Главная | Обратная связь

ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА МІСЦЕВІ РЕФЕРЕНДУМИ

На місцеві референдуми можуть виноситися питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної ради та її голови.

Виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання про найменування або Перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей; питання про об'єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах.

На місцеві референдуми не виносяться питання про скасування законних рішень вищестоящих органів державної влади і само­врядування; питання, віднесені до відання органів суду і прокура­тури; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої Ради народних депутатів та її виконавчих і розпорядчих органів (Закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», ст. 6).

ПІДПРИЄМСТВО— основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки її установах банків, печатку зі своїм найменуван­ням, а також знак для товарів і послуг (ст. 1 Закону «Про підприємства в Україні»).

ПІЛЬГИ— винятки із загальних правил; переваги, що надаються юридичним особам і громадянам за виконання ними певних робіт (проведення діяльності, надання послуг), в яких держава зацікавлена;

за особливі заслуги перед суспільством; потерпілим від стихійного лиха і катастроф; малозабезпеченим верствам населення: в інших випадках, передбачених законодавством.

ПЛАТНИК ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ- особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; яка ввозить (пересилає) товари па митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством; яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством; яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України; відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; яка падає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що перебувають у підпорядкуванні такої особи.

ПЛАТНИКИ ФІКСОВАНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОДАТКУ— сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власною виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50% загальної суми валового доходу підприємства.

До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння і випасання худоби (ст. 2 Закону «Про фіксований сільськогосподарський податок»).

ПОСАДОВА ОСОБА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ- особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 1 МСУ).

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ— це зареєстроване згідно з законом добровільне об¢єднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах (ст. 2 Закону «Про політичні партії»).

ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ РАДИ— органи ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. П.К. обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії.

До складу П.К. не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голови, секретар сільської, селищної, міської рад, голова районної місті (у разі її створення), районної, обласної рад, їхні заступники (ст. 47 ЗМС).

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ— офіційна заява платника про одержані ним за минулий період (рік, півріччя, квартал) доходи і про податкові пільги, які на нього поширюються. П.Д. зобов'язані подавати громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю; громадяни, які одержували доходи як за основним, так і не основним місцем роботи — про суму сукупного доходу; іноземні юридичні особи і громадяни, а також інші платники податків у випадках, передбачених законодавством. П.Д. подається на бланках затвердженої форми (для кожного виду діяльності — особлива форма) до податкової інспекції.

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ— відстрочка сплати податку на доходи, яка надається підприємству податковою інспекцією на умовах зворотності, строковості, від платності, за наявності згоди фінансового органу, який контролює виконання бюджету. II.К. надається у випадках: розширення експорту продукції, що виробляється, організації виробництва продукції, що замінює імпортну, впровадження у виробництво «ноу-хау», спорудження природоохоронних об'єктів, на інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України (за умови повного використання амортизаційних відрахувань на вказані цілі).

ПОДАТОК— встановлений вищим органом державної влади обов'язковий платіж, що сплачується юридичними особами і громадянами в бюджет у розмірах та в строки, передбачені законом.

ПОДАТОК З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ- одне з важливих джерел фінансування витрат на будівництво, реконструкцію, ремонт, утримання автомобільних шляхів загального користування. Стягується відповідно до Закону України від 11 грудня 1991 р. «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» з юридичних осіб ( у тому числі й іноземних), громадян України, іноземних громадян, які мають власні автомобілі, мотоцикли» моторолери, трактори та мотоблоки, моторні човни (катери, яхти), мотосани, інші самохідні машини й механізми на пневматичному ходу.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ— непрямий податок, частка новоствореної вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що надходить до бюджету після їх реалізації. Сплачується юридичними особами (в тому числі іноземними), що здійснюють на території України комерційну діяльність, та громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, за винятком випадку, коли обсяг реалізації товарів (послуг, робіт) не перевищує встановлену величину на рік. Регулюється Законом «Про податок на додану вартість».

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК— обов'язковий платіж до бюджету, який сплачують усі підприємства, незалежно від форми власності, з валового прибутку. Валовий прибуток включає в себе прибуток від діяльності підприємства, позареалізаційних операцій, а також інші доходи, не пов'язані з діяльністю підприємства, що одержані будь-яким способом та видом, незалежно від методу відбиття їх на рахунках бухгалтерського обліку.

ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ— виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення (ст. 1 ЗМС).

РАДА— представницький орган місцевого самоврядування. Розрізняють сільські, селищні, міські ради, що є органами місцевого самоврядування, відповідних територіальних громад та здійснюють від їхнього імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами, (ст. 10 ЗМС).

РАЙОННИЙ БЮДЖЕТ— план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання, (ст. 1 МСУ).

