Здавалка
Главная | Обратная связь

Розробка фінансової стратегії (ФС) суб’єктів малого підприємництва.



Актуальність розробки ФС малого під­приємства визначається низкою умов. Найважливішим з таких умов є інтенсивність змін факторів зовнішнього фінансового середовища. Висока динаміка макроекономічних показників, пов’язаних з фінансовою діяльністю окремих підприємств, темпи технологічного прогресу, часті ко­ливання кон’юнктури фінансового ринку, мінливість державної економічної політики і форм регулювання фінансової діяльності не дозволяють ефективно керувати фінансами малих підприємств на основі лише раніше накопиченого досвіду і традиційних мето­дів фінансового менеджменту. У цих умовах відсутність розроб­леної фінансової стратегії, адаптованої до можливих змін факто­рів зовнішнього середовища, може призвести до того, що фі­нансові рішення малих підприємств будуть носити різновекторний характер, приводити до виникнення суперечностей і знижен­ня ефективності фінансової діяльності суб’єктів малого підпри­ємництва.

Однією з умов, що визначають актуальність розробки фінансо­вої стратегії малого підприємства, є його майбутній перехід до но­вої стадії життєвого циклу малого підприємства. Кожній із стадій життєвого циклу малого підприємства характерні для неї рівень інвестиційної активності, напрямки і форми фінансової діяльності, особливості формування і розподілу фінансових ресурсів.

Розроблена фінансова стратегія дозволяє завчасно адаптувати фінансову діяльність малого підприємства до майбутніх карди­нальних змін можливостей його економічного розвитку.

Розробка фінансової стратегії малого підприємства на сучас­ному етапі базується на методологічних принципах нової конце­пції управління — «стратегічного управління», активно впрова­дженої з початку 70-х років у корпораціях США і більшості країн Західної Європи. Концепція стратегічного управління відбиває чітке стратегічне позиціювання малого підприємства (включаючи і фінансову його позицію), представлене в системі принципів і цілей його функціонування, механізмі взаємодії суб’єкта і об’єкта управління, характері взаємин між елементами господарської ді­яльності й організаційної структури і формах їхньої адаптації до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

ФС малого підприємства є одним з видів його функціональних стратегій. Її функціональний статус визначаєть­ся тим, що вона охоплює лише один з видів малого підприємства, а її розробка є однією з найважливіших функцій фінансового ме­неджменту.

У системі функціональних стратегій малого підприємства фі­нансова стратегія посідає одне з провідних місць. Це пов’язано з тим, що, забезпечуючи фінансовими ресурсами реалізацію стра­тегій усіх рівнів, фінансова стратегія координує та інтегрує зу­силля усіх функціональних підрозділів у процесі формування і реалізації усього стратегічного набору малого підприємства, і на­самперед — його функціональних стратегій.

ФС охоплює всі основні напрямки розвитку фінансової діяльності і фінансових відносин малого підприємст­ва. Це випливає, насамперед, із суті фінансового менеджменту, найважливішою функцією якого є формування даної стратегії. Крім того, тільки комплексне врахування можливостей майбут­нього розвитку всіх аспектів фінансової діяльності та усіх форм фінансових відносин малого підприємства дозволяють повною мірою реалізувати можливості зростання його ринкової вартості у довгостроковій перспективі.

Процес розробки фінансової стратегії визначає необхідність формування специфічних фінансових цілей довгострокового роз­витку малого підприємства. Відображаючи специфіку фінансової діяльності, цілі фінансового розвитку малого підприємства пови­нні забезпечувати реалізацію місії і цілей його корпоративної стратегії, з одного боку, і підтримувати (не вступаючи у супереч­ність) цілі інших функціональних стратегій — з іншого.

Процес розробки фінансової стратегії визначає вибір найбільш ефективних напрямків досягнення поставлених цілей. Такий ви­бір забезпечується пошуком і оцінкою альтернативних варіантів можливих стратегічних фінансових рішень і відповідним їхнім добором за критерієм максимізації ринкової вартості підприємства.

