 |
|
Особливості ПЗФ Рівненської області.
Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Рівненської області станом на 1.01.2002 р. складається з 268 об’єктів загальною площею 155960,7 га, що становить 7,8% території області, в тому числі - 26 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 63974,9 га і 242 об’єкти місцевого значення площею 91985,8 га (табл.2.8.2, див. додатки), рис. 2.7. Як бачимо, основу природно-заповідного фонду Рівненської обл. складають заказники місцевого значення, Рівненський природний заповідник, регіональні ландшафтні парки (“Прип’ять-Стохід” та “Надслучанський”), заказники загальнодержавного значення, державні заповідні урочища і всього 898,7 га разом утворюють пам’ятки природи загальнодержавного та місцевого значення, дендрологічні, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного та місцевого значення.
Об’єкти:
Дермансько-Мостівський регіональний ландшафтний парк
Надслучанський регіональний ландшафтний парк
Олександрівка (пам'ятка природи)
Теремне (пам'ятка природи)
Тунель кохання
Базальтові стовпи (геологічний заказник)
Білоозерський заказник
Бущанський заказник
Рослини:
коручка болотна, пальчатокорінники м'ясочервоний та Фукса, язичник буковинський, сверція багаторічна, товстянка звичайна, меч-трави болотної, сашника іржавого та осоки Девелла, ломикамінь болотний.
Тварини:
лелека чорний, горностай, норка європейська, борсук та видра річкова.
БІЛЕТ № 19
- Які функціональні зони передбачено виділяти в регіональних ландшафтних парках
У межах території регіонального ландшафтного парку
виділяються такі функціональні зони:
заповідна зона - призначена для збереження та відновлення найбільш цінних, насамперед корінних, природних комплексів відповідно до режиму, визначеного законом для природних заповідників;
зона регульованої рекреації - територія, в межах якої створюються умови для короткострокового перебування, відпочинку та оздоровлення відвідувачів парку;
зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;
господарська зона - сюди відносяться населені пункти, землі, на яких здійснюється господарська діяльність з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
- Екокоридори: визначення, рівні, приклади.
екокоридори, або перехідні зони, — просторові, витягну тої конфігурації структури, що пов'язують природні ядра і включають існуюче біорізноманіття різного ступеня природності, а також території, які підлягають ренатуралізації. їх головна функція — забезпечення взаємозв'язків між природними екосистемами, наприклад, міграційні шляхи. Це можуть бути долини річок, підніжжя височин тощо. Ширина всеєвропейських екокоридорів не має бути меншою ніж 15—20 км, а локальних — 500 м. Чим вужчий екокоридор, тим гірше він виконує своє призначення;
Рівні:міжнародний( європейський), регіональний, національний, місцевий.
Приклади: поширення видів на суміжних територіях, переживання видами несприятливих умов(переховування), підтримка екологічної рівноваги.
В якості екокоридору можуть витупати: елементи річкової мережи, балки, узбережжя морів, лиманів, лісосмуги, канали(зрощення)
В Миколаївській обл : 1) м-н Чорноморсько-Степовий2) нац. Рівня- р. Південний Буг, Дніпровський 3) регіонал рівня- Інгульський, Інгулецький, р. Синюха, Березанський.
4 екокоридори регіонал значення, 1 м-н, 25- місцевого.