Главная | Обратная связь

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №7-8

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ,

ТРИВАЛОСТІ ДНЯ І НОЧІ

МЕТА:навчитися розв’язувати задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом і тривалості дня і ночі, вивчити розташування та характеристики поясів освітленості Землі.

ОБЛАДНАННЯ: телурій, фізична карта півкуль, роздатковий матеріал “Схилення Сонця”, географічні атласи для 6 класу, модель “Небесна сфера”.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

1. Охарактеризуйте пояси освітленості на Землі.

2. Від чого залежить висота Сонця над горизонтом?

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1.

Порівняйте і поясніть різницю висоти Сонця над горизонтом в істинний полудень для міст Мурманська (68^о58' пн.ш.) і Полтави (49^о30' пн.ш.) у дні рівнодення та сонцестояння і в день виконання завдання.

Методичні вказівки:для визначення висоти Сонця користуйтеся формулою:

h_o = 90^o — γ±δ

де γ — географічна широта, пункту спостереження;

δ — схилення, тобто кут між напрямком падіння сонячних променів і площиною екватора.

Величина Схилення береться із роздаткових матеріалів “Схилення Сонця”.

Результат оформіть у вигляді таблиці:

Пункт	21.03	22.06	23.09	день заняття	22.12
Полтава
Мурманськ

Аналіз одержаних результатів слід давати за таким планом:

1) закономірність зміни висоти Сонця протягом року в одному з пунктів, причини цієї зміни;

2) порівняння висоти Сонця в один і той же день для двох пунктів. Чи буде різниця висоти Сонця для них постійною? Поясніть чому?

Завдання 2.

Визначте час сходу та заходу Сонця та тривалість дня, якщо:

В-1 А сходу = 75^о В-4 А сходу = 85^о 05'

В-2 А сходу = 120^о В-5 А сходу = 23^о 20'

В-3 А сходу = 90^о В-6 А сходу = 135^о 06'

Методичні вказівки: у дні весняного та осіннього рівнодення Сонце сходить у точці сходу, а заходить в точці заходу. Лінія, яка з’єднує ці точки, перпендикулярна полуденній лінії (меридіану) і співпадає з паралеллю даного пункту. Час сходу та заходу Сонця виміряють за допомогою азимуту сходу (А сх.) та азимуту заходу (А зах.). А сходу — це кут між напрямком на північ та напрямком на точку сходу за годинниковою стрілкою. А заходу — це кут між напрямком на північ та напрямком на точку заходу, визначений за годинниковою стрілкою (рис.1; 2).

Тривалість дня визначають за допомогою кута між напрямками на точки сходу і заходу (α), виразивши цей кут у часовій мірі. При виконанні завдання користуються схемою:

Пн 0^о Пн 0^о

А_сх.

З_х 90^о 3_х 90^о

270^о Сх 270^о Сх

180^о Пд 180^о Пд

рис. 1 рис.2

Схема (рис.1) показує взаємозв’язок часу сходу і заходу Сонця і пояснює тривалість дня, більшу за 12 годин у період з 22 березня по 22 вересня (у північній півкулі) та з 24вересня по 20 березня (у південній півкулі). Взаємозв’язок виражається у тому, що на скільки раніше Сонце сходить, на стільки ж пізніше воно заходить.

Схема (рис.2) показує взаємозалежність часу сходу і заходу Сонця і пояснює тривалість дня, меншу за 12 годин у період з 24 вересня по 20 березня (у північній півкулі) та з 22 березня по 22 вересня (у південній півкулі). Ваємозв’язок виражається у тому, що на скільки Сонце пізніше сходить, на стільки ж раніше воно заходить.

Алгоритм виконання завдання:

1) накресліть схему першого (рис.1) чи другого (рис.2) типу, приблизно зобразіть на ній даний у вашому завданні А_сх. і обчисліть А_зх. на підрунті розглянутих вище взаємозалежностей між ними;

2) обчисліть час сходу і заходу Сонця, перевівши азимути в градусній мірі в часову міру (на основі співвідношення 15^о – 1 год.);

3) обчисліть тривалість дня;

4) поясніть, у який сезон року і на яких широтах буває така тривалість дня.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

1.Мащенко О.М. Загальне землезнавство.Навчальний посібник. – Полтава: ПДПУ, 2010.- 73 с.

2. Неклюкова Н.П. Общее землеведение. Земля как планета. Атмосфера. Гидросфера. — М.: Просвещение, 1977. — C.51-53.