 |
|
Методичні рекомендації по вивченню теми
При вивчені першого питання слід визначити головні етнографічні джерела й джерела інших наук, що дають змогу ефективніше досліджувати етноси. Характеристика джерел повинна супроводжуватися наведенням прикладів їх використання й застосування.
У другому питанні слід назвати головні прийоми збирання етнографічних матеріалів, а також визначити методи суспільних, природничих та інших наук, які застосовуються в етнографії. Кожний з методів і прийомів дослідження етнографії потребує аналізу, визначення сфери й способу застосування.
Аналізуючи третє питання, слід з’ясувати, як зароджувалися етнічні процеси, визначити їх основні риси і особливості. Доцільно детально проаналізувати три типи етнороз’єднавчих і три типи етнооб’єднавчих процесів. При їх аналізі слід наводити приклади.
Аналізуючи четверте питання, слід з’ясувати сутність, структуру сім’ї як соціально-біологічної системи, охарактеризувати чотири основні історичні типи сім’ї. Необхідно також визначити сутність поняття шлюб і як ця форма взаємин між чоловіком і жінкою проявлялася через різноманітні відносини та еволюціонувала у ході історичного розвитку. Доцільно проаналізувати форми укладання шлюбів у різних народів світу.
Література:
Бромлей Ю.В., Марков Г.Е. Этнография: Учебник. – М., 1982.
Бромлей Ю.В. Современные проблемы этнографии (Очерки теории и истории). – М., 1988.
Бромлей Ю. Этнические процессы в современном мире // Международная жизнь. – 1987. – № 11. – С. 61–69.
Громов Г.Г. Методика полевых этнографических исследований. – М., 1967.
Итс Р.Ф. Введение в этнографию. – Л., 1991.
Марченко О.М. Загальна етнографія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. – Друге видання, перероблене і доповнене. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2010. – С.4 – 18.
Народы мира. Энциклопедический словарь. – М., 1989.
Нельга О.В. Теорія етносу. – К.,1997.
Страны и народы. В 20-ти томах. – М., 1973 – 1985.
Тиводар М. П. Етнологія: Навчальний посібник. – Львів,2004.- С.7-157.
Токарев С.А. Основы этнографии. – М., 1968.
Этнические процессы в современном мире. – М.,1987.
Этнические и этносоциальные категории. Свод этнографических понятий и терминов. – М.,1995.
Этнические процессы накануне XXI столетия. – Ставрополь, 1999.
Этносы и этнические процессы. – М., 1993.
Тема 3.Історія етнографічної науки за кордоном, (2 год.)
План
1. Розвиток етнографічної науки за кордоном:
– еволюційна та неоеволюційна школи;
– дифузійні концепції: школа “культурних кіл”, міфологічна школа, напрямок антропогеографії, вчення про “культурну морфологію”;
– психологічна , історична, соціологічна, функціональна школи;
– напрямки культурного релятивізму, структуралізму.
2. Етнографічна наука в Росії:
– розвиток етнографічних знань у дофеодальний та ранньофеодальний періоди;
– етнографічні надбання в ХVІ – кінці ХVІІІ ст.;
– етнографічна наука в ХІХ – на початку ХХ ст.
3. Розвиток радянської етнографії.
4. Основні тенденції розвитку етнографічної науки на сучасному етапі.
Література:
Историография этнографического изучения народов СССР и зарубежных стран. – М., 1989.
Концепции зарубежной этнологии. – М., 1976.
Марченко О.М. Загальна етнографія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. – Друге видання, перероблене і доповнене. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2010. – С.18 – 25.
Тиводар М. П. Етнологія: Навчальний посібник. – Львів,2004. – С.37 – 67.
Токарев С.А. История зарубежной этнографии. – М., 1978.
Токарев С.А. История русской этнографии. – М., 1966.
Этнологическая наука за рубежом: проблемы, поиски, решения. – М., 1991.