Главная | Обратная связь

Поняття облікової політики підприємства та її перевірка.

Облікова політика згідно із ст.1 Закону України «Про бух облік і фін звітність в Україні» та п.3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання і подання фінансової звітності. Внутрішнім нормативним документом з організації та порядку ведення обліку на підприємстві, який містить сукупність способів та процедур організації та ведення обліку, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності, є Наказ про облікову політику, який складається на кожен наступний рік. Облікова політика підприємства розробляється головним бухгалтером підприємства і затверджується його керівником.

Мета аудиту облікової політики підприємства — це встановлення її відповідності чиним нормативним та законодавчим датам, а також характеру і масштабу діяльності підприємства. Джерелами інформації і одночасно об’єктом є всі внутрішньофірмові документи, що охоплюють питання організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Завдання аудиту облікової політики: 1)встановити наявність наказу (розпорядження) керівника про прийняття облікової політики на підприємстві; 2)визначити відповідність прийнятої облікової політики вимогам законодавства та П(C)БО; 3)вивчити порядок дотримання під час розроблення Наказу про облікову політику припущень і вимог, встановлених нормативними документами; 4) дослідити повноту розкриття вибраних при формуванні облікової політики способів ведення бухгалтерського обліку, що істотно впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтерської звітності; 5) перевірити наявність посадових інструкцій, наявність та ефективність затвердженої системи документообігу, вибір форми ведення бухгалтерського обліку, встановлений порядок проведення інвентаризації майна та зобов'язань, затверджений робочий план рахунків бухгалтерського обліку; 6) проаналізувати та оцінити загальні та конкретні елементи облікової політики.

Зміна положень облікової політики на наступний звітний рік повинна бути відображена у Примітках до фінансової звітності.

Аудит облікової політики підприємства за такими напрямами:

1. Перевірка дотримання порядку оформлення наказу про облікову політику: чи наявні напідприємстві необхідні внутрішні документи, положення, інструкції, які затверджуються одночасно з обліковою політикою.

2. З’ясування, наскільки ефективний облік на підприємстві, що перевіряється, як вирішені питання на складних ділянках облікової роботи. Встановлення, наскільки звільнений обліковий персонал від виконання невластивих йому облікових функцій, які раціональні прийоми застосовуються для запобігання дублюванню даних.

3. Перевірка, чи є облік дієвим, оперативним, чи використовуються облікові дані длябезпосередньої та швидкої допомоги керівництву, адміністративно-управлінському та інженерно-технічному персоналу у вирішенні завдань, поставлених перед ним. Чи своєчасно надаються необхідні довідки, пояснення, матеріали для аналізу, обґрунтовані рекомендації, розрахунки тощо.

4. Встановлення, як організована облікова робота на підприємстві: чи встановлений твердий графік, що передбачає терміни виконання всього комплексу облікових робіт не тільки працівниками бухгалтерії, але й обліково-зобов'язаними особами; чи правильно розподілені обов'язки між всіма обліковими працівниками відповідно до посад та кваліфікації, чи розроблені для них посадові інструкції, що визначають їх обов'язки та відповідальність за доручену ділянку роботи; чи проводиться систематичний інструктаж щодо порядку заповнення, проходження документації і ведення обліку; чи перевіряється в процесі інструктажу виконання окремих робіт з одночасним виправленням виявлених недоліків та помилок. Такий інструктаж також доцільно проводити при проведенні ревізії.

5. З’ясування, які форми документації застосовуються на підприємстві, як використовуються типові форми первинного обліку, чи не виготовляє підприємство спеціальних форм при можливості і доцільності застосування типових. Які є недоліки в застосуванні на підприємстві спеціальних форм, чи дотримуються правил користування бланками суворої звітності, чи не випускаються зайві примірники документів.

6. Перевірка, чи забезпечена на підприємстві єдність та порівнянність облікових і планових показників, а також чи дотримуються одноманітності в методах їх розрахунку, необхідної для контролю виконання плану та встановлення їх динаміки

За наслідками перевірки установчих документів або облікової політики аудитором складається аудиторський висновок, у якому фіксуються виявлені недоліки, обґрунтовуються можливі негативні наслідки і даються конкретні пропозиції щодо їх усунення в подальшій діяльності підприємства, що перевіряється.

30.Послідовність проведення аудиту установчих та інших документів, розрахунків, видів діяльності.

Метою аудиту установчих документів є встановлення відповідності правових основ функціонування підприємства, зазначених у Статуті та інших документах, законодавчо-нормативним актам, що регулюють створення та господарсько-фінансову діяльність підприємства.

Завдання цього аудиту полягають в тому, що аудитор повинен так спланувати і провести перевірку, щоби забезпечити обґрунтовану впевненість у тому, що:1)підприємство зареєстроване згідно з чинним законодавством; 2)установчі документи складені відповідно до чинного законодавства і в них відображений потенціал всебічного розвитку підприємства згідно з предметом і цілями діяльності; 3)діяльність підприємства здійснюється за вимогами установчих документів і не суперечить чинним законодавчо-нормативним актам; 4)в діяльності підприємства відсутні такі види діяльності, які б наносили йому та навколишньому середовищу значну шкоду;5)статутний капітал підприємства сформований відповідно до чинного законодавства.

Для виконання поставлених вище завдань, на нашу думку, аудитору слід застосовувати такі методичні прийоми, як документальні (дослідження документів, прийоми нормативно-правового регулювання), розрахунково-аналітичні та узагальнення і реалізації результатів аудиту. Застосовують такі процедури:

нормативно-правові, лічильно-обчислювальні, логічні, опитування, порівняльно-зіставлювальні та узагальнення.

