 |
|
Оптимізація основних засобів і оборотних активів як складова фінансової стратегії малого підприємства.
Поняття „фінансова стратегія”, можна визначити як довготерміновий фінансовий план (програму) розвитку діяльності підприємства для досягнення певної мети.
Вихідним положенням для визначення поняття фінансової стратегії є розуміння того, що фінансова стратегія малого підприємства повинна розглядатися в комплексі: з питання інвестиційного розвитку малого підприємства , з питаннями фінансування найбільш прийнятного для малого підприємства інвестиційного проекту, тобто фінансові рішення, як правило, виділяються в дві групи: інвестиційні рішення і рішення щодо фінансування. Інвестиційні рішення дозволяють визначити фінансові ресурси, які необхідні для здійснення накреслених планів. Розроблені рішення включають фінансову оцінку і вибір найбільш прийнятного інвестиційного проекту. Слід зазначити, що інвестиційні рішення спрямовані на те, щоб визначити, які проекти прийнятні для малого підприємства і які фінансові ресурси необхідні для його фінансування. Фінансова стратегія малого підприємства включає в себе:
формування фінансових ресурсів та стратегічне управління ними;
розробка вирішальних спрямувань та зосередження зусиль на їх виконання, маневрування та використання резервів в процесі виробництва;
створення та підготовка стратегічних резервів;
відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
визначення головної загрози з боку конкурентів та розробка заходів щодо усунення цієї загрози.
Задачами фінансової стратегії малого підприємства є:
дослідження характеру та закономірностей формування фінансових відносин в ринкових умовах господарювання;
розробка умов підготовки можливих варіантів формування фінансових ресурсів малого підприємства та дій фінансового менеджера у випадку нестійкого фінансового стану підприємства
забезпечення малого підприємства фінансовими ресурсами, необхідних для господарської діяльності в майбутньому;
забезпечення ефективного вкладання тимчасово вільних грошових коштів малого підприємства з метою одержання максимального прибутку;
розробка заходів виходу малого підприємства з кризової ситуації.
Важливою частиною фінансової стратегії малого підприємства є розробка внутрішніх нормативів з застосуванням практики зарубіжних компаній.
Основними складовими елементами фінансової стратегії малого підприємства є:
◘оптимізація основних засобів та оборотних активів;
◘зважена політика у сфері цінних паперів;
◘оптимізація готівкових та безготівкових розрахунків;
◘оптимізація розподілу прибутку;
◘оптимізація податкових платежів;
◘ефективна зовнішньоекономічна діяльність малого підприємства.
Дальше читаем-и додумываем самостоятельно что писать.
Одним з методів оптимізації оборотних активів є нормування.
В теорії і практиці радянських фінансів протягом багатьох останніх десятиріч був прийнятий поділ оборотних активів на нормовані і ненормовані Такий поділ має глибокий економічний зміст, що грунтується на відтворювальній концепції оборотних активів. Прийнято вважати, що в постійному обороті кожного підприємства повинна знаходитись необхідна кількість виробничих запасів (системна частка оборотних активів), яка забезпечує безперервний виробничий цикл.
Існує цілий ряд причин, що зумовлюють необхідність нормування на підприємствах .
Поліпшення структури основних засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.
59.Напрямок вдосконалення стратегічного фінансового планування.