ФС покликана враховувати мінливі умови зо­внішнього середовища в процесі фінансового розвитку малого підприємства й адекватно реагувати на ці зміни. Ця найважливі­ша особливість стратегії будь-якого рівня, у тому числі і фінан­сової, визначається головним підходом до її змісту, що випливає з концепції стратегічного управління. Нова парадигма формуван­ня стратегії малого підприємства визначає, що головний зміст його стратегічного поводження складається не в чіткому вико­нанні передбачених завдань, а в здатності швидко реагувати на зміну умов зовнішнього середовища з відповідним коригуванням цих завдань.

Адаптація ФС до мінливих умов зовнішнього середовища забезпечується в першу чергу зміною напрямків фо­рмування і використання фінансових ресурсів малого підприємс­тва. Маневрування фінансовими ресурсами, що являють собою головний об’єкт фінансового управління, є основним механізмом коригування напрямків і форм досягнення стратегічних фінансо­вих цілей малого підприємства.

Фінансова стратегія — один із найважливіших видів функціональ­ної стратегії підприємства, що забезпечує всі основні напрямки розвитку його фінансової діяльності і фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей, вибору найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення, адекватного коре­ктування напрямків формування і використання фінансових ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища.

Розробка фінансової стратегії відіграє важливу роль у забез­печенні ефективного розвитку малого підприємства. Ця роль по­лягає у такому:

-розроблена фінансова стратегія забезпечує механізм реалі­зації довгострокових загальних і фінансових цілей майбутнього економічного і соціального розвитку малого підприємства;

-дозволяє реально оцінити фінансові можливості малого підприємства, забезпечити максимальне використання його внут­рішнього фінансового потенціалу і можливість активного манев­рування фінансовими ресурсами;

-забезпечує можливість швидкої реалізації нових перспек­тивних інвестиційних можливостей, що виникають у процесі ди­намічних змін факторів зовнішнього середовища;

-розробка фінансової стратегії враховує заздалегідь можливі варіанти розвитку неконтрольованих малим підприємством фак­торів зовнішнього середовища і дозволяє звести до мінімуму їхні негативні наслідки для діяльності малого підприємства;

-фінансова стратегія відображає порівняльні переваги мало­го підприємства у фінансовій діяльності порівняно з його конку­рентами;

-наявність фінансової стратегії забезпечує чіткий взаємо­зв’язок стратегічного, поточного і оперативного управління фі­нансовою діяльністю малого підприємства.

До важливих спрямувань розробки фінансової стратегії фірми належать:

-аналіз і оцінка фінансового стану малого підприємства;

-розробка податкової і кредитної політики;

-управління основним капіталом та амортизаційна політика;

-управління оборотними активами і кредиторською заборго­ваністю;

-управління залученим капіталом;

-управління поточними витратами, збутом продукції та при­бутком;

-цінова політика;

-управління формуванням фінансових ресурсів.

Процес формування фінансової стратегії підприємства здійс­нюється за такими етапами:

Визначення загального періоду формування загальної стратегії.

Дослідження факторів зовнішнього фінансового середови­ща і кон’юнктури фінансового ринку.

Формування стратегічних цілей фінансової діяльності ма­лого підприємства.

Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами и реалізації.

Розробка фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності.

Розробка системи організаційно-економічних заходів із забезпечення реалізації фінансової стратегії.

53.Фінансовий план як стратегія розвитку малого підприємства.

Система поточного планування фінансової діяльності підпри­ємств виходить з його загальної фінансової стратегії і фінансової політики. Поточне фінансове планування полягає в розробці кон­кретних фінансових планів.

Система стратегічного фінансового планування на підприємс­твах включає три основні підсистеми:

- перспективне стратегічне фінансове планування;

-поточне фінансове планування;

-оперативне фінансове планування (бюджетування).

Кожна із цих підсистем передбачає певні форми фінансових планів, їхній зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани розроб­люються«

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпе­чення розширення кругообороту виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінан­сову стійкість підприємства.

Ринок ставить високі вимоги до якості стратегічного фінансо­вого планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяль­ності відповідає саме мале підприємство. За нездатності врахува­ти несприятливу ринкову кон’юнктуру мале підприємство стає банкрутом з відповідними негативними наслідками для заснов­ників.

Фінансовий план складається з двох частин.

