У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

1. Територіальну підсудність поділяють на види: загальну, альтернативну, договірну, виключну, за зв'язком справ.

Загальна підсудність визначає повноваження адміністративного суду з розгляду конкретної адміністративної справи залежно від місцезнаходження відповідача, тобто формує основне правило розмежування компетенції однорідних адміністративних судів. Це відповідає положенням ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначається, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Обрання цього способу обумовлене тим, що рішення суб'єкта владних повноважень, яке стосується прав багатьох осіб (нормативно-правовий акт), може бути оскаржене значною кількістю позивачів. Це положення також встановлене і в інтересах відповідача (для тих поодиноких випадків, коли відповідачем є фізична чи юридична особа) за позовом суб'єкта владних повноважень.

2. У відповідності з ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Тобто, якщо позивач оскаржує рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів лише позивача, то заява подається за місцем знаходження позивача.

Крім того, щодо визначення територіальної підсудності справ з публічно-правових спорів, що виникають із адміністративного договору, слід зазначити, що такі справи мають бути підсудні адміністративному суду за місцем виконання договору, якщо у договорі не визначена інша підсудність.

4. Отже, це свідчить про те, якщо положення територіальної підсудності не дають можливість визначити компетентний у справі адміністративний суд, то позивач має право обрати його за власним розсудом, але з дотриманням правил предметної підсудності, тобто, це так звана альтернативна підсудність. За цією підсудністю декілька судів будуть мати повноваження розглянути адміністративну справу. Позовна заява може бути подана до одного із адміністративних судів, визначених законом. Оскільки право вибору належить, як ми вже зазначали, заявнику (позивачу), то ця підсудність названа підсудністю за вибором позивача. Альтернативна підсудність є пільговою, оскільки вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо велике життєве значення для громадян (фізичних осіб).

38. Підсудність справ адміністративним судам. Підсудність – розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм адміністративних справ. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. 2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. 3. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 141516 17 18 19 Следующая ⇒