Главная | Обратная связь

Методика проведення дослідження

Для дослідження чистоти повітря були обрані епіфітні лишайники, що зростають на деревах досліджуваної місцевості та використовуються в ліхеноіндикації. Видовий склад лишайників визначали за допомогою різних визначників (визначники Окснера, Голубкової та інші).

Ліхеноіндикацію проводили за методикою Ю.Л. Мартина. За методикою, у досліджуваних зонах обрали насадження дерев і описували епіфітні лишайники, знайдені по обидва боки стовбура на дослідних ділянках на кожному третьому дереві, така «замірна» ділянка обмежувалася на стовбурі виготовленою поліетиленовою рамкою розміром 10 × 10 см (метод Браун-Бланке), яка була розділена всередині на квадратики по 1 см².

Відзначали, які види лишайників зустрічалися на ділянці, який процент загальної площі рамки займав кожний вид. Крім того, указували життєздатність кожного зразка: чи є у нього плодові тіла, здорова чи ослаблена слань. На кожному дереві описували мінімум чотири пробні ділянки: дві біля основи стовбура (з різних його сторін) і дві на висоті 1,5 м (для більшості людей на висоті 1,5 м розмішується повітря, яке людина вдихає). Слід зазначити, що опис і обстеження епіфітного лишайникового покриву виконували в ході маршрутних досліджень по всій території ділянки дослідження. Результати ліхеноіндикаційного обстеження узагальнювали окремо по таких показниках:

- видове різноманіття епіфітів;

- частота зустрічності та проективне покриття лишайників;

- групи видів з близькою чутливістю до атмосферних забруднень.

На дослідних територіях лишайники зростали переважно на деревах, кущах, старих пеньках, парканах (дерев’яні), зрідка траплялися на стінах будинків (поштукатурених розчином із натуральних матеріалів). Нами було помічено лишайники різних груп, зокрема накипні та кущисті.

Шкала залежності розвитку слані від забруднення повітря:

0 зона – «лишайникова пустеля». Лишайники відсутні. Трапляється у містах та територіях заводів, які викидають дуже багато шкідливих речовин. Забруднення дуже сильне - лишайників нема, лише водорость плеврокок на деревах і каміннях;

І зона – сильне забруднення. Зустрічається лишайник леканора слань майже не розвинута, з некротичними плямами, тьмяним забарвленням;

ІІ зона – помірно сильне забруднення, зустрічається лишайник ксанторія на камінні. Зустрічається лишайник леканора, слань майже не розвинута, з некротичними плямами, тьмяним забарвленням, або інтенсивно розвинута, але із сухими бурими ділянками.

ІІІ зона – середнє забруднення. Зустрічається пармелія на камінні, на деревах відсутня.

ІV зона – відносне забруднення. Зустрічаються сірі листкуваті лишайники, які з’являються на стовбурах дерев, можуть мати некротичні плями та недорозвинуту слань.

V зона – зона чистого повітря. З’являються кущисті лишайники, в тому числі евернія з нормальною сланню.

VІ зона – дуже чисте повітря. Кущисті, в тому числі уснея, та інші види лишайників із добре розвинутою сланню, нормальним забарвленням, без явних пошкоджень та некротичних плям.