Главная | Обратная связь

Тема: «Внутрішні джерела фінансування підприємства»

При вивченні даної теми студент повинен звернути увагу на вивчення теорії таких питань як приховане і відкрите самофінансування, збільшення статутного капіталу без залучення додаткових внесків, забезпечення наступних витрат і платежів, чистий грошовий потік Cash-flow та його показники. До цієї теми відносяться розрахункові задачі №6-14. Наведемо окремі теоретичні викладки цих питань.

Тезаврація прибутку – це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційній звітності.

Для визначення рівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування:

Ксф = Тезаврований прибуток : Чистий прибуток

Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:

º у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток;резервний капітал;статутний капітал. При тезаврації прибутку, як правило, підвищується курс корпоративних прав підприємства;

º в активі він може бути спрямований на фінансування будь-яких майнових об’єктів: оборотних і необоротних; короткострокових і довгострокових.

Чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності прийнято позначати як операційний Cash-flow,чистий рухкоштів від інвестиційної діяльності – як інвестиційний Cash-flow. Різниця між вхідними та вихідними потоками в рамках фінансової діяльності (у вузькому розумінні) - Cash-flow від фінансової діяльності. Чистий Cash-flow(рух грошових коштів) по підприємству за звітний період розраховується як арифметична сума Cash-flow від усіх видів діяльності.Він дорівнюватиме приросту грошових коштів та їх еквівалентів за означений період.

Основою розрахунку загальногоCash-flow є операційний Cash-flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, що утворюється в результаті операційної діяльності, тобто частину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства в певному періоді після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру .Базу для визначення Cash-flow від операційної діяльності утворюють дані звіту про фінансові результати (про прибутки і збитки) та баланс підприємства. Серед економістів до цього часу немає єдності щодо методології визначення Cash-flow.

Класичний спосіб розрахунку операційного Cash-flow полягає в тому. Що до чистого прибутку підприємства (після оподаткування) за визначений період додаються амортизаційні відрахування, нараховані у цьому самому періоді, та приріст забезпечень.

На практиці поширення набули два основні методи розрахунку Cash-flowвід операційної діяльності.

1. Прямий метод, при використанні якого чистий грошовий потік (Cash-flow) від операційної діяльності розраховується як різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками, що мають безпосереднє відношення до операційної діяльності підприємства.

2. Непрямий метод. Вихідною величиною при використанні цього методу є фінансові результати від операційної діяльності. Здійснюється зворотний до прямого методу розрахунок: операційні прибутки (збитки) коригуються на статті доходів (зменшуються) і витрат (збільшуються), які не впливають на обсяг грошових засобів (амортизація, забезпечення наступних витрат і платежів), а також на суму змін в оборотних активах та поточних зобов’язань, що пов’язані з рухом коштів у рамках операційної діяльності та сплатою процентів за користування позичками.