 |
|
Яким чином визначається розмір дисциплінарної відповідальності аудитора?
а) рішенням АПУ.
б) договором з клієнтом.
в) рішенням суду.
г) керівництвом аудиторської фірми.
149. Аудитор несе відповідальність за:
а) свій висновок.
б) достовірність звітності клієнта.
в) звіти інших спеціалістів, залучених клієнтом до роботи.
г) результати перевірок клієнта державними органами.
150. Виявивши факт розкрадання з боку касира, аудитор повинен:
а) повідомити керівництво своєї фірми.
б) усунути касира від роботи.
в) повідомити про нестачу керівництво клієнта.
г) повідомити Аудиторську палату України.
151. Аудиторські фірми згідно з чинним законодавством мають право:
а) самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки.
б) накладати адміністративні штрафи на керівника і головного бухгалтера підприємства.
в) повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти порушень і зловживань.
г) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, повинних у виявлених зловживаннях.
152. Контроль якості роботи аудитора полягає у:
а) перевірці замовниками якості аудиторського звіту.
б) контролі основного аудитора за роботою своїх асистентів.
в) контролі державною податковою інспекцією.
г) контролі державними органами.
153. Аудиторські фірми згідно з чинним законодавством мають право:
а) перевірити у клієнта наявність грошових кошти, цінних паперів і матеріальних цінностей
б) вилучити первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушень або зловживаннях.
в) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживань.
г) повідомляти Держану податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань.
154. Аудит легітимності створення суб'єктів підприємницької діяльності здійснюють:
а) керівник аудиторської групи;
б) керівник аудиторської групи або інший сертифікований аудитор;
в) асистент аудитора;
г) будь-які учасники аудиторської групи.
155. Для перевірки реальності формування статутного капіталу застосовують:
а) спостереження за інвентаризацією;
б) порівняння із попередніми періодами;
в) нормативну перевірку установчих документів;
г) перерахунок сум внесків.
156. Для перевірки повноти відображення внесків засновників застосовують:
а) спостереження за інвентаризацією;
б) порівняння із плановими показниками;
в) нормативну перевірку актів прийому-передачі;
г) перерахунок оцінки майнових внесків.
157. Для перевірки прав засновників на частку у статутному капіталі застосовують:
а) нормативну перевірку установчих документів;
б) перерахунок сум внесків;
в) нормативну перевірку актів прийому-передачі;
г) усі відповіді правильні.
158. Для перевірки стану системи внутрішнього контролю застосовуються:
а) процедури по суті;
б) усі види тестів контролю;
в) тільки тести відповідності;
г) тільки наскрізні тести.
159. Для перевірки належної організації системи бухгалтерського обліку застосовують:
а) усі види тестів контролю;
б) тільки наскрізні тести;
в) тільки тести відповідності;
г) процедури по суті.
160. Аудит матеріальних активів здійснюють:
а) тільки керівник аудиторської групи;
б) тільки керівник аудиторської групи або інший сертифікований аудитор;
в) асистенти аудитора;
г) усі учасники аудиторської групи.
161. Для перевірки реальності існування матеріальних активів застосовують:
а) спостереження за інвентаризацією матеріальних активів;
б) порівняння із попередніми періодами;
в) нормативну перевірку договорів на продаж матеріальних активів;
г) перерахунок сум договорів та первинних документів.
162. Для перевірки права власності на матеріальні активи застосовують:
а) нормативну перевірку договорів на придбання матеріальних активів;
б) запит та підтвердження до постачальників;
в) нормативну перевірку актів прийому-передачі матеріальних активів;
г) усі відповіді правильні.
163. Для перевірки правильності оцінки матеріальних активів застосовують:
а) перевірку оцінки матеріальних активів;
б) нормативну перевірку облікової політики;
в) зустрічну перевірку;
г) усі відповіді правильні.