 |
|
Культура мовлення під час ведення дискусій
Важливе місце після логіки та організації дискусії займає культура мовлення. Адже не так уже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватись елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань і т. п., це стосується вміння лаконічно висловлювати свою думку, не допускати двозначного трактування своїх висловлювань і позицій.
Важливе місце також слід приділити часу виступів сторін, які ведуть дискусію. Не можна допускати, щоб одна сторона мала більше часу для виступу.
Не можна допускати, щоби якась зі сторін переходила на силові методи ведення дискусії. Сила голосу — це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв'язання суперечки. У жодному разі не можна під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного стосунку до питань, що розглядаються.
Уміння переконувати потребує глибоких знань, умінь, життєвої мудрості і є необхідною складовою частиною більшості публічних виступів. Досвід спілкування між людьми засвідчує, що домогтися, аби співбесідник змінив свою думку, легше, ніж змінити його переконання, оскільки переконання складаються протягом тривалого часу і є системою поглядів, тоді як окрема думка порівняно легко змінюється. Дуже нелегко змінити риси характеру людини — авторитарність, агресивність, егоїзм, аморальність, потяг до пиятики, азартних ігор, тому що за ними стоять певні типи світогляду і комплекс мотивів, бажань, спонук. Проте і це можливо, але це потребує докорінної перебудови внутрішнього світу людини, що не так легко зробити. У цьому разі покладатися лише на аргументи не можна, а слід враховувати цілий комплекс чинників, від яких залежить зміна поглядів людини. До самої людини, яка спромоглася переконати, слухачі можуть ставитися як з довірою, так і з недовірою.
Довіру викликає зазвичай авторитетна людина, яку добре знають. А до незнайомця найчастіше ставляться з сумнівом чи недовірою, які він має долати пристойним зовнішнім виглядом, приємними манерами, поведінкою, вмінням встановлювати із слухачами контакт, впевненістю у відстоюванні власних поглядів. Крім того, щоб ваші слова прийняли на віру, треба бути відомим фахівцем з обговорюваного питання або посилатися на певний авторитет. Істотне значення має кількісний склад слухачів і ступінь знайомства з ними. Так, якщо переконати слід не багатьох знайомих людей, то легше врахувати їх індивідуальні особливості і досягти успіху, якщо ж аудиторія велика, слід зважити на те, що їх об’єднує (професія, вік, рівень освіченості). Відома також закономірність: чим поважніша людина за віком, тим менш імовірності, що вона поміняє свої погляди, і навпаки, молодих людей значно легше переконати, ніж старших за віком. Зазвичай люди намагаються відкинути інформацію, яка не узгоджується з їхніми звичками чи особливостями характеру (курець не любить слухати аргументи про шкідливість куріння, а лінивий - заклики до праці). У таких випадках найдієвішими є аргументи, коли особі непомітно нав’язують якусь думку, що потім викликає реакцію, відповідну певним навичкам і прагненням цієї особи. Наприклад, більшого ефекту в бесіді з курцем досягнемо, якщо підкреслимо силу його характеру і висловимо впевненість, що цю звичку він може подолати. У цьому разі ми використовуємо відомий психологічний феномен: прагнення людини до визнання. Якщо ж стимулювати це прагнення, то воно дає позитивні результати.
Слід мати на увазі, що переконати людину під час дискусії легше, ніж у процесі лекції. Але до такої дискусії треба готуватися: визначити головні проблеми, зосередитися на способах їх розв’язання. У дискусії зважайте на аргументи опонента, визнавайте їх, і це спонукатиме опонента зважити і на ваші аргументи. У разі перемоги не тріумфуйте, щоб опонент не відчув гіркоти поразки, не озлоблювався проти вас. Дуже добре буде, якщо вам вдасться переконати учасників дискусії, що відстоювана вами думка є результатом спільних зусиль пошуку істини усіх, хто брав участь у диспуті (дискусії). У книжці І. Томана «Мистецтво говорити» наведено поради щодо того, як завоювати довіру людей:
· цікавтеся людьми, що вас оточують, їхньою роботою, турботами й радощами;
· вживайте більше слів, що підкреслюють шанобливе ставлення до людей;
· намагайтеся похвалити людину за кожну дрібницю, яка це заслуговує;
· не допускайте виникнення негативних емоцій, а позитивні виявляйте повною мірою;
· не стверджуйте нічого, що неспроможні довести.
У процесі обговорення треба стежити за тим, щоб:
· усі пункти обговорювалися послідовно один за одним;
· не пропустити жодного важливого фактора;
· усі учасники обговорення мали можливість висловити свою думку про дану справу;
· ніхто не відхилявся від суті справи;
· було відзначено, в яких пунктах учасники дійшли згоди, а в яких — ні.
Із досвіду спілкування, з почутого сьогодні сформулюймо основні правилаведення дискусії:
1.Говорити по черзі.
2.Не переривати того, хто говорить.
3.Критикувати ідеї, а не особу.
4.Поважати всі висловлені думки.
5.Не змінювати тему дискусії.
6.Усі мають однаковий час на виступ.
Закріплення
Відредагувати речення, визначити вид норми, яку порушено:
1. По технічним причинам майстерня тимчасово не працює.
2. Об’єм робіт на заводі зріс у півтори рази.
3. Із-за тебе ми спізнились.
4. На зустрічі з відомими фахівцями присутня більша половина колектива.
5. Завдання виконане, не дивлячись на несприятливі обставини.
6. У квітні місяці у нього було самовільних прогулів.
7. Треба враховувати особливості і специфіку газетного стилю.
8. Осягнення вершин професійної майстерності — постійна і щоденна праця.
9. Депутат підняв надто актуальне питання.
10. Для зборів багаточисленного колективу було виділено актову залу
11. Я рахую, що це питання можна розглянути в слідуючий раз.
12. Мова йшлася про нові технології виробництва.
13. У боротьбі за збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва рішучу роль грає орендний підряд.
14. Поступили в продаж вироби акціонерського виробництва.
15. У випадку невиконання умов договору одна із сторін вправі роз торгнути його.
16. Ми розробили необхідні міри по поліпшенню умов праці.
17. Я даю добро на виробництво цієї продукції.
18. Я настоюю на звільненні Петренка з посади.
19. Я прийшов до такого висновку.
20. На зборах виступали слідуючі працівники: Петренко, Лісовий, Загребельна.