 |
|
Особливості ПЗФ Одеської області
Площа області33310 км²
Площа пзф складає 75533га – 2,3%
У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення.
заповідники
· Дунайський біосферний заповідник
заказники
· Савранський ліс
· Дністровські плавні
· Філофорне поле Зернова
| Біосферні заповідники | ||||
| Дунайський біосферний заповідник | Біосферний заповідник | 46402.900 | ||
| Національні природні парки | ||||
| Тузловські лимани | Національний природний парк | 27865.0 | ||
| Нижньодністровський | Національний природний парк | 21311.1 | ||
| Регіональні ландшафтні парки | ||||
| Ізмаїльські острови | Регіональний ландшафтний парк | 1366.0 | ||
| Тилігульский | Регіональний ландшафтний парк | 13954.0 | ||
| Заказники | ||||
| Філофорне поле Зернова | Заказник ботанічний | |||
| Заповідні урочища | ||||
| Дністровські плавні | Заповідне урочище | 7620.0 | ||
| Байтали | Заповідне урочище | 1735.0 |
БІЛЕТ № 20
4. Основні положення Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин
Міжнародна угода, підписана в 1979 році в Бонні (звідси назва), яка ставить своєю метою збереження наземних і морських мігруючих видів тварин, також птахів повсюди на шляху їх міграції. Договір був складений під егідою Програми ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP) та стосується збереження живої природи та місць існування тварин у світовому масштабі.
Конвенція містить два додатки з переліком мігруючих видів, на які повинні поширюватися заходи охорони. До Додатку I занесені види, яким, відповідно до наявних даних, загрожує зникнення. У Додатку II представлені види, які мають несприятливий охоронний статус і поліпшення стану яких вимагає спеціальних заходів. Щоб потрапити до Додатку II, вид не обов’язково має перебувати під загрозою зникнення.
Для спільних дій щодо окремих видів чи груп видів з Додатку II можуть розробляться угоди про співробітництво. Серед 6 існуючих угод, України стосуються три наступні:
1. Угода про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) (16.01.1994).
2. Угода про збереження мігруючих афро-євразійських водно-болотних птахів (AEWA) (01.11.1999).
3. Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря і прилеглої акваторії Атлантичного океану (ACCOMBAS) (01.06.2001).
Під егідою Боннської конвенції також підписано 10 меморандумів взаєморозуміння, що мають на меті охорону окремих видів. України стосуються меморандуми щодо наступних видів:
1) Кроншнеп (кульон) тонкодзьобий (Numenius tenuirostris);
2) Середньоєвропейська популяція дрохви (Otis tarda);
3) Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola).
5. Які елементи екомережі передбачені законом.
Основний документ, який визначає структуру ЕМ України – Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000 – 2015 роки»
Основні структурні елементи екомережі:
· Природні регіони;
· Природні коридори;
· Буферні зони.
Природні регіони – це природне територіальне утворення значної полщі, суцільність якого не визначається характерними для нього фіто ландшафтними, фізико-географічними, адміністративними та іншими ознаками, що характеризується типовими та унікальними природними комплексами біорізноманіття та виконує екостабілізуючу функцію. Можуть формуватися на основі об’єктів ПЗФ, щільність яких в цьому регіоні набагато більша, ніж фонова.
Природний коридор – це природна або близька до природного стану ділянка земної чи водної поверхні, яка забезпечує для природного середовища умови безперервності, систематичної єдності та виконує функції біокомунікації. ПК мають видовжену конфігурацію, залежно від рівня, різну ширину та протяжність.
Буферні зони – це місцевість з природними або частково зміненими компонентами, яка оточує найбільш цінні елементи екомережі, та виконє захисну функцію; від негативного впливу, явищ, діяльності.
Елементи екомережі:
· Об’єкти ПЗФ (прибережні, захисні, багерові)
· Водні об’єкти (вдсх., акваторії, моря, ВБУ, озера, ріки)
· Ліси 1-ї групи (ліси, висадження задля запобігання ерозії)
· Ліси 2-ї групи (ліси для господарства)
· Курортні та лікувально-озлоровчі території з їх природними ресурсами (санаторії, пансіонати)
· Рекреаційні території для орг-ї масового відпочинку
· Інші прир. Території
· Зелені ділянки, на яких знаходяться угруповання, які занесені в ЧКУ
· Радіоактивно забруднені землі
6. Екомережа Миколаївської області.
На Миколаївщині ведуться роботи щодо формування регіональної екологічної мережі.
Державною програмою формування національної екологічної мережі на Миколаївську область покладено такі завдання:
– розроблення проектів створення, відведення земель для організації території об'єктів
природно-заповідного фонду;
– збереження популяцій видів рослин і тварин;
– здійснення заходів, що випливають з виконання зобов'язань України за міжнародними
угодами;
– наукові розробки для забезпечення реалізації Програми.
В 2011 році обласною радою затверджено обласну Цільову програму розвитку екологічної мережі на період до 2015 року, що на відповідний період дозволить забезпечити комплексне збереження навколишнього природного середовища та виконання необхідних природоохоронних заходів для розвитку та формування екомережі області. Програмою передбачено створення 52 нових об’єктів природно-заповідного фонду площею понад 9 тис. га, що дозволить досягти майже максимального для Миколаївщини відсотку заповідності. На території Миколаївщини до екологічної мережі входять частина біосферного заповідника, два національні природні парки, природний заповідник, регіональні ландшафтні парки та інші місцеві об’єкти природно-заповідного фонду. Формування екологічної мережі регіону, доведення площі природно-заповідного фонду Миколаївської області до науково обґрунтованого рівня, збереження її унікальної природи та забезпечення природного балансу є одним із основним завдань екологічної політики області.
В Миколаївській області виділено:
Природні ядра:
· Природне ядро біосферного значення – бузько-степове природне ядро (НПП «Бузький гард», ландшафтний заказник «Рацинська дача»)
· Природні ядра європейського значення – Кінбурнська коса, волижин ліс
· Природні ядра національного рівня – НПП «Бузький гард», ПЗ «Єланицький степ», Актовське ядро, Христофоровські плавні.
· 7 природних ядер (Регіонального значення) – ланд заказник «Михайлівський», Тилігульський лиман, Себінська балка, урочище Андріївське, урочище Мішковопогорілове, Капустяна балка.
· 60 природних ядер (місцевого значення)
Природні коридори:
· Міжнародного значення – Чорноморсько-степовий коридор
· Національного рівня – р. Південний Буг, Дніпровський коридор
· Регіонального рівня – Інгульський, Інгулецький, Синюський, Громоклійський, Березанський.
В Мик обл. виділено 3 природні ядра європейського значення, 1 – біосферного, 7 – регіонального, 60 – місцевого, а також 1 екокоридор міжнародного рівня, 4 – регіонального,25 – місцевого.
Елементи ЕМ займають 19% території області.
БІЛЕТ № 21