Розробка фінансової стратегії (ФС) суб’єктів малого підприємництва.
Актуальність розробки ФС малого підприємства визначається низкою умов. Найважливішим з таких умов є інтенсивність змін факторів зовнішнього фінансового середовища. Висока динаміка макроекономічних показників, пов’язаних з фінансовою діяльністю окремих підприємств, темпи технологічного прогресу, часті коливання кон’юнктури фінансового ринку, мінливість державної економічної політики і форм регулювання фінансової діяльності не дозволяють ефективно керувати фінансами малих підприємств на основі лише раніше накопиченого досвіду і традиційних методів фінансового менеджменту. У цих умовах відсутність розробленої фінансової стратегії, адаптованої до можливих змін факторів зовнішнього середовища, може призвести до того, що фінансові рішення малих підприємств будуть носити різновекторний характер, приводити до виникнення суперечностей і зниження ефективності фінансової діяльності суб’єктів малого підприємництва. Однією з умов, що визначають актуальність розробки фінансової стратегії малого підприємства, є його майбутній перехід до нової стадії життєвого циклу малого підприємства. Кожній із стадій життєвого циклу малого підприємства характерні для неї рівень інвестиційної активності, напрямки і форми фінансової діяльності, особливості формування і розподілу фінансових ресурсів. Розроблена фінансова стратегія дозволяє завчасно адаптувати фінансову діяльність малого підприємства до майбутніх кардинальних змін можливостей його економічного розвитку. Розробка фінансової стратегії малого підприємства на сучасному етапі базується на методологічних принципах нової концепції управління — «стратегічного управління», активно впровадженої з початку 70-х років у корпораціях США і більшості країн Західної Європи. Концепція стратегічного управління відбиває чітке стратегічне позиціювання малого підприємства (включаючи і фінансову його позицію), представлене в системі принципів і цілей його функціонування, механізмі взаємодії суб’єкта і об’єкта управління, характері взаємин між елементами господарської діяльності й організаційної структури і формах їхньої адаптації до умов зовнішнього середовища, що змінюються. ФС малого підприємства є одним з видів його функціональних стратегій. Її функціональний статус визначається тим, що вона охоплює лише один з видів малого підприємства, а її розробка є однією з найважливіших функцій фінансового менеджменту. У системі функціональних стратегій малого підприємства фінансова стратегія посідає одне з провідних місць. Це пов’язано з тим, що, забезпечуючи фінансовими ресурсами реалізацію стратегій усіх рівнів, фінансова стратегія координує та інтегрує зусилля усіх функціональних підрозділів у процесі формування і реалізації усього стратегічного набору малого підприємства, і насамперед — його функціональних стратегій. ФС охоплює всі основні напрямки розвитку фінансової діяльності і фінансових відносин малого підприємства. Це випливає, насамперед, із суті фінансового менеджменту, найважливішою функцією якого є формування даної стратегії. Крім того, тільки комплексне врахування можливостей майбутнього розвитку всіх аспектів фінансової діяльності та усіх форм фінансових відносин малого підприємства дозволяють повною мірою реалізувати можливості зростання його ринкової вартості у довгостроковій перспективі. Процес розробки фінансової стратегії визначає необхідність формування специфічних фінансових цілей довгострокового розвитку малого підприємства. Відображаючи специфіку фінансової діяльності, цілі фінансового розвитку малого підприємства повинні забезпечувати реалізацію місії і цілей його корпоративної стратегії, з одного боку, і підтримувати (не вступаючи у суперечність) цілі інших функціональних стратегій — з іншого. Процес розробки фінансової стратегії визначає вибір найбільш ефективних напрямків досягнення поставлених цілей. Такий вибір забезпечується пошуком і оцінкою альтернативних варіантів можливих стратегічних фінансових рішень і відповідним їхнім добором за критерієм максимізації ринкової вартості підприємства. ФС покликана враховувати мінливі умови зовнішнього середовища в процесі фінансового розвитку малого підприємства й адекватно реагувати на ці зміни. Ця найважливіша особливість стратегії будь-якого рівня, у тому числі і фінансової, визначається головним підходом до її змісту, що випливає з концепції стратегічного управління. Нова парадигма формування стратегії малого підприємства визначає, що головний зміст його стратегічного поводження складається не в чіткому виконанні передбачених завдань, а в здатності швидко реагувати на зміну умов зовнішнього середовища з відповідним коригуванням цих завдань. Адаптація ФС до мінливих умов зовнішнього середовища забезпечується в першу чергу зміною напрямків формування і використання фінансових ресурсів малого підприємства. Маневрування фінансовими ресурсами, що являють собою головний об’єкт фінансового управління, є основним механізмом коригування напрямків і форм досягнення стратегічних фінансових цілей малого підприємства. Фінансова стратегія — один із найважливіших видів функціональної стратегії підприємства, що забезпечує всі основні напрямки розвитку його фінансової діяльності і фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей, вибору найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення, адекватного коректування напрямків формування і використання фінансових ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища. Розробка фінансової стратегії відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного розвитку малого підприємства. Ця роль полягає у такому: -розроблена фінансова стратегія забезпечує механізм реалізації довгострокових загальних і фінансових цілей майбутнього економічного і соціального розвитку малого підприємства; -дозволяє реально оцінити фінансові можливості малого підприємства, забезпечити максимальне використання його внутрішнього фінансового потенціалу і можливість активного маневрування фінансовими ресурсами; -забезпечує можливість швидкої реалізації нових перспективних інвестиційних можливостей, що виникають у процесі динамічних змін факторів зовнішнього середовища; -розробка фінансової стратегії враховує заздалегідь можливі варіанти розвитку неконтрольованих малим підприємством факторів зовнішнього середовища і дозволяє звести до мінімуму їхні негативні наслідки для діяльності малого підприємства; -фінансова стратегія відображає порівняльні переваги малого підприємства у фінансовій діяльності порівняно з його конкурентами; -наявність фінансової стратегії забезпечує чіткий взаємозв’язок стратегічного, поточного і оперативного управління фінансовою діяльністю малого підприємства. До важливих спрямувань розробки фінансової стратегії фірми належать: -аналіз і оцінка фінансового стану малого підприємства; -розробка податкової і кредитної політики; -управління основним капіталом та амортизаційна політика; -управління оборотними активами і кредиторською заборгованістю; -управління залученим капіталом; -управління поточними витратами, збутом продукції та прибутком; -цінова політика; -управління формуванням фінансових ресурсів. Процес формування фінансової стратегії підприємства здійснюється за такими етапами: Визначення загального періоду формування загальної стратегії. Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища і кон’юнктури фінансового ринку. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності малого підприємства. Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами и реалізації. Розробка фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності. Розробка системи організаційно-економічних заходів із забезпечення реалізації фінансової стратегії. 53.Фінансовий план як стратегія розвитку малого підприємства. Система поточного планування фінансової діяльності підприємств виходить з його загальної фінансової стратегії і фінансової політики. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів. Система стратегічного фінансового планування на підприємствах включає три основні підсистеми: - перспективне стратегічне фінансове планування; -поточне фінансове планування; -оперативне фінансове планування (бюджетування). Кожна із цих підсистем передбачає певні форми фінансових планів, їхній зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани розроблюються« Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості стратегічного фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає саме мале підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон’юнктуру мале підприємство стає банкрутом з відповідними негативними наслідками для засновників. Фінансовий план складається з двох частин. До першої частини «Формування чистого прибутку» входять: доходи, витрати, фінансові результати діяльності, плановий розподіл чистого прибутку.. До другої частини «Джерела формування і надходження коштів та напрямки використання» входять: джерела формування та надходження коштів, приріст активів підприємства, повернення залучених коштів, витрати, пов’язані з унесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, покриття збитків минулих періодів, елементи операційних витрат, розрахунок єдиного податку (податку на додану вартість). Обгрунтування фінансового плану ведеться на основі аналізу господ рської діяльності фірми в поточному році, а також показників діяльності та розвитку фірми у плановому році. Фірма мусить забезпечити зростання прибутковості своєї діяльності та спрямувати кошти, залучені і сформовані за рахунок усіх джерел на потреби, що відповідають інтересам власників. Для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції на фірмі створюються оптимальні виробничі запаси. Норматив оборотних коштів для цих запасів визначається за формулою НОК = ОВ • N, де НОК — норматив оборотних коштів, тис. грн; ОВ — одноденні витрати сировини, матеріалів, грн; N— норма оборотних коштів, дні. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану уточнюється у зв’язку зі зміною обсягу виробництва асортименту продукції, умов постачання і збуту, несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукції. Узагальнюючим показником діяльності фірмі є прибуток. Прибуток— це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробничою і комерційною діяльністю фірми. У процесі фінансового планування відбувається конкретна прив’язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань з джерелами їх фінансування. Для цього складається перевірочна таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі записують напрями використання фінансових ресурсів та прирівняних до них коштів, а по горизонталі — джерела фінансування, тобто фінансові ресурси і прирівняні до них кошти. Така таблиця дозволяє виявити цільовий характер використання фінансових ресурсів, збалансувати доходи і витрати по статтях, визначити резерви формування фондів грошових коштів. Перевірочна таблиця доходів і витрат призначена для встановлення внутрішнього зв’язку між статтями доходів і витрат балансу, контролю правильності плану. Такий облік дозволяє стежити за виконанням кожної статті балансу доходів і витрат у цілому, простежувати виникнення відхилень і розробляти заходи щодо усунення недоліків, підвищення рентабельності, зростання прибутку та інших доходів, доцільного використання ресурсів. Складання перевірочної таблиці розпочинається із заповнення даних по тих статтях, які мають одне джерело покриття (наприклад, єдиний податок або податок на прибуток, податок на додану вартість та ін.). Потім заповнюються статті, які мають кілька джерел покриття (наприклад, реальні інвестиції — джерела покриття — амортизаційні відрахування, прибуток, кредити банку). Якщо поточний фінансовий план складено правильно, то підсумок по вертикалі повинен дорівнювати підсумку по горизонталі перевірочної таблиці. Таким чином, поточне фінансове планування здійснюється з метою визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками малого підприємства у плановому періоді. Стратегічне фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон’юнктуру, враховувати ймовірність настання певних подій і водночас розробляти моделі поведінки малого підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами. Стратегічне фінансове планування можна розглядати як єдиний процес, що включає шість етапів: -аналіз фінансової ситуації; -розроблення загальної фінансової стратегії малого підприємства, -складення поточних фінансових планів; -коригування, узгодження і конкретизація фінансового плану; -розроблення оперативних фінансових планів; -контролінг. Відчутні об’єктивні обмеження в досягненні бажаних результатів стратегічного фінансового розвитку підприємства накладає його стратегічна фінансова позиція, визначена з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Особливо помітно це виявляється для підприємств, стратегічна фінансова позиція яких знаходиться в квадранті «слабість і погрози». Важливим об’єктивним обмеженням, що визначає спрямованість стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства, виступає стадія життєвого циклу, що визначає не тільки можливості, але й потреби фінансового розвитку.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|