 |
|
Порівняльна характеристика препаратів
Кофеїн –алкалоїд, що належить до похідних ксантину. Останні утворюються в організмі, входять до складу клітини і є продуктом її метаболізму. Для нього характерна велика широта терапевтичної дії, порівняно швидке руйнування в організмі і відсутність кумуляції при тривалому застосуванні.
Кофеїн – триметилксантин. Теобромін і теофілін – диметилксантини, відрізняються один від одного положенням метильних радикалів. Незважаючи на хімічну подібність, кофеїн, теобромін і теофілін відрізняються один від одного головним чином тим, що для метилксантинів характерна периферична дія: судинорозширююча, спазмолітична, діуретична.
Дія кофеїну на кору: знімає сонливість, втому, підвищує розумову працездатність, викликає бадьорий настрій, тобто збуджує психічну діяльність, поліпшує пам’ять, мислення, сприймання зовнішніх вражень, зменшує кількість помилок.
Для аналептичної діїкофеїну необхідні більш високі дози, особливо в умовах різкого зниження функцій дихального і судинорухового центрів. Як аналептик кофеїн значно поступається кордіаміну і бемегриду.
Застосування:гострі отруєння снодійними та наркотичними засобами, гострі та хронічні розлади кровообігу, шок, колапс, асфіксія, гостра та хронічна серцева недостатність.
Форма випуску: таблетки по 0,1 і 0,2(для дорослих); 0,075(для дітей); 10% і 20% р-ни в ампулах по 1 і 2 мл.
Бемегрид – антагоніст снодійних засобів: зменшує токсичність барбітуратів, знижує пригнічення дихання і кровообігу викликане цими речовинами. Препарат проявляє стимулюючий вплив на ЦНС і ефективний при пригніченні дихання і кровообігу різного походження.
Застосування: гострі отруєння барбітуратами; для усунення зупинки дихання при наркозі барбітуратами і іншими наркотичними засобами (ефіром, фторотаном і іншими); також в інших випадках, що вимагають застосування аналептиків.
Побічна дія: при передозуванні препарату можливі нудота, блювання, м’язові посмиктування, судороги.
Протипоказанийпри психомоторному збудженні.
Форма випуску:0,5% розчин в ампулах по 10 мл.
Етимізол – дихальний аналептик, поєднує властивості дихального аналептика і транквілізатора. Виявляє центральну і резорбтивну дію, активує адренокортикотропну функцію гіпофізу, що приводить до підвищення рівня глюкокортикостероїдів в крові.
Застосування: як стимулятор дихання етимізол застосовують при отруєннях наркотиками і анальгетиками, під час і після хірургічного наркозу; є данні про застосування етимізолу при асфіксії у новонароджених. У зв’язку із стимуляцією адренокортикотропної функції гіпофізу етимізол застосовують як протизапальний і протиалергічний засіб при артритах, поліартритах, а також при деяких формах бронхіальної астми.
Побічна дія: при прийомі препарату всередину можливі нудота і інші диспептичні явища, іноді спостерігається неспокій, головокружіння, порушення сну.
Протипоказання: не слід призначати хворим з руховим і психічним збудженням.
Форма випуску: таблетки по 0,1; 1% або 1,5% р-н в ампулах по 3 і 5 мл.
Камфора – продукт окислення спирту борнеолу. Застосовується також синтетична лівообертаюча камфора, яку добувають з піхтової олії. Природна камфора (правобертаюча) входить до складу ефірної олії камфорного дерева. Рацемічна камфора (із скипидару) використовується для зовнішнього застосування.
Камфорамає місцеву, резорбтивну і рефлекторну дії, центральну і периферичну.
Місцева дія:подразнює шкіру (почуття холоду, жару, почервоніння, зменшення болю), що використовується при запаленнях середнього вуха, при ревматизмі, артриті, м’язових болях, подагрі, в дерматології. Місцево камфора діє як слабкий антисептик, протизапальний засіб.
Камфорапосилює обмінні процеси у серцевому м’язі, розширює вінцеві судини, підвищує чутливість серця до впливу адреналіну Внаслідок рефлекторної і прямої дії камфора збуджує судиноруховий і дихальний центри довгастого мозку, особливо при їх пригніченні, камфора виявляє заспокійливу дію при неврозах. Виділяючись із сечею, пригнічує мікрофлору, поліпшує сечовиділення.
Застосування:для комплексної терапії при гострій і хронічній серцевій недостатності, колапсі, пригніченні дихання при пневмонії і інших інфекційних захворюваннях, при отруєннях снодійними і наркотичними засобами.
Протипоказання: епілепсія і схильність до судорожних реакцій.
Форма випуску: 20% олійний р-н для ін’єкцій в ампулах по 1 і 2 мл.
Сульфокамфокаїн –комплексна сполука сульфокамфорної кислоти і новокаїнової основи. За дією близький до камфори, але у зв’язку із розчинністю у воді швидко всмоктується при підшкірному і в\м введенні, не викликає утворення інфільтратів (і олеом); може вводитися в\в.
Застосування: профілактика і лікування серцевої і дихальної недостатності, при інфекційних захворюваннях, при кардіогенному шоку.
Форма випуску: 10% р-н в ампулах по 2 мл.