В умовах економічної кризи, коли відбуваються стрімкі негативні явища, підприємствам України в край необхідно удосконалювати та постійно адаптувати раніше створені механізми функціонування, зокрема механізм фінансового планування. Головним продуктом фінансового планування є фінансовий план. В кризовому середовищі основною умовою ефективного фінансового плану є його реалістичність. Фінансовий план, його дохідна та витратна частини повинні якомога ближче відповідати реальним даним та виконувати одну із головних своїх функцій – бути ефективним інструментом в управлінні фінансами підприємства. Що ж відбувається на практиці: фінансовий план, як правило на багатьох підприємствах розробляється на рік. При цьому обов’язково виконується головна умова – підпорядкованість стратегічному плану розвитку підприємства. Проходить три місяці (за цей період, враховуючи вітчизняні реалії, зріс рівень інфляції, зросли ціни на сировину, матеріали і т.інш.), ми вже не можемо стверджувати, що підприємство має реалістичний фінансовий план. В наявності нереальні показники фінансового плану, в яких головне – це розбіжність прийнятого плану на початок фінансового року і фактичних даних на реальний період часу. Отже, головний фінансовий документ фінансово менеджера, м’яко кажучи, не є інформаційним, хоча на його складання було потрачено час, але ефективність нульова. В даній ситуації виходом є це розроблення, за допомогою відомих загальнонаукових методів, гнучкого фінансового плану. Головною умовою якого є адаптація до змін ринкового середовища в умовах кризи.
Враховуючи фінансовий стан багатьох вітчизняних підприємств, необхідно запровадити проведення оперативного аналізу виконання затвердженого фінансового плану і перепланування його при зміні ринкових умов. Для цього достатньо розробити комп’ютерну програму в MS Excel і в оперативному режимі проводити перевірку аналітичних показників фінансового стану підприємства ─ план-факт-відхилення. Програма повинна містити такі основні блоки:
- управління платоспроможністю підприємства;
- управління грошовими потоками підприємства;
- управління ліквідністю підприємства;
-управління діловою активністю.
Для забезпечення контролю за виконанням фінансових планів доцільним є використання платіжних календарів, які складаються на основі фінансових планів і оперативних даних. Саме у платіжному календарі відображаються очікувані грошові надходження по всіх напрямках а також напрямки витрат. При складанні фінансового плану підприємства потрібно розподілити кошти так, щоб не було значного відхилення планових показників від фактичних. Отже, платіжний календар дозволяє своєчасно виявити відхилення від плану і утворений внаслідок цього нестаток ресурсів, визначити, звідки є можливість отримання додаткових грошових коштів і як запобігти можливим фінансовим ускладненням.
Використання при фінансовому плануванні достатньої інформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і за якістю. Слід використовувати такі джерела інформації: постанови директивних органів із питань розвитку галузі; державні закони;b вихідні дані, які розраховуються відповідними службами підприємства при розробці проекту плану (прибуток, економічні нормативи); результати попередньої роботи зі споживачами із встановлення довгострокових господарських звязків та укладення договорів поставок та надання послуг; інформація про використання трудових та матеріально-технічних ресурсів (із досвіду закордонних компаній); матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності з метою виявлення внутрішніх резервів виробництва та збільшення прибутку підприємства.
Виконання 2 принципів:
Принцип економічності полягає в тому що витрати на планування повинні раціонально співвідноситися з отриманими результатами. Враховуючи те, що планування це - досить складний процес, який потребує додаткових витрат часу, фінансів тощо, виконання цього принципу є дуже важливим. Воно може здійснюватися шляхом розробки раціональних форм бюджетів, виключенням дублюючої та не релевантної інформації, а головне - ефективною організацією всього процесу фінансового планування.
Принцип гнучкості - полягає в тому, розроблена система планів повинна допускати можливість коригування при зміні зовнішніх умов стану підприємства. Необхідність реалізації цього принципу зумовлена постійними змінами зовнішнього середовища та потребою своєчасної адаптацією планів до них. Для забезпечення найповнішої реалізації принципу гнучкості доцільно використовувати систему змінного планування . Її зміст полягає у коригуванні із закінченням встановленого планового періоду планів на наступні періоди. Так, якщо плани розробляються на рік з поділом на квартали та місяці, то із закінченням кожного місяця і кварталу плани на наступні періоди переглядаються з урахуванням змін зовнішнього середовища. Окрім цього гнучкість планування досягається створенням резервів, організацією процесу планування, за якої менеджери можуть обґрунтовано зміцнювати затверджені документи.