 |
|
Екокоридори: визначення, рівні, приклади.
екокоридори, або перехідні зони, — просторові, витягну тої конфігурації структури, що пов'язують природні ядра і включають існуюче біорізноманіття різного ступеня природності, а також території, які підлягають ренатуралізації. їх головна функція — забезпечення взаємозв'язків між природними екосистемами, наприклад, міграційні шляхи. Це можуть бути долини річок, підніжжя височин тощо. Ширина всеєвропейських екокоридорів не має бути меншою ніж 15—20 км, а локальних — 500 м. Чим вужчий екокоридор, тим гірше він виконує своє призначення;
Функції:
- Процес розмноження та обмін генофондом
- Міграція видів
- Поширення видів на суміжні території
- Переживання видами несприятливих умов
- Підтримання екологічної рівноваги.
Рівні:міжнародний( європейський), регіональний, національний, місцевий.
Приклади: поширення видів на суміжних територіях, переживання видами несприятливих умов(переховування), підтримка екологічної рівноваги.
В якості екокоридору можуть витупати: елементи річкової мережи, балки, узбережжя морів, лиманів, лісосмуги, канали(зрощення)
В Миколаївській обл : 1) м-н Чорноморсько-Степовий2) нац. Рівня- р. Південний Буг, Дніпровський 3) регіонал рівня- Інгульський, Інгулецький, р. Синюха, Березанський.
4 екокоридори регіонал значення, 1 м-н, 25- місцевого.
3.Особливості ПЗФ Одеської області
В Одеській області згідно з реєстром існує 117 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 103,864 тис. га, що становить 3,12% від її площі і є нижчим, ніж середній показник заповідності по Україні (4,95%) при найбільшій площі області в Україні. На теперішній час Держуправлінням в Одеській області опрацьовано й направлено на розгляд райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування матеріали щодо заповідання 7 нових об’єктів, на погодженні в центральних органах влади знаходиться проект Указу Президента України “Про створення Нижньодністровського національного природного парку” на площі 21311,1 га.
З усіх об’єктів мають встановлені межі 3 об’єкта загальнодержавного значення з 14 і близько 50 об’єктів місцевого значення зі 103, тобто 43%.
Флора
Спочатку на території Одеської області переважав степовий ландшафт, зокрема різнотравно-типчаково-ковилові степи. В даний час переважна більшість цих степів розорано і використовується для землеробства. На півночі області збереглися невеликі діброви ( дуб звичайний, бук, ясен, липа) - природна межа степу і лісостепу [кліматичні курортні та рекреаційні місцевості в північних районах області]. На території області багато вітрозахисних смуг (понад 25 тис. га), висаджених з акацій, абрикоса, клена та ін.Фауна
З ссавців зустрічаються численні гризуни - заєць-русак, звичайний хом'як, крапчастий ховрах, великий тушканчик та ін З птахів - орлан-білохвіст, орел-могильник та ін; в плавнях Дунаю іДністра зустрічається безліч видів водоплавних птахів. У річках області зустрічається лящ, щука, рибець, короп та ін У прибережній зоні Чорного моря водяться бички, камбала, ставрида, що мають промислове значення. У ставках розводять коропа. Акліматизовані ондатра, фазан.
До червонокнижних входить 140 видів рослин, з них:Судинних рослин 101;Мохоподібних — 1;Водоростей — 29;Лишайників — 3;Грибів — 6
Серед них за природоохоронним статусом:Вразливих — 69;Рідкісних — 37;Недостатньо відомих — 2;Неоцінених — 20;Зникаючих — 12; Астрагал безстрілковий Альдрованда пухирчаста Гвоздика бесарабська Гіацинтик Палласів Горицвіт весняний Ковила травнева,
До списку входить 231 видів тварин, з них:
Кишковопорожнинних — 2;Круглих червів — 0;Кільчастих червів 6;Членистоногих — 92;Молюсків — 2;Хордових — 129.
Серед них за природоохоронним статусом.
Вразливих — 86;Рідкісних — 78;Недостатньо відомих — 8;Неоцінених — 14;Зникаючих — 42;Зниклих у природі — 0;Зниклих — 3.
Совка сокиркова Ящірка зелена Чорнушка Фегея Стерв'ятник Сатурнія мала Видра річкова Білуга звичайна
БІЛЕТ №17