Основні елементи методики аудиту правових основ функціонування підприємства

Етап перевірки - Джерело інформації - Процедури аудиту

1. Перевірка фактів реєстрації підприємства та установчих документів за формальними ознаками - Статут; засновницький договір; свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності; довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ; ліцензії; патенти; протоколи зборів засновників - Перевірка фактів державної реєстрації підприємства, наявності: свідоцтва про державну реєстрацію (оригінал), статуту (оригінал), засновницького договору (оригінал), довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (оригінал), свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ (оригінал), банківських рахунків, форми власності, органів управління

2. Перевірка змісту установчих документів

2.1. Перевірка видів і обсягів діяльності - Форма-баланс; форма №2 – звіт про фінансові результати; форма №3 – звіт про рух грошових коштів; форма №4 – звіт про власний капітал; журнали-ордери 1,2,3,4,6,11,12 - З’ясування відповідності фактичної діяльності підприємства видам діяльності, що зареєстровані у статуті, засновницькому договорі, на яку видані відповідні патенти і ліцензії. У випадку невідповідності – запропонувати засновникам внести відповідні зміни до статуту і засновницького договору, придбати ліцензії, патенти, інші дозволи

2.2 Аудит головних подій і учасників створення підприємства - Регістри синтетичного і

аналітичного обліку № 8, 13; первинні документи з обліку статутного фонду і учасників

(засновників), розрахунків з учасниками - На підставі статутних та інших документів з’ясування ключових подій створення підприємства (придбання, рішення засновників тощо), порядку формування статутного фонду підприємства; обґрунтованості його змін; виконання засновниками своїх обов'язків; центрів контролю за діяльністю підприємства;

доцільності такої системи

3. Перевірка установчих документів на відповідність чинному законодавству - Статут, засновницький договір, законодавчі акти - З’ясування наявності на установчих документах всіх необхідних реквізитів юридичної адреси, а також мети, органів управління, прав трудового колективу - Вивчення аудитором правових засад функціонування господарського суб’єкта здійснюється з одночасною перевіркою дотримання останнім принципу незмінності методології відображення окремих господарських операцій і оцінки майна в обліку, тобто облікової політики.

Це дає змогу швидко визначити особливості обліку цього суб'єкта, скласти точний план перевірки з врахуванням специфіки діяльності стану підприємства.

31.Які питання необхідно внести до програми аудиту установчих документів і власного капіталу?

При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор роз­поділяє всю сукупність інформації на під сукупності і приймає рішення за результа­тами оцінки системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку про метод ор­ганізації перевірки (суцільний, вибірковий, аналітичний чи комбінований) і за обраним методом перевіряє кожну із під сукупностей. До програми аудиту установчих документів і власного капіталу необхідно внести:

1. Вивчення установчих документів: визначення виду власності;якими видами діяльності дозволено займатися; зміни та доповнення до установчих документів;вивчення протоколів зборів учасників, акціоне­рів, наказів керівників та встановлення недозво- лених операцій із капіталом; порядок розподілу прибутку за статутом та рішеннями зборів акціонерів.

2. Перевірка розміру статутного фонду заявленого та сплаченого, його відповідності встановленому зако­ном мінімуму.

3. Перевірка складу та структури статутного фонду: кількість та вид акцій, номінальна вартість; склад засновників;складання переліку власників, які володіють більш ніж 5% статутного фонду; акціонер, який володіє контрольним пакетом;фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) акціонерного товариства відносно їх спроможно­сті робити внески до статутного фонду.

4. Перевірка дотримання термінів відкритої передплати на акції та строків сплати у разі випуску цінних папе­рів у період перевірки.

5. Перевірка дотримання правил та вимог додаткового випуску акцій.

6. Перевірка порядку оцінки внесків до статутного фон­ду згідно з установчими документам.

7. Визначення правильності формування та змін статут­ного фонду: перевірка виконання бізнес-плану;перевірка повноти і виду внесків учасників і зас­новників;правильність відображення в обліку несплаченого капіталу; перевірка термінів погашення заборгованості зас­новниками, учасниками, акціонерами.

8. Перевірка правильності ведення аналітичного обліку по рахунку 40 "Статутний капітал":перевірка відповідності сальдо по рахунку 40 "Ста­тутний капітал" розміру, зафіксованому в установ­чих документах;вивчення супровідних документів на предмет сут­тєвих операцій, які впливають на сплачений капі­тал, внесений капітал чи викуплені власні акції;

9. Перевірка правильності відображення в обліку вилученого капіталу:порядок викупу акцій власної емісії та їх подальше використання; аналіз співвідношення ціни викупу і номінальної вартості акцій.

10. Вивчення супровідних документів на предмет суттє­вих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал чи викуплені власні акції:.

11. Перевірка правильності відображення в обліку іншого додаткового капіталу та його використання

12. Перевірка правильності відображення в обліку додат­ково вкладеного капіталу і його використання.

13. Вивчення обліку надходження та використання емі­сійного доходу.

14. Порядок формування і правильність відображення в обліку резервного капіталу і його використання.

15. Порядок формування і правильність відображення в обліку та звітності нерозподіленого прибутку (непо­критого збитку) від діяльності, здійснюваної підпри­ємством.

16. Перевірка порядку розподілу прибутку за статутом та рішенням зборів акціонерів (на основі протоколів збо­рів акціонерів).

Отже завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхилень в обліку власного капіталу порівняно з чинними нормативними положеннями та обґрунтування пропозицій щодо їх усунення .