 |
|
Концепція центрів та обліку відповідальності
Для усунення деяких з цих недоліків керівники вищих рівнів управління змушені посилювати контроль за діяльністю підлеглих підрозділів та їх керівників, не підміняючи їх у прийнятті оперативних рішень, але посилюючи відповідальність за результати роботи очолюваних ними підрозділів.
З цією метою і було розроблено концепцію центрів відповідальності та обліку за центрами відповідальності.
Облік за центрами відповідальності — це така управлінська бухгалтерська система, яка обробляє планову і фактичну бухгалтерську інформацію про входи (витрати) і виходи (результати) центра відповідальності. На відміну від системи диференціювання витрат і доходів, яка використовується для оцінки конкретних разових завдань (проектів, варіантів рішень) за релевантною інформацією, облік за центрами відповідальності передбачає врахування повного (постійного) потоку інформації. облік за центрами відповідальності зосереджується на обліку витрат і доходів окремих структурних підрозділів (центрів відповідальності).
Облік за центрами відповідальності базується на таких принципах:
1) менеджер відповідає тільки за ту діяльність, що перебуває під його контролем;
2) менеджер бере участь у визначенні цілей, за якими оцінюється його діяльність;
3) менеджер зацікавлений у досягненні поставленої перед ним та його підрозділом мети;
4) звіти про результати роботи підрозділів повинні складатися регулярно і використовуватися для оцінки діяльності центрів відповідальності.
головною метою обліку відповідальності є не стільки контроль за витратами, скільки допомога менеджерам в організації самоконтролю, у складанні звітів про виконання бюджетів та оцінці результатів діяльності.
Система обліку за центрами відповідальності передбачає:
— визначення центрів відповідальності;
— складання бюджету для кожного центру відповідальності;
— регулярне складання звітів про виконання бюджету;
— аналіз причин відхилень та оцінка діяльності центру відповідальності.
Є такі типи ЦВ: Ц.прибутку,Ц.інвестицій,Ц.витрат,Ц.доходів.
В основі визначення відповідальності лежить поділ витрат і доходів на контрольовані та неконтрольовані.
47.Поняття і класифікація ЦВ
У рамках системи контролініу інформація акумулюється й аналізується не по підприємству в цілому, а по центрах відповідальності. Центр відповідальності — це сегмент усередині підприємства, який очолює відповідальна особа, що приймає рішення.
Типи центру відповідальності:ц.доходу,ц.витрат,ц.інвестицій,ц.прибутку.
Визначимо принципи виділення центрів відповідальності на підприємстві. Найчастіше на практиці застосовують такі принципи: функціональний, територіальний, відповідності організаційній структурі й подібності структурі витрат.
За функціональним принципом виділяють такі центри відповідальності:
— обслуговуючі;
— матеріальні;
— виробничі;
— управлінські;
— збутові.
Обслуговуючі центри відповідальності роблять послуги іншим центрам усередині підприємства (прикладами можуть бути електропідстанція, робоча їдальня.
Матеріальні центри відповідальності слугують для заготовляння й зберігання матеріалів (наприклад, відділ матеріально-технічного постачання, склади.
Виробничі центри відповідальності — це підрозділи основного й допоміжного виробництв. Витрати підрозділів основного виробництва звичайно можна віднести на конкретну продукцію. Витрати допоміжних виробничих центрів включаються в собівартість продукції опосередковано (через основні центри відповідальності).
Управлінські центри відповідальності— заводоуправління, бухгалтерія, юридичний відділ і т.п. Витрати цих центрів безпосередньо не пов'язані з конкретними видами продукції. На практиці звичайно їх розподіляють по видах продукції пропорційно обраній базі (зарплаті, прямим витратам), хоча такий розподіл досить умовний.
Збутові центри відповідальності займаються реалізацією продукції (наприклад, відділ маркетингу, відділ збуту); їхню роботу, можна співвіднести з конкретними видами продукції.
Існує два варіанти розподілу на центри відповідальності по територіальному принципу.
Перший варіант. У рамках одного центра відповідальності об'єднано кілька функцій. Наприклад, деяке підприємство має кілька представництв у різних регіонах, і кожне таке представництво займається маркетингом, рекламою, збутом продукції й відстеженням договорів. Представництва ці невеликі, а тому ділити їх на дрібніші центри відповідальності нераціонально. Кожне таке представництво стає єдиним центром відповідальності, що поєднує відразу кілька функцій: маркетинг, рекламу, збут і від стеження договорів.
Ідею розподілу підприємства на центри відповідальності за функціональним принципом можна розвинути далі, розділивши функціональні центри за принципом подібності структури витрат (додаткова зручність — можливість роботи з однаковими калькуляціями витрат, однаковими нормативами). Наприклад, у ремонтному цеху є трохи свердлильних, кілька фрезерних верстатів, які можна об'єднати в одну структуру для спрощення розрахунків.
Вибір способу розподілу підприємства на центри відповідальності визначається специфікою конкретної ситуації, при Цьому необхідно враховувати такі вимоги:
— у кожному центрі витрат повинні бути показник для вимірювання обсягу діяльності й база для розподілу витрат;
— у кожному центрі повинен бути відповідальний;
— ступінь деталізації повинна бути достатньої для аналізу, алене надлишкової, щоб ведення обліку не було надто трудомістким;
— бажано, щоб для будь-якого виду витрат підприємства існувавтакий центр, для якого дані витрати є прямими;
Розподіл підприємства на центри відповідальності й класифікація витрат є фундаментом для створення на підприємстві системи управлінського обліку, що являє собою найважливіший елемент усієї системи контролінгу.