 |
|
Який прийом використовують для перевірки фактичної наявності виробничих запасів підприємства-клієнта?
а) нормативно-правову перевірку;
б) інвентаризацію;
в) опитування;
г) тестування.
64. Для контролю дотримання чинних форм документів, послідовності, повноти і правильності заповнення їх реквізитів застосовують:
а) арифметичну перевірку документів;
б) нормативно-правову перевірку документів;
в) перевірку документів за формою;
г) зустрічні звірки.
65. Зустрічну перевірку відвантаження продукції та розрахунків з покупцями застосовують для:
а) виявлення якості реалізованої продукції;
б) виявлення повноти реалізації і правильності розрахунків за реалізовану продукцію;
в) виявлення резервів збільшення обсягів реалізації;
г) виявлення шляхів реалізації продукції.
66. Які з наведених значень ризику контролю (РК) є неможливим?
а) РК=1;
б) РК = 0;
в) РК = 0,8;
г) РК = 0,35.
67. Основною метою підготовки робочих документів є:
а) підтвердження того, що аудит був проведений відповідно до прийнятих принципів аудиту;
б) формування плану аудиту;
в) формування програми аудиту;
г) формування плану аудиту .
68. Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку й під час перевірки фінансової звітності підприємства-клієнта, і має свій номер, дату початку і закінчення аудиторської перевірки – це:
а) аудиторський звіт;
б) аудиторське досьє;
в) аудиторський висновок;
г) програма аудиту.
69. За терміном використання робочі документи поділяють на:
а) документи довгострокового і нетривалого використання;
б) документи табличної форми і довільної форми;
в) внутрішні, зовнішні, комбіновані;
г) робочого періоду та підсумкового періоду.
70. Висновок аудитора за результатами аудиту є таких виді видів:
а) позитивний, умовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства;
б) негативні і позитивні;
в) безумовно-позитивні і негативні;
г) позитивні, умовно-позитивні, негативні.
71. Процедури перевірки, виконані для отримання аудиторських доказів із метою виявлення суттєвих викривлень у фінансових звітах – це:
а) процедури по суті;
б) тести контролю;
в) аудиторські докази;
г) аудиторські процедури.
72. Процедури, що проводяться з метою отримання аудиторських доказів щодо відповідності та ефективності функціонування системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю – це:
а) процедури по суті;
б) тести контролю;
в) аудиторські докази;
г) аудиторські процедури.
73. Інформація, яка отримана аудитором у ході перевірки самостійно, від клієнта, третіх осіб чи результат її аналізу, що дозволяє зробити висновок і виразити думку з предмету перевірки:
а) процедури по суті;
б) тести контролю;
в) аудиторські докази;
г) аудиторські процедури.
74. Ймовірність формування неправильної думки і як наслідок складання помилкового висновку про відсутність суттєвих помилок, тоді як вони реально існують – це:
а) ризик контролю;
б) загальний аудиторський ризик;
в) властивий ризик;
г) інформаційний ризик.
75. Ризик того, що реєстри бухгалтерського обліку і, відповідно, фінансова звітність клієнта містять недостовірну інформацію – це:
а) ризик контролю;
б) загальний аудиторський ризик;
в) властивий ризик;
г) інформаційний ризик.
76. Ризик того, що система внутрішнього контролю клієнта не може вчасно запобігти помилок або знайти їх у обліку і звітності – це:
а) ризик контролю;
б) ризик невиявлення;
в) властивий ризик;
г) інформаційний ризик.
77. Ризик, що означає міру готовності аудитора визнати, що проведені ним аудиторські процедури стосовно конкретних об'єктів не дадуть змоги знайти помилки, що перевищують гранично припустимий розмір, якщо такі є – це:
а) ризик контролю;
б) ризик невиявлення;
в) властивий ризик;
г) інформаційний ризик.
78. Модель визначення ризику невиявлення визначено наступною формулою:
а) ЗАР = ВР х РК х РН;
б) АР = ВР х РК х РН;
в) РН = ЗАР : (ВР х РК);
г) РН = ЗАР х ВР х РК.
79. Ненавмисне викривлення фінансової інформації внаслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відображення операцій в обліку – це:
а) шахрайство;
б) обман;
в) помилка;
г) маніпуляція обліковими записами.
80. Навмисно неправильне відображення і подання даних обліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства – це:
а) шахрайство;
б) викривлення;
в) помилка;
г) маніпуляція обліковими записами.
81. Навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського та найвищого управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, які використовують обман, щоб отримати незаконні переваги –це:
а) шахрайство;
б) облік;
в) помилка;
г) маніпуляція обліковими записами.
82. Зумисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проведень або сторнуючих записів для викривлення даних обліку і звітності – це:
а) маніпуляція обліковими записами;
б) фальсифікація бухгалтерських документів і записів;
в) незвичайні операції;
г) обман.
83. Оформлення очевидно неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку – це:
а) маніпуляція обліковими записами;
б) фальсифікація бухгалтерських документів і записів;
в) незвичайні операції;
г) обман.
84. Угоди і господарські операції, платежі, котрі, на думку аудитора, зайві, недоречні або надмірні за певних обставин – це:
а) маніпуляція обліковими записами;
б) фальсифікація бухгалтерських документів і записів;
в) незвичайні операції;
г) обман.
85. Відносний показник, що характеризує вплив допущеної помилки на відповідну інформацію – це:
а) ризик аудитора;
б) помилка;
в) суттєвість;
г) обман.
86. Аудиторська перевірка проводиться з метою:
а) перевірки наявності майна на підприємстві;
б) перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку;
в) встановлення фактів недостач і розтрат;
г) перевірки руху грошових коштів.
