Управлінський облік
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить таке визначення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку: 1) система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; 2) процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; 3) система обліку, яка повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління; 4) це облік господарської діяльності підприємства, а також його активів, зобов’язань та власного капіталу, який полягає у спостереженні, вимірюванні та реєстрації.
2. Управлінський облік охоплює….: 1) всі види облікової інформації, яка необхідна для управління в межах даного підприємства; 2) інформацію, яка використовується зовнішніми та внутрішніми користувачами (учасники, засновники, менеджери, акціонерами, банками, податковими органами тощо); 3) інформацію, яка використовується зовнішніми користувачами (контрольними органами, інші зацікавлені структури); 4) інформацію у вартісному вигляді про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства з метою оцінки його майнового та фінансового стану, а також результатів діяльності. 3. Управлінський облік має свої особливості, серед яких: 1) система обліку повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління; 2) розвиток автоматизації виробничих процесів, а також нових методів управління; 3) надання у вигляді фінансових звітів - інформації про фінансовий і майновий стан підприємства; 4) використання комп'ютерної техніки для управління та автоматизація облікових робіт. 4. Метою управлінського обліку є: 1) допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства; 2) використання різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; 3) облік витрат за центрами відповідальності; 4) автоматизація планування обліку і калькулювання собівартості продукції та автоматизація аналізу витрат. 5. Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тож, вперше термін “управлінський облік” з'явився в Україні: 1) в ухваленому в 1999 році Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; 2) в середині 50-х років XX ст.; 3) на початку XX століття; 4) з прийняттям Податкового кодексу України. 6. Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" управлінський облік розглядається як: 1) синонім внутрішньогосподарського обліку; 2) синонім фінансового обліку; 3) синонім виробничого обліку; 4) синонім господарського обліку. 7. Управлінський облік щодо того, хто його організовує та щодо обов’язковості: 1) організовується керівництвом підприємства та не є обов'язковим; 2) організовується державними органами (міністерствами і відомствами) та є обов'язковим; 3) організовується керівництвом підприємства та є необов'язковим з окремих питань; 4) організовується керівництвом підприємства та є обов’язковим за вимогами Податкового кодексу України. 8. Загальноприйнятими принципами, які можна застосовувати до управлінського обліку є такі: 1) принцип методологічної незалежності; 2) інформаційний принцип; 3) прогнозний принцип; 4) аналітичний принцип. 9. В процесі історичного розвитку сформувалися і розвивалися три основні системи обліку, які включають: 1) загальну систему обліку; 2) систему управлінського обліку; 3) систему фінансового обліку; 4) систему господарського обліку. 10. Загальну систему обліку можуть застосовувати в Україні: 1) лише суб'єкти малого підприємництва; 2) більшість підприємств України (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку); 3) більшість промислових підприємств; 4) більшість сільськогосподарських підприємств. 11. Загальна система обліку щодо обліку витрат та запасів ґрунтується на: 1) обліку витрат підприємства за функціональною ознакою (застосовують рахунки "Виробництво", "Виробничі накладні витрати", "Адміністративні витрати", "Витрати на збут" та безперервному обліку запасів; 2) обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів; 3) обліку витрат підприємства за видами та періодичному обліку запасів; 4) окремому веденні рахунків фінансового та виробничого обліку, які не кореспондують один з одним. Взаємозв'язок фінансового та виробничого обліку досягається за допомогою спеціальних контрольних рахунків. 12. Переплетена система обліку передбачає: 1) окреме ведення фінансового та виробничого обліку в системі рахунків, які не кореспондують один з одним; 2) калькулювання собівартості окремих видів продукції та контроль витрат на її виробництво; 3) виокремлення двох автономних систем рахунків відповідно до цілей фінансового й управлінського обліку; 4) обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів.
13. Більшість українських підприємств (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку) застосовують ….. систему рахунків: 1) загальну; 2) інтегровану; 3) переплетену; 4) автономну. 14. Етичні норми бухгалтерів з управлінського обліку включають: 1) компетентність; 2) професійність; 3) відповідальність; 4) зосередженість. 15. Предметом управлінського обліку є: 1) виробнича діяльність підприємства в цілому та окремих його структурних підрозділів; 2) ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси тощо) та господарські процеси; 3) сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; 4) елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.). 16. Об’єктами управлінського обліку виступають: 1) ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси; 2) сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; 3) сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством; 4) елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).
17. Методом управлінського обліку є: 1) сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; 2) ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси; 3) сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством; 4) елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).
18. Метод управлінського обліку включає такі елементи методу бухгалтерського обліку: 1) документація; 2) індексний метод; 3) факторний аналіз; 4) лінійне програмування. 19. Принцип безперервності діяльності підприємства: 1) передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі; 2) відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку; 3) означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; 4) ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 20. Принцип періодичності: 1) відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку; 2) передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі; 3) означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом; 4) ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 21. Принцип методологічної незалежності: 1) передбачає, що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку; 2) означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; 3) означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень; 4) ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 22. Принцип орієнтації обліку на досягнення стратегічних цілей підприємства: 1) означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; 2) означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом; 3) передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції); 4) не означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом. 23. Принцип результативності означає: 1) що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом; 2) що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати фінансові результати підприємства; 3) передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції); 4) не передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції).
24. Принцип багатоваріантності: 1) означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень; 2) ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків; 3) означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; 4) не означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому. 25. Принцип відповідальності означає: 1) що за величину і витрат і результатів відповідальність несе конкретна особа, яка їх контролює; 2) що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; 3) що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку; 4) ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 26. Для цілей управлінського обліку витрати класифікують за принципом: 1) “ різні витрати – для різних цілей ”; 2) за економічним змістом; 3) прийняття управлінських рішень; 4) залежності від обсягу виробництва. 27. Класифікація витрат здійснюється за такими напрямами: 1) оцінка запасів та визначення фінансового результату; 2) витрати на продукцію; 3) витрати періоду; 4) витрати діяльності.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|