До першої частини «Формування чистого прибутку» входять: доходи, витрати, фінансові результати діяльності, плановий роз­поділ чистого прибутку..

До другої частини «Джерела формування і надходження кош­тів та напрямки використання» входять: джерела формування та надходження коштів, приріст активів підприємства, повернення залучених коштів, витрати, пов’язані з унесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, покриття збитків минулих періодів, елементи операційних витрат, розра­хунок єдиного податку (податку на додану вартість).

Обгрунтування фінансового плану ведеться на основі аналізу господ рської діяльності фірми в поточному році, а також показ­ників діяльності та розвитку фірми у плановому році.

Фірма мусить забезпечити зростання прибутковості своєї дія­льності та спрямувати кошти, залучені і сформовані за рахунок усіх джерел на потреби, що відповідають інтересам власників.

Для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалі­зації продукції на фірмі створюються оптимальні виробничі запа­си. Норматив оборотних коштів для цих запасів визначається за формулою НОК = ОВ • N,

де НОК — норматив оборотних коштів, тис. грн;

ОВ — одноденні витрати сировини, матеріалів, грн;

N— норма оборотних коштів, дні.

Сума власних оборотних коштів під час складання фінансово­го плану уточнюється у зв’язку зі зміною обсягу виробництва асортименту продукції, умов постачання і збуту, несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукції.

Узагальнюючим показником діяльності фірмі є прибуток. При­буток— це та частина виручки, що залишається після відшкоду­вання всіх витрат, пов’язаних з виробничою і комерційною ді­яльністю фірми.

У процесі фінансового планування відбувається конкретна прив’язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань з джере­лами їх фінансування. Для цього складається перевірочна табли­ця до фінансового плану, в якій по вертикалі записують напрями використання фінансових ресурсів та прирівняних до них коштів, а по горизонталі — джерела фінансування, тобто фінансові ре­сурси і прирівняні до них кошти. Така таблиця дозволяє виявити цільовий характер використання фінансових ресурсів, збалансу­вати доходи і витрати по статтях, визначити резерви формування фондів грошових коштів.

Перевірочна таблиця доходів і витрат призначена для вста­новлення внутрішнього зв’язку між статтями доходів і витрат балансу, контролю правильності плану. Такий облік дозволяє стежити за виконанням кожної статті балансу доходів і витрат у цілому, простежувати виникнення відхилень і розробляти захо­ди щодо усунення недоліків, підвищення рентабельності, зрос­тання прибутку та інших доходів, доцільного використання ре­сурсів.

Складання перевірочної таблиці розпочинається із заповнення даних по тих статтях, які мають одне джерело покриття (напри­клад, єдиний податок або податок на прибуток, податок на дода­ну вартість та ін.). Потім заповнюються статті, які мають кілька джерел покриття (наприклад, реальні інвестиції — джерела по­криття — амортизаційні відрахування, прибуток, кредити банку).

Якщо поточний фінансовий план складено правильно, то підсумок по вертикалі повинен дорівнювати підсумку по горизонталі перевірочної таблиці.

Таким чином, поточне фінансове планування здійснюється з метою визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами фо­рмування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками малого підприємства у плановому періоді.

Стратегічне фінансове планування має орієнтуватися на рин­кову кон’юнктуру, враховувати ймовірність настання певних по­дій і водночас розробляти моделі поведінки малого підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ре­сурсами.

Стратегічне фінансове планування можна розглядати як єди­ний процес, що включає шість етапів:

-аналіз фінансової ситуації;

-розроблення загальної фінансової стратегії малого підпри­ємства,

-складення поточних фінансових планів;

-коригування, узгодження і конкретизація фінансового плану;

-розроблення оперативних фінансових планів;

-контролінг.

Відчутні об’єктивні обмеження в досягненні бажаних резуль­татів стратегічного фінансового розвитку підприємства накладає його стратегічна фінансова позиція, визначена з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Особливо помітно це виявляється для підприємств, стратегічна фінансова позиція яких знаходиться в квадранті «слабість і погрози».

Важливим об’єктивним обмеженням, що визначає спрямова­ність стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства, ви­ступає стадія життєвого циклу, що визначає не тільки можливос­ті, але й потреби фінансового розвитку.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.