Здавалка
Главная | Обратная связь

Світова торгівля технологіями



 

Термін “передача технологій” – розглядається як передача набору конструкторських рішень, інженерних управлінських знань та виробничого досвіду для виготовлення продукції, продажу промислової продукції, передача системи організації виробництва, рецептур продукції, товарних знань.

 

Основні види трансферних технологій:

  1. Об’єкти промислової власності:

- винахід, захищений патентом

- корисна модель, захищена патентом

- промисловий зразок, захищений патентом

- товарний знак, захищений свідоцтвом про реєстрацію, являє собою офіціальне графічне зображення, яке надається товару для індивідуалізації виробника, використовується для просування товарів на ринок.

  1. Ноу-хау – знання та досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, комерційного та фінансового характеру, які застосовуються в процесі науково-дослідних розробок, виготовлення, реалізації та експлуатації продукції, вони не захищені охоронними документами, повністю не опубліковані та являються об’єктом купівлі-продажу.

 

Основні форми передачі технології:

  1. Некомерційна – через доповіді на конференціях, семінарах, публікації в науковій та науково-популярній літ-рі, участь у виставках та ярмарках, відвідування промислових об’єктів.
  2. Комерційна – через торгівлю інженерно-технічними послугами та торгівлю патентами і ліцензіями. Патент – державний охоронний документ, що надає патентоволодарю монопольне право на використання об’єкта патенту впродовж строку дії патенту (номінально – на 20 років, реально – 7-13 років).

Лише патентоволодар має право на виготовлення, використання та продаж товару, який виготовлений з використанням об’єкта патенту.

Ліцензійна угода – угода, по якій одна сторона – ліцензіар надає іншій стороні – ліцензіату дозвіл на використання об’єкту ліцензії, на певний час, за певну плату.

 

Види ліцензій за обсягом прав, що передаються.

1. Проста (невиключна) ліцензія – ліцензіар дозволяє ліцензіату на певних умовах використовувати предмет ліцензії, при цьому залишає за собою право на самостійне використання предмету ліцензії, а також право продажу ліцензії на аналогічних умовах іншим фірмам. Такі ліцензії застосовуються при масовому виробництві (фармацевтична, харчова, легка промисловість).

2. Виключна – ліцензіар надає ліцензіату монопольне право на використання предмету ліцензії в межах тих умов, які визначені в ліцензійній угоді, при цьому ліцензіар відмовляється від самостійного використання предмету ліцензії і не має права продавати ліцензію на аналогічних умовах іншим фірмам, але має право змінювати умови ліцензійної угоди, та самостійно виготовляти продукцію або продавати ліцензію.

Основні умови обумовлення ліцензій.

· Ліцензіат не має права на самостійну реалізацію виготовленої за ліцензією продукції, а зобов’язаний користуватись збутовою мережею ліцензіара.

· Ліцензіартне має права на експорт продукції або його експорт обмежений певною територією.

· Ліцензіат не має права визначати кількість виготовленої продукції, максимальний рівень виробництва встановлює ліцензіар.

· Ліцензіат зобов’язаний закуповувати у ліцензіара або інших компаній, які визначені в ліцензійній угоді, сировину та комплектуючі для виготовлення продукції за ліцензією.

3.Повна ліцензія – ліцензіат має право на використання предмету ліцензії впродовж всього строку дії ліцензії. Впродовж цього періоду ліцензіат не має права на самостійне використання предмету ліцензії, а також на передачу ліцензії на будь-яких умовах іншим фірмам. Продаж повної ліцензії відрізняється від продажу патенту тим, що ліцензіат залишається власником ліцензії, і після закінчення строку дії ліцензії може самостійно використовувати предмет ліцензії або самостійно продавати ліцензію.

 

Ліцензійні платежі – винагорода, яку надає ліцензіат ліцензіару за право користування ліцензією.

 

Форми винагород:

  1. Винагороди, розмір яких підраховується на основі фактичного економічного результату від використання ліцензії.

- платіж роялті – встановлюється у вигляді фіксованих ставок (в %) від вартості виробленої за ліцензією продукції, від вартості обсягів продажу, у вигляді % від ціни або собівартості. Сплата проводиться через певні проміжки часу.

- участь у прибутку ліцензіата встановлюється у вигляді % ставки від прибутку від продажу виготовленої за ліцензією продукції.

  1. Винагороди, не пов’язані з розміром фактичного економічного результату від використання ліцензії.

- паушальний платіж – насамперед зафіксований платіж, розмір якого не пов’язаний з результатом використання ліцензії, а вставлюється при підписанні ліцензійної угоди. Паушальний платіж сплачується одноразовоабо частинами (50% після підписання ліцензійної угоди, 30% після отримання обладнання, 20% після закінчення першого року). Перевага паушального платежу - це зменшення різних видів ризику для ліцензіара. Тому паушальні платежі використовуються при роботі з маловідомими фірмами та при існуванні перешкоди стосовно переказу ліцензійного платежу з країни ліцензіата до країни ліцензіара.

- передача цінних паперів (найчастіше акцій ліцензіата) - таким чином ліцензіат передає частину власності своєї компанії ліцензіару у вигляді винагороди за користування ліцензією. Участь у власності найчастіше використовується транснаціональними компаніями для встановлення контролю за використанням ліцензійних технологій.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.