 |
|
Суспільні фонди споживання
Суспі́льні фо́нди спожива́ння — частина фонду споживання суспільства, яка використовується для розвитку народної освіти, медичного обслуговування, виплати пенсій, стипендій та ряду інших послуг, що надаються населенню безкоштовно.
Відповідно до проекту закону про суспільну власність в Україні:[1]
Суспільні фонди споживання — цільові фонди, які є особливими об'єктами права суспільної власності, що утворюються відповідно до закону на загальнодержавному та/або територіальному рівнях, формуються за рахунок джерел, передбачених законом і забезпечують солідарну підтримку визначених законом верств населення та/або фінансування визначених законом видатків.[2]
Суспільні фонди споживання утворюються з метою збереження, відновлення та розвитку суспільних ресурсів.
За цілями суспільні фонди споживання утворюються для:
- реалізації ефективної природно-ресурсної політики, збереження, відновлення та розвитку суспільних ресурсів;
- спільного задоволення потреб громадян України шляхом фінансування видатків за напрямами, визначеними законом;
- спільного задоволення потреб членів окремої територіальної громади шляхом фінансування видатків за напрямами, визначеними законом та суспільним договором;
Суспільні фонди споживання є некомерційними самоврядними організаціями.
Суспільні фонди споживання не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю.
Кошти суспільних фондів споживання, утворених на загальнодержавному рівні, не включаються до складу державного бюджету.
Кошти суспільних фондів споживання, утворених на територіальному рівні, не включаються до складу місцевого бюджету.
Суспільні фонди споживання діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законом.
Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування є суспільними фондами споживання, що утворюються і діють відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суспільні фонди споживання утворюються за рахунок:
- обов'язкових страхових внесків осіб;
- плати за користування та/або відчуження об'єктів права суспільної власності;
- коштів державного бюджету та/або місцевих бюджетів;
- добровільних внесків;
- інших джерел, передбачених законом.
Умови та порядок формування і використання суспільних фондів споживання встановлюється законом.
Умови та порядок формування і використання територіальних суспільних фондів споживання, що формуються за рахунок плати за використання (відчуження) об'єктів права комунальної власності встановлюються законом та суспільним договором.
Управління суспільними фондами споживання здійснюється на основі рівного представництва сторін управління фондами.
Сторонами управління суспільними фондами споживання є:
- об'єднання роботодавців на загальнодержавному рівні, об'єднання профспілок на загальнодержавному рівні, Кабінет Міністрів України, а також, якщо це передбачено законом та статутом фонду, об'єднання громадських організацій на загальнодержавному рівні — якщо фонд утворений на загальнодержавному рівні і формується за рахунок переважно обов'язкових страхових внесків осіб;
- представники Верховної Ради України від опозиції, Президент України, Кабінет Міністрів України, а також, якщо це передбачено законом та статутом фонду, об'єднання громадських організацій на загальнодержавному рівні — якщо фонд утворений на загальнодержавному рівні і формується за рахунок переважно плати за користування та відчуження об'єктів права суспільної власності;
- територіальна громада в особі об'єднань громадян, що діють в межах адміністративно-територіальної одиниці, представницький орган місцевого самоврядування, виконавчий орган місцевого самоврядування — якщо фонд утворений на територіальному рівні і формується за рахунок переважно плати за користування та відчуження об'єктів права комунальної власності.
Об'єднання громадських організацій на загальнодержавному рівні, що входять до складу органів управління суспільними фондами споживання, якщо це передбачено законом та статутами фондів, можуть мати статус громадських спостерігачів з правом накладення обмежень, визначених законом, щодо виконання окремих рішень органів управління суспільними фондами споживання.
Суспільні фонди споживання, якщо це передбачено законом та статутами фондів, можуть мати спільні інформаційно-технічні системи обліку об'єктів права суспільної власності, системи обліку наданих громадянам та використаних ними прав щодо отримання забезпечення за громадянським мінімумом, а також інші інформаційно-технічні системи, необхідні для виконання фондами повноважень, передбачених законом.
Суспільні фонди споживання, якщо це передбачено законом та статутами фондів, можуть мати спільні (об'єднані) виконавчі, контролюючі та наглядові органи, необхідні для здійснення фондами повноважень, передбачених законом.
Структура та склад органів управління суспільних фондів споживання, а також умови і порядок представництва сторін
Сутність та причини глобальних проблем сучасності
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ – (походить від латинського globus (terrae) – куля земна) – це сукупність життєво важливих проблем людства, від розв’язання яких залежить подальше існування людства, можливість соціоекономічного і культурного прогресу.
ПРИЧИНИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ – кожна з цих проблем породжена комплексом специфічних причин, що зумовлені особливістю розвитку продуктивних сил, географічного середовища, рівня прогресу техніки, природно-кліматичними умовами, а також суспільною формою, політичними, юридичними, ідеологічними та іншими сферами відносин. Глобальні проблеми мають подвійний, соціоприродний характер, вони водночас і природні, і соціальні.
Перший комплекс причин виникнення глобальних проблем пов’язаний із суперечливістю взаємодії суспільства і природи.
Загальновідомо, що людство протягом своєї історії розвивалося “ушир”, освоюючи нові простори, землі, росло населення, кількість освоєних земель, населених пунктів і країн. Концепція його розвитку будувалася на можливості „безперервної експансії”, якій не буде кінця. Однак до кінця минулого століття стало ясно, що основні показники світового розвитку починають підбиратися до бар’єра, подолання якого може стати катастрофічним для світової цивілізації.
