 |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II
ЕТНОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАРОДІВ ЄВРОПИ ТА АФРИКИ
1. Питання для самостійного вивчення:
· Дати етнографічну характеристику народам фінно-угорської і кельтської мовних груп.
· Розкрити основні етапи етногенезу та етнічної історії народів зарубіжної Європи.
· Дати етнографічну характеристику молдаванам, народам Європейської півночі Східної Європи (карели, вепси, комі-зиряни, комі-перм’яки, лопарі).
· З’ясувати основні етапи походження та етнічної історії народів Африки.
· Проаналізувати сучасні етнічні процеси та міграції населення Африки.
2. Основні терміни і поняття: сабан, альпійський, латинський, фризький, саксонський тип будинків, “жила рига”, корте, горд, вежа, фахверкова система будівель, гніздовий тип розселення, тунікоподібна сорочка, корсет, чепець, панталони, сабо, лузан, кіпа, пейси, паб, біфштекс, пудинг, піцца, трефна й кошерна їжа, маца, мамалига, бринза, сільська община, “задруга”, група споріднених сімей: аймак, тюба, ора, піршліс, кібуци, войда, “кріс”, “Пісня про Роланда”, “Пісня про Сіда”, “Пісня про Нібелунг”, саги, корида, карнавал, карело-фінський епос “Калевала”, “Калевипоег”, “Лачплесис”, “Урал-батир”, “Акбузат”, “Кодряну”, сабантуй, католицизм, православ’я, протестантизм, англіканство, іслам, іудаїзм, Тора, Талмуд, рабини, Шабат, Песах, Шавуот, Суккот, Рош Ашана, Йом-Кіпур, Ханука, Девл, Джандра, хора, жок, сирба.
Африканери, африканс, “кольорові“ ПАР, трайбалізм, намет, тукуля, вуро, крааль, бурнус, бубу, гандура, пані, пов’язка на стегна, африканська община, професійно-земляцькі союзи, ремісничі й торговельні гільдії, племінні асоціації, таємні чоловічі й жіночі союзи, шлюбний договір, лобола, сорорат, левірат, первісні вірування, кимбангізм, чорний іслам, афрохристиянство, африканська дерев’яна, кістяна, бронзова скульптура, тамтами.
Література:
Алексеев В.П. Происхождение народов Восточной Европы. – М.,1969.
Календарные обычаи и обряды в странах Зарубежной Европы. – М., 1983.
Корочанцев В.А. Африка под покровом обычая. – М., 1978.
Культура и быт народов Зарубежной Европы. Этнографическое исследование. – М., 1967.
Марченко О.М. Загальна етнографія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. – Друге видання, перероблене і доповнене. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2010. – С.39 – 91.
Львова Э.С. Этнография Африки. – М., 1984.
Народы Зарубежной Европы. В 2-х томах. – М., 1964. – Т. 1.
Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа. – М.,1980.
Страны и народы. Зарубежная Европа. Северная Европа. – М.,1981.
Страны и народы. Африка. – М.,1982.
Страны и народы. Зарубежная Европа. Южная Европа. – М..1983.
Страны и народы. Российская Федерация. – М.,1984.
Тиводар М. П. Етнологія: Навчальний посібник. – Львів,2004. – С.350-398, 502-600.
Этнические процессы в современном мире. – М.,1987.
Этнические процессы накануне XXI столетия. – Ставрополь, 1999.
Этносы и этнические процессы. – М.,1993.
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Етнографічну характеристику народам фінно-угорської і кельтської мовних груп слід давати за такою схемою: заняття, матеріальна культура (поселення, будинки, інтер’єр, екстер’єр, традиційний одяг, прикраси, національна кухня тощо), особливості громадського побуту, сімейно-шлюбні відносини, весільна обрядовість, народні свята, календарні звичаї та обряди, духовна культура. Можна обрати один народ з цих груп (фіни, угорці, лопарі, ірландці, гели, бретонці, валлійці).
Друге питання присвячене розгляду особливостей формування та розвитку етносів зарубіжної Європи від найдавніших часів до сучасності. Треба встановити місце, де формувався відповідний народ, які етноси склали його основу, а які впливали на етногенез впродовж подальшого існування. Етногенез та етнічну історію народів Європи слід розглядати по періодам, виділяючи головні події, етнічні та політичні зміни, що відбувалися протягом сторіч. Бажано це питання представити у вигляді хронологічної таблиці, розбитої на дві колонки, справа – дата, зліва – події.
Третє питання слід розглядати за такою схемою: студенти повинні обрати на власний розсуд один із народів європейської півночі Східної Європи і дати йому етнографічну характеристику, аналізуючи заняття, матеріальну культуру (поселення, будинки, інтер’єр, екстер’єр, традиційний одяг, прикраси, національна кухня тощо), особливості громадського побуту, сімейно-шлюбні відносини, духовну культуру та інше. Рекомендується також підготовка повідомлення чи написання реферату з окремої проблематики етнографічного життя народу регіону.
Етногенез та етнічну історію народів Африки слід розглядати поетапно: народи регіону у далекому минулому, арабські завоювання та його наслідки, середньовічні державні утворення, зміни етнічної карти Африки у зв’язку з європейською работоргівлею, зміни на політичній карті регіону на початку та у другій половині ХХ ст., сучасні міграції населення. Доцільно скласти таблицю головних історичних та етнічних подій і змін, що відбувалися в Африці.