Главная | Обратная связь

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Притула Л.А. Екологія: Навч.посібник. - К: Знання, 2008. – 272 с.

2. Ашихміна Т.Я. та ін. Біоіндикація та біотестування - методи пізнання екологічного стану навколишнього середовища. - К: Знання, 2005. - 450с.

3. Слюсарев А.О., Самсонов О.В., Мухін В.М. та ін. Біологія: Навч.посібник. - К: Вища школа, 2005. - 622с.

4. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 455с.

5. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 336 с.

6. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем. Пер. с нем. /Под ред. Р. Шуберта. - М.: Мир, 1988. - 348с.

7. Викторов С.В., Ремезова Г.Л. Индикационная геоботаника. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 167с.

8. Джигирей В.С. Екологія то охорона навколишнього середовища: Навч. посібник: Для студ. вузів. - К.: Знання, 2000. - 203с.

9. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія. Навчальний посібник. - С.: Університетська книга, 2003. - 414с.

10. Экология города: учебник для студ. вузов под ред. Ф.В. Стольберга. - К.: Либра, 2000. - 464с.

11. Козлов Ю.С. и др. Экологическая безопасность автомобильного транспорта. - М.: “АГАР”, 2000. - 176с.

12. Кормиков И.И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной Среды. - К.: Наукова думка, 1996. - 238с.

13. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001. - 500 с.

14. Кучерявий В.П. Урбоекологія. - Л.: Світ, 1999. - 346с.

15. Международная программа по биоиндикации антропогенного загрязнения природной среды /Е.В.Соколов, Д.А. Криволуцкий и др. //Экология, - 1990. - № 2. - 90-94с.

16. Мэнинг У. Дж., Фелер У.А. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью растений. - М.: Гидрометеоиздат, 1985. - 143с.

17. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. - М.: Агенство “Фаир”, 1998. - 320с.

 

Визначення чистоти повітря Чернігівського міського парку культури та відпочинку методом ліхеноіндикації.

Бей Галина Сергіївна, учениця 10-А класу Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 27.

Алісеєнко Андрій Іванович, вчитель біології та екології Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 27.

Найбільшого впливу від антропогенної діяльності людини зазнають екосистеми міста. Тому важливим є контроль за станом навколишнього середовища та своєчасний аналіз забрудненості території міста. В деякій мірі ці питання дозволяє вирішити біоіндикаційна оцінка.

Об’єкт дослідження – рівень чистоти повітря у Чернігівському міському парку культури та відпочинку.

Предмет дослідження – використання методу ліхеноіндикації для визначення ступеня забруднення повітря.

Мета роботи полягає у тому, щоб довести можливість використання методу ліхеноіндикації кожним пересічним громадянином для обрання зони власного відпочинку.

Завдання роботи:

1. з’ясувати суть поняття «біоіндикація» та «ліхеноіндикація»;

2. ознайомитись з найпростішими методиками ліхеноіндикації;

3. виявити видовий склад лишайників, частоту їх зустрічності у Чернігівському міському парку культури і відпочинку;

4. користуючись методом ліхеноіндикаційних індексів, визначити рівень забруднення повітря досліджених ділянок;

5. практично довести зручність використання методу ліхеноіндикації для визначення ступеня забрудненості повітря.

Методи дослідження:

- визначення видів лишайників за допомогою визначників;

- метод визначення проективного покриття за шкалою Браун-Бланке (методика Ю.Л. Мартина);

- метод аналізу морфологічних змін;

- статистична обробка результатів.

Практичне значення даного проекту полягає в тому, що люди, нажаль, не завжди задумуючись про чистоту навколишнього середовища, про екологічний стан нашої планети, після відпочинку на природі, залишають за собою дуже велику кількість сміття, чисельність якого з роками тільки збільшується. В такі засмічені зони відпочинку не завжди хочеться повертатися, ми прагнемо знайти таку ділянку для відпочинку, яка буде повністю чистою. Проте ніхто гуляючи парком, який кожного дня прибирають комунальні підприємства міста, не задумується про те, а чи чисте тут повітря? Наскільки чисте? Для того, щоб дати відповіді на ці питання ми і пропонуємо використання методу досить простого, зручного та точного – методу ліхеноіндикації.

Для дослідження чистоти повітря були обрані епіфітні лишайники, що зростають на деревах досліджуваної місцевості та використовуються в ліхеноіндикації, було обрано три ділянки дослідження – біля проїжджої частини, біля урочища Кордівка і в змішаному лісі.

Ліхеноіндикацію проводили за методикою Ю.Л. Мартина. За методикою, у досліджуваних зонах обрали насадження дерев і описували епіфітні лишайники, знайдені по обидва боки стовбура на дослідних ділянках на кожному третьому дереві, така «замірна» ділянка обмежувалася на стовбурі виготовленою поліетиленовою рамкою розміром 10 × 10 см (метод Браун-Бланке), яка була розділена всередині на квадратики по 1 см².

У результаті проведеної роботи нами було встановлено, що на деревах Quercus robur L. та Robinia pseudoacacia L., що зростають на всіх трьох досліджуваних ділянках, зустрічаються 3 види епіфітних лишайників, що використовуються в ліхеноіндикації: Xanthoria parietina, Parmelia sulcata та Lecanora glabrata.

Для визначення стану атмосферного повітря вивчали покриття лишайниками стовбурів Quercus robur та стовбурів Robinia pseudoacacia для цього згідно з методикою Ю. Л. Мартина виміряли площу поверхні 20 стовбурів Quercus robur та 20 стовбурів Robinia pseudoacacia у кожній досліджуваній ділянці (загальна кількість дерев двох видів у всіх досліджуваних ділянках становила 120), загальну площу покриття кожного дерева трьома видами лишайників.

На дослідній ділянці № 1 було виявлено, що слань лишайників на даній ділянці мала незначні розміри (4 – 7 см²). В результаті візуального спостереження було виявлено, що вони мали недорозвинену слань, часточки слані часто були змертвілими, тьмяного забарвлення, що свідчить про хворобливість даних організмів, іноді траплялися і сухі лишайники буро-чорного забарвлення від кіптяви, яка проникла у верхні шари самого лишайника. На даній ділянці найчастіше зустрічаються ксанторія та пармелія, жодного представника леканори виявлено не було.

На території дослідної ділянки № 2, в результаті візуальних спостережень, нами було виявлено лишайники із середньою розгалуженістю слані, яка мала нормальне забарвлення, майже без некротичних плям, кіптява на лишайниках виявлена в поодиноких випадках. На даній ділянці найчастіше зустрічаються ксанторія та пармелія, є поодинокі випадки зустрічності леканори.

На території дослідної ділянки № 3 в результаті візуальних спостережень, нами було виявлено досить добре розвинуті лишайники із розгалуженою, міцною нормального забарвлення сланню, без некротичних плям, кіптяви на лишайниках не виявлено. Було виявлено лишайники таких видів: пармелія, ксанторія, леканора.

Отже, ближче до проїжджої частини міста спостерігається тенденція до збільшення загазованості та запиленості атмосферного повітря.

Кожний пересічний громадянин може використовувати метод ліхеноіндикації для обрання безпечної зони відпочинку, чим більший розмір слані має лишайник на деревах в зоні відпочинку, тим чистіше там повітря.