Важливою причиною зростання глобальних проблем, на думку багатьох вчених, став інтенсивний розвиток науково-технічного прогресу, наслідки якого проявилися буквально у всіх сферах життя. Неймовірно зросли наукові, технічні і технологічні можливості людини, які дозволили їй розщепити атомне ядро, створити ядерну, хімічну і бактеріологічну зброю, що призвело до порушення у світі геополітичної рівноваги та стабільності.
Другий комплекс причин породжений особливостями і протиріччями сучасного політичного й економічного розвитку світового співтовариства. Він пов’язаний, насамперед, з найтіснішим економічними відносинами усіх держав сучасного світу, які розкриваються через сутність такого поняття, як “глобалізація”.
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – це стрімке збільшення потоків товарів, інвестицій, кредитів, інформації, обмінів людьми й ідеями а також розширення географії їхнього поширення.
Глобалізація торкається всіх областей громадського життя, включаючи економіку, політику, міжнародні відносини, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку й ін., вносить значні корективи в подальші перспективи розвитку усього світового співтовариства. Елементи національних економік (національні виробники, споживачі, фінансові й інші інститути) прямо інтегруються в загальний світовий економічний простір. Глобалізація приводить до того, що національні економіки стають частиною єдиної світової економічної системи, тобто глобалізованої економіки.
Це означає, по-перше, вихід діяльності національних економічних суб'єктів за рамки національно-державних об'єднань. По-друге, на глобальний рівень підіймаються економічні проблеми конкретних країн – розвиток економічної ситуації і процесів в окремих країнах впливає на інші держави. По-третє, стає актуальною загальносвітова координація національної економічної політики різних держав як умови стабільності світової економічної системи.
Глобалізація також охоплює такі сфери, як культура, безпека, екологія, інформаційний простір. В усіх цих сферах спостерігається процес посилення взаємозалежності і взаємовпливу. Жодна область у сучасному світі не може залишатися осторонь від глобалізації, і це є імперативом XXI століття.
КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ГЛАБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ:
– глобальні проблеми повністю або частково зачіпають інтереси людства в цілому та кожної окремої людини зокрема;
– глобальний характер таких проблем визначається тим, що у разі їх не вирішення людству загрожує регрес або навіть загибель;
– вирішення глобальних проблем вимагає застосування колективних зусиль всіх держав та народів світу.
КЛАСИФІКАЦІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ – у політологічній науці немає єдиної думки щодо класифікації глобальних проблем сучасності, а тому назвемо найбільш поширені, а саме:
1. Глобальні проблеми, пов’язані із сферою міжнародних відносин (зростання військових конфліктів в різних регіонах планети; економічна, культурно-освітня, медичної відсталість слаборозвинених країн та інші);
2. Глобальні політичні проблеми (поширення тероризму, низька ефективність політичних систем забезпечення міжнародної безпеки, передусім ООН тощо)
3. Глобальні проблеми типу “людина-суспільство” (демографічна, продовольча; поширення найнебезпечніших захворювань, злочинності, наркоманії, інших негативних соціальних явищ);
4. Глобальні проблеми типу „суспільство-природа” (екологічні, енергетичні, сировинні, кліматичні тощо).
Класифікаця
1. Політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти).
2. Природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проблеми світового океану тощо).
3. Соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженці, безробіття, бідність та ін.).
4. Наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування тощо).
Політичні, економічні і соціальні проблеми, які стосуються інтересів країн і народів, усього людства, називаються глобальними.
Серед глобальних проблем найчастіше фігурують проблеми миру та роззброєння, екологічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, подолання бідності та відсталості людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. Так, до групи глобальних проблем стали відносити проблему освоєння та використання ресурсів Світового Океану, освоєння та використання космосу. Дослідження цих проблем дозволяє помітити, що вони тісно взаємопов’язані, зокрема, енергетична та сировинна проблеми співвідносяться з екологічною, продовольчою, екологічна з демографічною і т.д. Тому їх аналіз, пошук шляхів розв’язання являє собою складне завдання
Серія прогнозів, зроблених різними вченими світу, досить об’єктивно засвідчують, що кризові ситуації не є тимчасовими, вони зростають і ставлять перед людством серйозні завдання.
2. В останні десятиріччя у світі виникло чимало глобальних проблем, які безпосередньо стосуються долі всього людства, заторкують інтереси всіх народів і вийшли на загально планетарний рівень. Від їх своєчасного використання залежить існування земної цивілізації. Цього можна досягнути лише спільними зусиллями всіх країн, міжнародних організацій. До таких проблем належать відвертання світової ядерної війни та забезпечення стабільності миру, необхідності ефективної та комплексної охорони навколишнього середовища, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, продовольча, сировинна, енергетична та демографічні проблеми, ліквідація хвороб, раціональне використання глибин Світового океану та мирне освоєння космічного простору, проблема розвитку самої людини, перспективи забезпечення її вигідного майбутнього.
З кожним днем відбувається загострення цих глобальних проблем. Серія прогнозів, зроблених різними вченими світу, досить об’єктивно засвідчують, що кризові ситуації не є тимчасовими, вони зростають і ставлять перед людством серйозні завдання.
Розв'язання глобальних проблем сучасності, забезпечення майбутнього людської цивілізації вимагають розробки й реалізації комплексної колективної програми: економічної, екологічної й воєнно-політичної безпеки людства.
3. Україна як частина світової сімї, має багато глобальних проблем. Найголовніша і най загрозливіша – це екологічна. Після Чорнобильської катастрофи, з кожним роком наша країна йде в напрямі загострення екологічної проблеми. Після розпаду СРСР, нам в спадок залишилося багато військового обладнання. Наша держава проводить активну політику роззброєння. Також в останні десятиліття спостерігається стрімкий спад населення України.
Людина повинна зрозуміти, що вона є частиною природи. Тому знищуючи природу, вона знищує і наближує до трагічного кінця своє буття на планеті