 |
|
Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог.
1. Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна Київському апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - іншому адміністративному суду, таку справу розглядає Київський апеляційний адміністративний суд.
2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
3. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
- Пов'язаними можна вважати позовні вимоги:
1) що випливають з одних правовідносин;
2) які хоч і не випливають з одних правовідносин, але спрямовані до одного відповідача.
-Вимоги можуть бути поєднані в одній позовній заяві, якщо вони:
1) пов'язані між собою;
2) належать до адміністративної юрисдикції відповідно до статті 17 КАСУ;
3) підсудні одному адміністративному суду відповідно до правил, визначених статтями 18 - 20 КАСУ.
Наявність трьох цих умов є обов'язковою.
32. Поняття, ознаки та види адміністративного процесуального представництва.
Представник в адміністративному процесі діє від імені та в інтересах особи, яку він представляє.
Види: 1) законні (Ознаки: ця категорія уповноважена на представництво законом, а тому довіреності для них не потрібно, достатньо підтвердити той факт,з яким закон пов’язує існування представницьких повноважень. Законний представник реалізує адмін. процесуальну правоздатність сторони чи 3-ї особи,яка не має адмін. проц. Дієздатності або й має її але всилу певних обставин не може її належним чином здійснювати. Тобто закон. предст. самостійно здійснює процесуальні права і обов’язки такої сторони чи 3ї особи від її імені і в її інтересах).
2) договірні (ознаки: участь цієї категорії представників залежить від взаємного волевиявлення самого представника, а також сторони чи 3ї ос. Чи навіть їхнього представника,який наділений правом передоручати ведення справи. Таке взаємне волевиявлення втілюється в усн. чи письм. договорі. Отже даний представник реалізує адм. проц.правоздатність сторони чи 3ї особи,яка зазвичай має адм. проц. дієздатність).