 |
|
Проаналізуйте ситуації та прокоментуйте їх з точки зору відповідності нормам цивільного законодавства.
1.Отримавши генеральну довіреність від громадянина Титаренка , громадянин Швачка продав його квартиру, не повідомивши про це власника квартири, за явно заниженою ціною. Гроші , отримані від продажу квартири, він привласнив і Титаренку не віддав.
2. Данилова пред’явила позов до сім’ї Ченцових про визнання договору обміну квартир недійсним, так як їй стало важко підніматися на четвертий поверх. ЇЇ квартира була розташована на першому поверсі.
3. Мати і син Савченки спільно приватизували двокімнатну квартиру в центрі м.Києва. Після цього син одружився і зареєстрував дружину в приватизованій квартирі. Через рік мати і син оформляють договір дарування свого житла на ім’я свого далекого родича. Після цього вони відразу купують дві однокімнатні квартири на околиці міста. Син розриває шлюб з дружиною і заперечує проти її вселення до свого житла. Дружина звертається до суду з позовом про визнання права на одну з квартир із зазначенням порядку конкретного користування. Мати і син подають зустрічний позов до особи, якій була подарована квартира, в якому зазначають, що в дійсності було укладено договір купівлі-продажу.
Теми рефератів
1. Умови дійсності та недійсності правочину.
2. Правові наслідки визнання правочину недійсним.
Тема 9. Основи цивільного права.
Представництво. Форми та види представництва.
План
1. Поняття, підстави. Види представництва.
2. Довіреність.
1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє(укладення шлюбу, складання заповіту).
Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.
Представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов’язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.
Види представництва:
1) Законне представництво.
Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.
Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
2) Комерційне представництво.
Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.
Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом.
Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.
Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.
3) Договірне представництво.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.