Главная | Обратная связь

Торгівля товарами широкого вжитку

Промислові товари, призначені для задоволення індивідуаль­них потреб, тобто для особистого споживання, називаються това­рами широкого (народного) вжитку. Товари широкого вжитку класифікуються за різними ознаками:

• за призначенням: одяг, взуття, миючі засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфумерія та косметика, аксесуари та прикраси тощо;

• за термінами використання (споживання): товари коротко­часного використання (парфумерія, косметика, миючі засоби то­що) та товари тривалого користування (меблі, автомобілі, побу­това техніка тощо);

• за характером попиту: товари повсякденного масового по­питу (миючі та гігієнічні засоби, деякі види одягу, продукти хар­чування) та товари вибіркового (ексклюзивного) попиту (різні види апаратури, ювелірні та хутряні вироби).

Зовнішньоторговельний обмін товарами широкого вжитку має свої особливості, що пов'язано з дуже широкою номенклатурою цих виробів і різноманітними послугами, що надаються в процесі виробництва, обміну та споживання готових виробів. Світовий ринок споживчих товарів поділяється на різноманітні сегменти, які утворюються різними категоріями покупців з особливими на­ціональними або регіональними запитами, традиціями, уподо­баннями, а також межами платоспроможного попиту. Тому умо­вою успішної торгівлі цією групою товарів є ретельне вивчення особливостей кожного із зарубіжних ринків та адаптація до його потреб існуючих уже в номенклатурі виробництва товарів, або розробка нових відповідно до існуючих вимог.

Основним каналом розповсюдження товарів широкого вжитку є роздрібна торгівля, де продавець (експортер) має можливість спілкування зі споживачами та отримання інформації щодо їх за­питів, уподобань, рівня та динаміки попиту на товар тощо. За ін­ших рівних умов визначальними для реалізації цих товарів на світовому ринку чинниками є їх якість, новизна та для більшості країн прийнятна ціна.

Переважна більшість товарів широкого вжитку на світовому ринку реалізується через незалежні торговельні компанії: агент­ські доми та їх фірми; багатопрофільні торговельні доми та ком­панії, що являють собою ТНК з банківськими, страховими, транс­портними, оптово-роздрібними підрозділами; роздрібно-посилоч­ні фірми. Частина виробників товарів широкого вжитку (а це, як правило, малі та середні підприємства) використовують можли­вості відповідних крупних ТНК, створюючи з ними стратегічні альянси. Сутність таких союзів полягає в координації на довго­строковій основі виробничої та комерційної діяльності її учасни­ків з метою скорочення виробничих і збутових витрат та підви­щення конкурентоспроможності.

Великі промислові концерни використовують для реалізації своєї продукції мережу власних торговельних філій. Це прита­манно фірмам, що виробляють товари високодиференційованої номенклатури та з великою питомою вагою витрат на маркетин­гові заходи.