Главная | Обратная связь

Модель «ціни — золото — потоки»

З наведеної моделі ми можемо побачити, що коли в країні А
експорт (X) перевищує імпорт (ІМ), відбувається приплив золота в
країну. Це й не дивно, адже вона продає на зовнішніх ринках
більше, ніж купує на них. У країні зростає кількість золота, тобто
грошова маса, заробітні плати підвищуються. Під тиском грошової
маси розгортаються елементарні інфляційні процеси, тобто зростання цін на внутрішньому ринку. Вищі ціни на внутрішньому
ринку країни А приваблюють імпорт та скорочують експорт товарів. Експортні товари під дією інфляції стали дорожчими, отже -
менш конкурентоздатними на іноземних ринках. Зрештою, ми отримуємо вирівнювання обсягів експортних та імпортних операцій
країни А.

Країна Б також приходить до паритету зовнішньоторговельних операцій, але навпаки. Внаслідок перевищення імпорту над експортом на початковому етапі відбувається відплив золота з країни. Це призводить до скорочення грошової маси, зниження цін і заробітних плат. Далі ми можемо спостерігати скорочення імпорту та підвищення експорту.

Однак, найфундаментальнішими критиками меркантилістського підходу до зовнішньої торгівлі були відомий англійський економіст Адам Сміт (1723—1790) та його послідовник Давід Рікардо (1772-1823). Вони стали авторами теорій абсолютних і порівняльних переваг. Появу цих теорій пов'язують з розвитком міжнародної торгівлі після Великих географічних відкриттів та в епоху переходу провідних країн до великого машинного виробництва.

У відомій праці «Дослідження про природу та причини багат­ства народів» (1776 р.), Адам Сміт розкритику­вав положення меркантилістів про те, що багатство країни вимірю­ється обсягами золота, яким вона володіє. Він вперше обґрунтував, що реальне багатство держави залежить від того, скільки товарів і послуг мають змогу споживати її громадяни.

Зростання обсягів споживання може відбуватися і за рахунок ефективності внутрішнього виробництва, що базується на суспіль­ному поділі праці, і за рахунок зовнішньої торгівлі, в основі якої лежить міжнародний поділ праці.

МПП або міждержавна спеціалізація, на переконання А. Сміта, ґрунтується на природних і набутих абсолютних перевагах. До природних переваг відноситься географічне, природно-кліматичне положен­ня країни та ті чи інші її природні ресурси. Набутими перевагами слід вважати технології, культуру і традиції виробництва, кваліфікацію робітників і т.ін. Так, наприклад, з точки зору природних і набутих абсолютних переваг очевидно, що вино виробляти дешевше у Фран­ції чи Португалії, ніж у Шотландії. Тобто Франція та Португалія ма­ють абсолютні переваги над Шотландією у виробництві вина.

Адам Сміт доводить, що дві країни, спеціалізуючись на вироб­ництві товарів, щодо яких вони мають абсолютні переваги, обидві отримують вигоди від зовнішньої торгівлі. Адже обмін між країна­ми надлишками своєї спеціалізованої продукції дає змогу, по-пер­ше, реалізувати ці надлишки, а по-друге — придбати на отриманий дохід імпортного товару значно більше, ніж здатна виробити країна в умовах автаркії.

Давід Рікардо у роботі «Початки політичної економії та оподат­кування» (1817 р.) розвинув теорію абсолютних переваг А. Сміта і довів, що навіть тоді, коли країна не має жодної абсолютної пере­ваги у виробництві товарів над іншою країною, вона має порів­няльні переваги, а тому також отримуватиме вигоди від міжнарод­ної торгівлі.