РАЗОВИЙ ЗБІР— встановлена компетентними органами плата за право торгівлі на ринках та інших місцях, відведених для нього. Стягується за кожен день торгівлі. Суми Р.З. повністю витрачаються на будівництво, розширення, благоустрій та експлуатацію ринків.

РЕВІЗІЯ— перевірка господарсько-фінансової діяльності підприємства, організації або службових дій посадових осіб. Провадиться шляхом аналізу документів та бухгалтерських записів. Є одним з методів наступного фінансового контролю. Буває плановою і позаплановою (раптовою). Р. можуть проводити ревізори вищестоящих органів управління (відомчий контроль) або контролери-ревізори. Контрольно-ревізійного управління Мінфіну України, місцевих фінансових органів. Результати Р. оформлюються актом з доданням необхідних документів.

РЕЗИДЕНТ— у податковому праві особа, що має постійне місце перебування в країні. Громадянин вважається Р., коли він проживає в країні понад 183 дні в податковому році. Юридична особа є Р, на підставі місцеперебування управління, реєстрації тощо. Особи, визнані Р., оподатковуються в країні на підставі її законодавства за доходами, які Р, отримує на цій території та за її межами. Нерезиденти сплачують податки тільки з доходів, які одержують на території цієї країни.

РИНКОВИЙ ЗБІР— плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян які реалізують сільськогосподарську 1 промислову продукцію та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20% мінімальної заро­бітної плати для громадян г трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.

РОЗРАХУНКОВИЙ РАХУНОК— відкривається банком для зберігання коштів і здійснення розрахунків підприємствам, організаціям, об'єднанням різних форм власності, які провадять свою діяльність на засадах госпрозрахунку і мають самостійний баланс. Порядок відкриття Р.Р. встановлено банківськими правилами. Господарським організаціям, які мають негоспрозрахункові підприємства (магазин, склади, філіали тощо) за місцем їх знаходження для зарахування виторгу відкриваються розрахункові субрахунки за розпорядженням установи банку, в якій відкрито основний розрахунковий рахунок. Тимчасові Р.Р. відкриваються підприємствам, що будуються або частково введені в дію; після повного введення тимчасовий рахунок підприємства переоформлюється у Р.Р.

САМООПОДАТКУВАННЯ— форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру (ст. 1 МСУ).

САМООКУПНІСТЬ— принцип господарювання, за яким видатки підприємства повністю покриваються власними доходами, одержаними від реалізації виготовленої продукції, надання послуг, виконання робіт. Кошти, вкладені в розвиток підприємства, його господарську діяльність, мають повністю окупатися виручкою і забезпечувати мінімум нормативної економічної ефективності використання виділених ресурсів шляхом внесення платежів до бюджету, а також фінансування витрат на просте відтворення. С. забезпечують лише рентабельні підприємства.

САМОФІНАНСУВАННЯ— форма господарювання, що грунтується на використанні підприємствами власних ресурсів для забезпечення свого економічного і соціального розвитку шляхом С. забезпечується як просте, так і розширене відтворення, а також участь у формуванні державних грошових фондів шляхом передачі до них частки чистого доходу ( у вигляді обов'язкових платежів). Розрізняють повне і часткове С. У разі повного С. підприємства за рахунок одержаного доходу повністю покривають свої потреби по розширеному виробництву і забезпеченню соціального розпитку колективу. Часткове С. передбачає використання, поряд з власними коштами, залучених ресурсів бюджетних асигнувань, кредитів.

САНАЦІЯ— система заходів (випуск позик, субсидій тощо), до яких вдається держава, щоб поліпшити фінансовий етап фірм, банків, запобігаючи їхньому банкрутству або підвищуючи конкурентоспроможність, особливо в період економічних спадів.

СЕСІЯ РАДИ— період роботи представницького органу місцевого самоврядування. Сесія складається з пленарних засідань ради та засідань постійних комісій, скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Порядок скликання сесії ради та порядку її роботи визначається регламентом ради, що затверджується не пізніше як на другій сесії ради. (ст. 46 ЗМС).

СЕКРЕТАР СІЛЬСЬКОЇ, СЕЛИЩНОЇ, МІСЬКОЇ РАДИ- є посадовою особою місцевого самоврядування з досить великими повноваженнями, обирається за пропозицією сільського, селищного, міською голови відповідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради і працює в раді на постійній основі. С. не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом (ст. 50 ЗМС).

СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ включає:

• територіальну громаду;

• сільську, селищну, міську раду;

• сільського, селищного» міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

• органи самоорганізації населення, (ст. 5 ЗМС).

СКЛАД РАДИ— кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку (ст. 1 МСУ).

Загальний склад ради — кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону (ст. 1 МСУ).

СПОНСОРСТВО— добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки (ст. 1 Закону «Про благодійництво та благодійні організації»).