 |
|
Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 pp.
Заколот розпочав-ся 17 липня 1936р. в Іспанському Марокко. Наступного дня він поширився на інші райони Іспанії. На бік заколотни-ків перейшло 80% складу іспанської армії, але авіація та флот залишились вірними республіці, — у країні почалася гро-мадянська війна. У заколотників одразу виникли проблеми: Х-А. Прімо де Ріверу було заарештовано і страчено, Сан-хурно загинув в авіакатастрофі, Франко з марокканськими військами був блокований республіканським флотом у Марокко. Заколотові загрожувала поразка. Тоді на допо-могу франкістам прийшли Італія та Німеччина, які переки-нули марокканську армію в Іспанію і надали заколотникам зброю. Згодом 200 тис. італійських та німецьких військови-ків взяли участь у війні на боці франкістів.
На звернення до Англії, Франції і США з проханням продати зброю республіканці отримали відмову. Уряди цих країн посилались на міжнародне право, яке забороня-
ло втручання у внутрішні справи інших держав. Уряди західних країн враховували і досвід Росії, деїхня збройна інтервенція та підтримка антибільшовицьких сил мали зво-ротні наслідки.
Між 27-ма країнами була підписана угода про невтру-чання в іспанські справи. Проте Італія та Німеччина не збира-лись її виконувати і активно постачали зброю франкістам. У жовтні 1936 p. CPCP заявив, що не буде дотримуватись угоди, надішле республіканцям військових радників і постачатиме їм зброю. На захист республіки в Іспанію приїхали близько 50 тис. добровольців-антифашистів. З них було створено інтернаціональні бригади.
У вересні 1936р. сформовано новий республікансь-кий уряд на чолі з Ларго Кабальєро, який провів реформи: на контрольованій ним території ліквідовано поміщицьке землеволодіння, землю передано селянам, націоналізовано велику промисловість. Каталонці і баски отримали авто-номію. Водночас політичний режим відходив від демок-ратії, захист якої був головною метою війни. Іспанські ко-муністи, копіюючи дії комуністів СРСР, почали боротьбу з троцькістами, що мали значний вплив у Каталонії. У країні встановився терор каральних органів: навіть було здійснено спробу провести за радянським прикладом по-казовий судовий процес над троцькістами, які начебто під-тримували зв'язки з фашистами. Таким чином, іспанська демократія припинила існування раніше, ніж загинула Іс-панська республіка.
У 1936-1937 pp. основні бойові дії велися навколо сто-лиці, але всі наступи франкістів було відбито. Не допомог-ли їм і прихильники у самій столиці, т. зв. "п'ята колона". Після невдалої спроби франкістів взяти Мадрид Німеччина та Італія почали відкриту інтервенцію. Намагання іта-лійського корпусу завдати удару з північного заходу по військах республіканців, які обороняли Мадрид, закінчи-лися невдачею — поблизу містечка Гвадалахара у березні 193 7 р. його було розгромлено.
Після цієї поразки франкісти перенесли основні зусил-ля у Каталонію, намагаючись скористатись конфліктом між троцькістами й комуністами. 3-6 травня 1937 р. троцькіс-ти, підтримані Л. Кабальєро у Барселоні, здійснили зброй-ний виступ, протестуючи проти політики комуністів. У квітні 1938 р. армії франкістів вдалося відокремити Ка-талонію. Спроба армії республіканців розірвати блокаду, здійснивши наступ у липні 1938 р., не вдалась. На початку 1939 р. Каталонія була захоплена. Райони, контрольовані республіканцями, виявилися відрізаними від Франції.
27 лютого 1939 р. Англія та Франція розірвали дипло-матичні відносини з республіканським урядом і визнали уряд Франко. Опинившись у міжнародній ізоляції (СРСР майже припинив постачання зброї, а 1938 р. з Іспанії було виведено інтернаціональні бригади), 6 березня 1939 р. ко-мандувач обороною Мадрида полковник Касадо здійснив переворот, повалив республіканський уряд і вступив у пе-реговори з Франко. Спробу комуністів підняти повстання було придушено. На територію, контрольовану республі-канцями, вступили франкістські війська. В Іспанії було вста-новлено диктатуру генерала Франко (березень 1939 р. — листопад 1975р.). Франкісти розпочали репресії проти своїх супротивників: з 1939 р. до 1944р. надзвичайні трибуна-ли винесли смертні вироки 200 тис. чоловік.
Війна дорого обійшлась іспанцям: загинуло 1 млн осіб, 500 тис. залишили країну, яка лежала в руїнах. Народний
фронт в Іспанії був формою боротьби з фашизмом, але не став його альтернативою.