 |
|
ПОНЯТТЯ АУДИТОРСЬКОЇ ВИБІРКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ АУДИТОРСЬКОЇ ВИБІРКИ 32
Система класифікації різних видів аудиторської вибірки має за мету визначення найвагоміших ознак класифікації видів аудиторської вибірки, які мають теоретичне і практичне значення для удосконалення методики аудиторського контролю. За ознакою репрезентативності вибірка поділяється на представницьку і непредставницьку. Для аудиторів дуже важливо отримати в ході відбору представницьку вибірку, яка би відображала основні характеристики генеральної сукупності. Але на практиці важко визначити, чи була отримана представницька вибірка, чи ні. Навіть після завершення перевірки однозначну відповідь на це питання дати неможливо.
Таблиця 5.1 - Класифікація видів аудиторської вибірки
| №п/п | Ознаки класифікації | № п/п | Види аудиторської вибірки |
| 1. | Репрезентативність | 1.1. 1.2. | Представницька Непредставницька |
| 2. | Призначення в процесі аудиту | 2.1. 2.2. 2.3. | Ідентифікаційна Дослідна (робоча) Контрольно-аналітична |
| 3. | Спосіб відбору | 3.1. 3.2. | Імовірнісна Неімовірнісна |
| 4. | Кількісний склад вибірки | 4.1. 4.2. | Мала Звичайна |
| 5. | Принцип повернення вибраних одиниць у генеральну сукупність | 5.1. 5.2. | Повторна Безповторна |
| 6. | Послідовність здійснення вибірки | 6.1. 6.2. | Первинна (основна) Повторна (додаткова) |
Непредставницьку вибірку можна отримати у двох випадках: при великій помилці вибірки і при невибірковій помилці. Ризик їх виникнення називається відповідно вибірковим ризиком і невибірковим ризиком. Обидва ці ризики можна контролювати.
Вибірковий ризик виникає тоді, коли тестується не вся генеральна сукупність. Завжди існує ймовірність, що вибірка не була представницькою через те, що певні одиниці, які містять суттєві помилки, аудитор не перевірив.
Невибірковий ризик має місце тоді, коли аудиторські тести не виявляють існуючі у виборці винятки. Цей вид ризику виникає через неправильне застосування аудиторських процедур або незнання про факт існування певних винятків.
Імовірнісна вибірка характерна тим, що кожна одиниця вибіркової сукупності мала рівні шанси бути вибраною.
Неімовірнісна вибірка часто залежить від суб'єктивних факторів, котрі можуть мати місце при здійсненні відбору одиниць сукупності..
Малу вибірку переважно застосовують в управлінському (операційному) аудиті, наприклад, при перевірці якості продукції, коли це пов'язано зі знищенням або пошкодженням одиниць продукції, що перевіряється (контроль якості електроламп та ін.).
Звичайна вибірка не обмежується кількістю одиниць і відповідає основному принципу вибіркового контролю, який полягає у тому, що точність вибіркових даних підвищується при збільшенні вибірки..
Повторна утворюється тоді, коли вибрані одиниці знову повертаються в генеральну сукупність і мають шанс бути вибраними в черговий раз. Найпоширеніша безповторна вибірка. Вона не передбачає повернення один раз вибраних одиниць у генеральну сукупність.
Первинна (основна) вибірка утворюється внаслідок процедури відбору згідно з попередньою оцінкою аудиторами рівня представництва певних одиниць у вибірковій сукупності.
Повторна (додаткова) вибірка використовується для доповнення основної і не має самостійного значення, оскільки одиниці додаткової вибірки оцінюються разом з одиницями основної.