87. Визначення дотримання в господарській системі тих специфічних прийомів чи правил, які повинні бути виконані персоналом, за наказом вищого керівництва, є метою:
а) аудиту на відповідність;
б) операційного аудиту;
в) аудиту фінансової звітності;
г) екологічний аудит.
88. Незалежність, об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість належать до:
а) методологічних вимог;
б) етичних професійних вимог;
в) правильної відповіді не запропоновано;
г) організаційних вимог.
89. Проведення аудиту не є обов'язковим для:
а) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків;
б) установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
в) емітентів цінних паперів;
г) банківських установ.
90. До етичних принципів, що регулюють аудит, відносять:
а) незалежність;
б) повне інформування клієнта;
в) аналіз інформації та формування висновків;
г) об’єктивність.
91. Методологічними принципами, що регулюють аудит, є:
а) конфіденційність;
б) планування аудиту;
в) доброзичливість;
г) незалежність.
92. Принцип конфіденційності інформації означає:
а) збереження таємниці всієї без винятку інформації, отриманої в процесі проведення аудиту;
б) неупередженість аудиторського висновку щодо клієнта чи інших зацікавлених осіб;
в) відсутність майнової зацікавленості на підприємстві, яке перевіряють;
г) інформуванні клієнта про результати перевірки.
93. Проведення аудиторської перевірки фінансової звітності:
а) звільняє керівництво підприємства від відповідальності за достовірність і повноту звітності;
б) не звільняє керівництво підприємства від відповідальності за достовірність і повноту звітності;
в) знімає з головного бухгалтера відповідальність за неправильно складену звітність;
г) знімає з аудитора відповідальність перед клієнтом.
94. Аудиторська палата України:
а) створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування;
б) є підзвітною Верховній Раді України;
в) її діяльність координується Спілкою аудиторів України;
г) є підзвітною органам КРУ.
95. До проведення аудиторської перевірки в обов'язковому порядку залучаються:
а) працівники аудиторської фірми;
б) головний бухгалтер підприємства;
в) керівник підприємства;
г) посадові особи підприємства.
96. На основній стадії аудиту:
а) проводиться аудиторська перевірка (виконуються аудиторські послуги);
б) здійснюється оцінка ступеня ризику аудиту;
в) встановлюється плановий рівень суттєвості;
г) формується програма аудиту.
97. На якому етапі аудиторської перевірки розробляються та складаються загальний план та програма аудиту:
а) планування;
б) збір аудиторських свідчень;
в) завершення аудиту;
г) передача результатів аудиту.
98. Договір на проведення аудиту складається:
а) після надсилання листа-пропозиції клієнта аудитору;
б) після надсилання листа-зобов'язання аудитора клієнту;
в) після обміну листами між аудитором та клієнтом;
г) після складання програми аудиту.
99. Планування аудиторської діяльності можна поділити на:
а) попереднє, поточне, наступне;
б) стратегічне, поточне, оперативне;
в) стратегічне, оперативне, наступне;
г) поточне та стратегічне.
100. Планування аудиту включає:
а) поточний і перспективний плани;
б) поточний і стратегічний плани;
в) план і програму аудиторської перевірки;
г) стратегічний і перспективний плани.
101. Історичною країною аудиту є:
а) Англія;
б) Франція;
в) Германія;
г) Америка.
102. Сутність аудиту полягає в:
а) зменшенні інформаційного ризику користувачів фінансової звітності;
б) здійсненні допомоги клієнту з фінансових проблем;
в) здійсненні допомоги клієнту з правових питань;
г) покращанні фінансового стану клієнта.
103. Незалежний аудит є:
а) видом відомчого фінансового контролю;
б) видом державного фінансового контролю;
в) самостійним видом фінансового контролю;
г) видом внутрішнього контролю.
104. Головна мета аудиту:
а) виявлення помилок персоналу клієнта;
б) встановлення загальної достовірності фінансової звітності;
в) визначення фінансової стабільності підприємства;
г) виявлення можливих фактів шахрайства.
105. Ініціативний аудит - це аудит, який проводиться з ініціативи:
а) аудитора;
б) державного органу;
в) клієнта;
г) АПУ.
106. Головна мета аудиторської перевірки:
а) встановити достовірність звітності клієнта;
б) надати аудиторський висновок клієнту;
в) виявити порушення в бухгалтерському обліку;
г) визначити ризики діяльності клієнта.
107. Предметом аудиту є:
а) фінансові правопорушення клієнта;
б) бухгалтерський облік та фінансова звітність клієнта;
в) фінансова звітність клієнта;
г) фінансово-господарська діяльність підприємства.
108. Головний принцип аудиту:
а) висока професійна добросовісність;
б) незалежність;
в) володіння навичками комп'ютерного аудиту;
г) володіння технічними професійними прийомами.
109. Міжнародні стандарти аудиту та етики в Україні впроваджуються:
а) міністерством фінансів України;
б) верховною Радою України;
в) професійною аудиторською організацією;
г) кабінетом Міністрів України.
110. Аудиторські фірми згідно чинного законодавства мають право:
а) залучати на договірній основі до аудиторської перевірки аудиторів, працюючих самостійно;
б) вилучати первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушень або зловживань;
в) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживаннях;
г) повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань.
111. Аудиторські фірми згідно з чинним законодавством мають право:
а) відмовитись від надання аудиторського висновку у випадку обмеження аудиту з боку клієнта;
б) вилучати первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушень або зловживань;
в) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживаннях;
г) повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань.
112. Основним документом, який встановлює права аудитора є:
а) кодекс професійної етики аудиторів;
б) лист-зобов'язання про згоду на проведення аудиту;
в) договір на проведення аудиторської перевірки;
г) міжнародні стандарти аудиту.