 |
|
Теорії міжнародної торгівлі
ЛЕКЦІЯ № 3.
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ І ПОСЛУГАМИ
1. Теорії міжнародної торгівлі.
2. Сутність та показники міжнародної торгівлі.
3. Види і методи міжнародної торгівлі..
4. Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі.
5. Регулювання міжнародних торговельних відносин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дахно І.Міжнародна торгівля: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. —
296 с. (ст.5-20, 38-45, 104-116).
2. Козак Ю., Лукяненко Д., Макогон Ю. та ін.Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004.- 672 с. (ст. 32-102.84 а, 2010. міка. Либідь,1996).3. Поручник А., Столярчук Я. та ін. Міжнароднаекономіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005. — 156 с. (ст.24-43).
4. Герасимчук В. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.:Знання, 2009. – 302 с. (ст.29-89).5. Бабенко В. Міжнародна економіка. – К.: Основа, 2010. – 184 с. (ст. 24 -62).6. http://www.wto.org/
7. http://www.ukrstat.gov.ua/
Теорії міжнародної торгівлі
Вивчення будь-якого явища неможливе без визначення причин його виникнення та факторів подальшого розвитку. Це стосується й обміну товарами та послугами на світовому ринку. Щоб зрозуміти природу торгівлі між країнами, її динаміку, структуру, ефективність та перспективи, слід звернутися до теорій міжнародної торгівлі.
На сьогодні можна виокремити п'ять груп концепцій розвитку міжнародної торгівлі, на яких свого часу базувалася і базується зовнішньоторговельна політика держав:
- меркантилізм (ранній та пізній);
- теорії переваг (абсолютних і порівняльних);
- факторів виробництва;
- неотехнологічні теорії;
- концепція конкурентоспроможності.
Меркантилізм (від італ. mercante — торгівля) виходив із того, що:
1) багатство нації полягає у кількості золота, яке вона має;
2) обсяг світового багатства (тобто золота) є статичним, а тому воно може лише перерозподілятися між націями;
3) економічна система кожної країни складається із трьох секторів: виробничого, сільськогосподарського та іноземних колоній;
4) торговців слід розглядати як групу, найважливішу для
успішного функціонування всієї економічної системи країни;
5) праця є основним фактором виробництва;
6) в країні існує безробіття, яке може бути подолане завдяки
виготовленню готових товарів на експорт.
Враховуючи зазначені обставини, роль держави у забезпеченні багатства нації, на переконання меркантилістів, — в активному втручанні у перерозподіл світового багатства між націями. Воно має здійснюватися за допомогою:
- сильної державної машини (армія, військовий і торговий флот) - ранній меркантилізм;
- державного регулювання експортно-імпортних операцій, щоб максимально обмежити імпорт готових товарів; стимулювати імпорт сировини та експорт готових товарів; заборонити колоніям випуск готових товарів; зобов'язати колонії торгувати з іншими країнами лише через посередництво метрополії — пізній меркантилізм.
Ранній меркантилізм зародився наприкінці XV ст. і ґрунтувався на теорії «грошового балансу», його представниками були В. Стаффорд (Англія) та Г. Скаруффі (Італія). Пізній меркантилізм охоплює період із другої половини XVI ст. до другої половини XVIII ст., хоча його прояви простежуються й значно пізніше. Представниками пізнього меркантилізму, що базується вже на теорії «активного торговельного балансу», вважають Т. Мена, Д. Локка, А. Монкрет'єна.
Першим критиком меркантилістів став англійський економіст Девід Х'юм (1711 — 1776 рр.), який за допомогою моделі «ціни — золото — потоки» обгрунтував неспроможність меркантилізму. Зазначена модель доводить, що економічна система кожної країни прагне до вирівнювання своєї міжнародної конкурентоспроможності.