 |
|
Бухгалтерський облік (загальна теорія)
1. Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел їх утворення в процесі їх кругообігу, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) господарським.
2. Облік, який являє собою систему спостережень і контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) статистичним.
3. Облік, який являє собою систему вивчення та контролю кількісної сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) статистичним.
4. Облік, що ведеться з метою визначення суми, яку необхідно сплатити до бюджету у вигляді технічних чи інших податків, або обов’язкових платежів, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) статистичним.
5. Бухгалтерський облік поділяється на:
1) податковий і статистичний;
2) фінансовий і управлінський;
3) фінансовий і податковий;
4) оперативно-технічний і управлінський.
6. Особливостями бухгалтерського обліку є:
1) документальне оформлення;
2) обов’язкове використання грошового вимірника;
3) суцільне і безперервне відображення всіх дій і подій господарської діяльності;
4) всі зазначені вище.
7. Який вид бухгалтерського обліку має комерційну таємницю:
1) фінансовий, управлінський;
2) податковий;
3) податковий, управлінський;
4) управлінський.
8. Які вимірники застосовуються в бухгалтерському обліку?
1) тільки натуральні;
2) тільки трудові;
3) тільки вартісні;
4) натуральні, трудові, вартісні.
9. Вимірники, які використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу, називаються:
1) трудові;
2) матеріальні;
3) вартісні;
4) натуральні.
10. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства – це принцип:
1) послідовності;
2) обачності;
3) автономності;
4) відповідності доходів і витрат.
11. Постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики – це принцип:
1) послідовності;
2) обачності;
3) автономності;
4) відповідності доходів і витрат.
12. Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності – це принцип:
1) послідовності;
2) безперервності;
3) повного висвітлення;
4) періодичності.
13. Оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі – це принцип:
1) послідовності;
2) безперервності;
3) повного висвітлення;
4) періодичності.
14. Розробкою і затвердженням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності займається:
1) Міністерство фінансів України;
2) Національний банк України;
3) Державний комітет статистики України;
4) Державна казначейська служба України.
15. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ розробляє:
1) Міністерство фінансів України;
2) Національний банк України;
3) Державна казначейська служба України;
4) Державний комітет статистики України.
16. Ведення бухгалтерського обліку підприємствами України є:
1) бажаним;
2) обов’язковим;
3) необов’язковим;
4) доречним.
17. Не відноситься до функцій бухгалтерського обліку:
1) інформаційна;
2) контрольна;
3) науково-пізнавальна;
4) динамічна.
18. Наука про завдання, предмет, метод, техніку, форми та організацію бухгалтерського обліку – це:
1) управлінський облік;
2) теорія бухгалтерського обліку;
3) фінансовий облік;
4) податковий облік.
19. Пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання – це принцип:
1) послідовності;
2) безперервності;
3) історичної собівартості;
4) періодичності.
20. Метод бухгалтерського обліку – це:
1) економічні процеси, які супроводжуються змінами в структурі господарських засобів та їх джерел в основі співвідношень між підприємствами та в середині їх;
2) сукупність прийомів та способів, які забезпечують суцільне, безперервне, взаємопов'язане та об'єктивне відображення, економічне узагальнення та підрахунок в грошовому виразі об'єктів бухгалтерського обліку;
3) матеріальні та грошові цінності, юридичні відносини та господарські операції, які приводять до їх змін;
4) господарські процеси.
21. Згідно класифікації господарських засобів підприємства основні засоби відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) джерел власних засобів;
4) предметів сфери обігу.
22. Згідно класифікації господарських засобів підприємства нематеріальні активи відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) вилучених активів;
4) активів невиробничої сфери.
23. Згідно класифікації господарських засобів підприємства грошові кошти та їх еквіваленти відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) активів невиробничої сфери;
4) виробничих запасів.
24. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням дебіторську заборгованість відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) засобів в розрахунках;
4) грошових коштів та їх еквівалентів.
25. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням виробничі запаси відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) активів сфери виробництва;
4) предметів сфери обігу.
26. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням готову продукцію відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) предметів праці;
4) предметів сфери обігу.
27. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів статутний капітал відносять до:
1) кредиторської заборгованості;
2) власного капіталу;
3) джерел залучених коштів;
4) резервів.
28. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів цільове фінансування відносять до:
1) забезпечення наступних витрат і платежів;
2) джерел залучених коштів;
3) довгострокових фінансових зобов'язань;
4) зобов'язань за розподілом.
29. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів резервнийй капітал відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел залучених коштів;
3) прибутку нерозподіленого;
4) зобов'язань за розподілом.
30. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів кредити відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел позичених коштів;
3) резервів;
4) заборгованості бюджету.
31. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги) відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел залучених коштів;
3) резервного капіталу;
4) заборгованості бюджету.
32. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів заборгованість за податками й платежами відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел залучених коштів;
3) кредиторської заборгованості;
4) зобов'язань за розподілом.
33. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів заборгованість органам страхування відносять до:
1) бюджетного фінансування;
2) джерел залучених коштів;
3) кредиторської заборгованості;
4) власних джерел.
34. До довгострокових біологічних активів у тваринництві належать:
1) робочі і продуктивні тварини;
2) тварини на вирощуванні та відгодівлі;
3) приплід великої рогатої худоби;
4) приплід свиней.
35. Вкажіть, який з наведених не є принципами бухгалтерського обліку і фінансової звітності:
1) безперервність;
2) превалювання сутності над формою;
3) планова собівартість;
4) єдиний грошовий вимірник.