 |
|
Середні та максимальні ставки ввізного мита на окремі види товарів за режимом найбільшого сприяння
| Групи товарів | ЄС | США | Бразилія | Туреччина | Індія | |||||
| Середня ставка, % | Максимальна ставка, % | Середня ставка, % | Максимальна ставка, % | Середня ставка, % | Максимальна ставка, % | Середня ставка, % | Максимальна ставка, % | Середня ставка, % | Максимальна ставка, % | |
| Продукти тваринництва | 25,9 | 2,7 | 8,9 | 127,5 | 31,6 | |||||
| Молочні продукти | 62,4 | 24,1 | 18,3 | 133,1 | 34,5 | |||||
| Фрукти, овочі та рослини | 11,6 | 5,1 | 9,8 | 34,9 | 30,8 | |||||
| Кава та чай | 6,9 | 3,9 | 13,3 | 36,4 | 55,9 | |||||
| Зернові та продукти їх переробки | 19,8 | 4,0 | 11,9 | 39,2 | 31,1 | |||||
| Жири, олії, олійні культури | 6,0 | 5,0 | 8,0 | 16,2 | 48,8 | |||||
| Цукор та кондитерські продукти | 29,8 | 19,0 | 16,5 | 103,2 | 34,4 | |||||
| Напої, тютюн | 20,0 | 15,6 | 16,7 | 35,7 | 63,3 | |||||
| Бавовна | 0,0 | 4,3 | 6,9 | 0,0 | 17,0 | |||||
| Інші сільськогосподарські товари | 5,6 | 1,3 | 7,8 | 10,7 | 22,0 | |||||
| Риба та рибні продукти | 10,6 | 1,0 | 10,0 | 33,3 | 29,6 | |||||
| Мінерали та метали | 2,0 | 1,6 | 10,0 | 2,7 | 8,4 | |||||
| Бензин | 2,3 | 2,3 | 0,2 | 3,1 | 8,9 | |||||
| Продукція хімічної промисловості | 3,8 | 2,8 | 8,3 | 4,6 | 8,0 | |||||
| Деревина, папір тощо | 0,9 | 0,5 | 10,8 | 0,9 | 9,1 | |||||
| Текстиль | 6,6 | 7,9 | 16,8 | 6,6 | 20,9 | |||||
| Одяг | 11,5 | 11,7 | 20,0 | 11,5 | 22,2 | |||||
| Шкіра, взуття і т. ін. | 4,1 | 3,9 | 14,5 | 4,1 | 10,1 | |||||
| Неелектричні машини та обладнання | 1,7 | 1,2 | 12,8 | 1,8 | 7,0 | |||||
| Електричні машини та обладнання | 2,6 | 1,4 | 14,3 | 2,6 | 6,6 | |||||
| Транспортні засоби | 4,1 | 2,3 | 18,1 | 4,3 | 20,8 | |||||
| Інші промислові товари | 2,5 | 2,3 | 15,2 | 2,6 | 8,7 |
Крім встановлення протекціоністськи високих ставок ввізного мита більшість розвинених країн широко використовують переваги від тарифної ескалації, котра досі залишається неподоланої, незважаючи на негативне ставлення СОТ до подібних заходів. Вище уже аналізувався світовий досвід використання принципу тарифної ескалації. Варто лише додати, що особливо вираженою є тарифна ескалація щодо тарифів на промислові товари, які розвинені країни імпортують з країн, що розвиваються. І якщо до Уругвайського раунду середня ставка мита на імпортовану сировину для промислового виробництва складала 2,1 %, а на кінцеву продукцію – 9,1 %, то у результаті домовленостей, досягнутих під час Уругвайського раунду середні ставки мита знизилися до 0,8 % та 4,3 % (див. табл. 9.2). Однак, якщо до зниження ставок середня ставка на готову продукцію перебільшувала середню ставку мита на сировину у 4,3 рази, то після скорочення це співвідношення склало 7,8 рази, тобто тарифна ескалація не лише не була усунена, але й поглибилася.
Таблиця 9.2
Ескалація тарифів на промислові товари, імпортовані розвиненими країнами з країн, що розвиваються
| Товари | Частка імпорту, % | Середньоарифметична ставка ввізного мита до Уругвайського раунду, % | Середньоарифметична ставка ввізного мита після Уругвайського раунду, % |
| Товари промислового виробництва | |||
| Сировина | 2,1 | 0,8 | |
| Напівфабрикати | 5,3 | 2,8 | |
| Готові вироби | 9,1 | 6,2 | |
| Разом | 6,8 | 4,3 | |
| Товари, в основі яких природні ресурси | |||
| Сировина | 3,1 | 2,0 | |
| Напівфабрикати | 3,5 | 2,0 | |
| Готові вироби | 7,9 | 5,9 | |
| Разом | 4,0 | 2,7 |
Однак, тарифний протекціонізм нині є більш притаманним країнам, що розвиваються, тоді як розвинені країни віддають перевагу нетарифним засобам регулювання серед яких помітне місце посідають антидемпінгові заходи, надання державної підтримки товаровиробникам та різноманітні технічні бар'єри. Протидія з боку СОТ не стає на заваді практиці використання нетарифних заходів такими країнами, як США, країни ЄС, дещо меншою мірою Японія та Канада. Крім того, відбувається поступове зростання питомої ваги технічних бар'єрів на тлі зменшення частки кількісних обмежень імпорт та паратарифних заходів (табл.9.3)
Таблиця 9.3