Здавалка
Главная | Обратная связь

СТАТИСТИЧНІ ТА НЕСТАТИСТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИБІРКИ ЗГІДНО З МСА 530 «АУДИТОРСЬКА ВИБІРКА». 37



У МСА 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки" зазначено, що даний норматив застосовується еквівалентно до статистичних і нестатистичних методів вибірки. Статистичні прийоми — це використання математичного апарату для розрахунку формальних статистичних результатів. Ці прийоми передбачають імовірнісну вибірку, яка дає змогу визначити кількісно вибірковий ризик.

Нестатистичні прийоми не передбачають отримання кількісної оцінювання вибіркового ризику і ґрунтуються переважно на особистій думці аудитора.

Оскільки найточнішими є статистичні прийоми, то аудитори намагаються зробити вибірку імовірнісною або наблизитися до неї. При цьому основними методами є невпорядкований, систематичний і випадковий відбір.

Невпорядкований прийом відбору найдешевший і найпростіший (його іноді називають безсистемним). Цей прийом здійснює відбір без використання будь-якого загальноприйнятого методу забезпечення довільності відбору, що передбачає спробу забезпечити відсутність серйозної упередженості при відборі.

Основний недолік невпорядкованого відбору, коли аудитор намагається об'єктивно досліджувати і отримувати одиниці вибірки незалежно від характеристик елементів сукупності, — це складність забезпечення реальної "безсистемності" такого підходу. Кожен аудитор має свої критерії оцінювання досліджуваних елементів і тому деякі з них можуть опинитися у вибірковій сукупності з більшою імовірністю, ніж інші.

Прийом блочної вибірки полягає у відборі з досліджуваної сукупності одного чи декількох блоків, що складаються з послідовно розташованих елементів. Прикладом такого відбору може бути перевірка всіх товарно-транспортних документів за окремі місяці при аудиті товарних операцій роздрібного торговельного підприємства за рік.

Систематичний прийом відбору передбачає вирахування інтервалу через ділення розміру генеральної сукупності на бажану кількість одиниць вибірки, а також вибір випадкового числа для визначення початкової точки вибірки. Якщо це вибрано, відбувається методичний відбір одиниць сукупності. Позитивною рисою цього прийому є його простота. Практично реалізувати систематичний відбір можна і ручними способами, і з допомогою обчислювальної техніки.

Прийом систематичного відбору полягає у розбитті загальної сукупності на рівні інтервали. Потім випадково вибирається порядковий номер одного з елементів, що входять до першого інтервалу. Вибіркова сукупність утворюється з елементів, які мають аналогічні порядкові номери в своїх інтервалах, тобто подальша вибірка відбувається з фіксованим кроком, що дорівнює величині інтервалу.

Випадковий відбір містить у собі групу прийомів. Вони відрізняються лише технікою виконання і забезпечують отримання ймовірнісної вибірки. Ці прийоми найбільш дорогі й трудомісткі, оскільки передбачають застосування математичного апарату, обчислювальної техніки тощо. Можна виділити два основних способи реалізації випадкового відбору: з допомогою таблиць випадкових чисел і з допомогою спеціальних комп'ютерних програм.

Таблиці випадкових чисел подають списки чисел, об'єднаних у табличну форму для полегшення відбору випадкових чисел, що складаються з багатьох цифр. На практиці ці таблиці використовують нечасто, оскільки аудитори широко застосовують комп'ютерну техніку. Сучасні комп'ютери обладнані вбудованими системами — генераторами випадкових чисел. Ці генератори продукують псевдо-випадкові числа, які з успіхом застосовуються для реалізації прийомів випадкового відбору.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.