Регулювання міжнародної торгівлі на наднаціональному рівні ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
1 січня 1995 року почала свою діяльність Всесвітня торговельна організація (World Trade Organization), враховуючи норми діючої до 1994 року Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Генеральна угода з тарифів і торгівлі грала ведучу роль в регулюванні міжнародної торгівлі. Вона являла собою багатосторонню міжнародну угоду, що містила зведення правових норм, на яких базувались торговельні відносини між країнами-учасницями. Угода була підписана в Женеві 30 жовтня 1947 року і вступила в силу 1 січня 1948 року для 23 країн, які її підписали. В 1994 році учасницями ГАТТ були 118 держав. ГАТТ виконувала три функції: - вплив на державну торговельну політику шляхом вироблення правил світової торгівлі; - форум для переговорів з лібералізації торгівлі; - врегулювання суперечок.
Основною метою ГАТТ було забезпечення безпечності передбачуваних міжнародних торговельних відносин шляхом: - скасування митних та інших торговельних обмежень; - усунення всіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості; - підвищення реальних доходів населення і попиту, більш ефективного використання сировини, зростання виробництва і торговельного обміну.
Принципи діяльності ГАТТ: 1. Принцип взаємних торгівельних преференцій здійснюється через надання у взаємній торгівлі режимів найбільшого сприяння, зниження ставок мита, використання єдиної системи оцінки базисної вартості товару.
Етапи діяльності ГАТТ.
До 1994 року відбулося вісім торговельних раундів, метою яких була подальша лібералізація світової торгівлі і усунення торговельних бар’єрів. Переговори під егідою ГАТТ тільки в 60-х і 70-х роках скоротили митні бар’єри з 25-30 до 3-4% і допомогли потроїти обсяги світової торгівлі за 70-80-ті роки.
СОТ – законодавча і інституціональна основа міжнародної торговельної системи, механізм багатостороннього узгодження і врегулювання політики країн-членів в сфері торгівлі товарами та послугами, врегулювання торговельних спірних питань і розробки стандартної зовнішньоторговельної документації. СОТ була створена в 1995 році. Угода про створення СОТ містить 29 правових документів і 25 міністерських декларацій, які визначають права і обов'язки країн в рамках багатосторонньої торговельної системи, що увібрали в себе все найкраще, що було досягнуте в рамках ГАТТ і додали багато нового. Принципова різниця між СОТ і ГАТТ полягає в тому, що ГАТТ була просто зведенням правил, багатосторонньою угодою, яка мала невеликий секретаріат. СОТ є постійною міжнародною організацією, що діє на основі угоди, ратифікованої країнами-членами, і має свій секретаріат. ГАТТ як угода складалась зі сторін, які брали в ній участь. СОТ складається з країн-членів. ГАТТ початково вважалась тимчасовою угодою, що діяла б до моменту створення СОТ. СОТ – постійно діюча організація. ГАТТ була присвячена практично тільки торгівлі товарами. На СОТ покладені функції регулювання торгівлі не тільки товарами, але й послугами, включаючи такі специфічні, як права на інтелектуальну власність. Система врегулювання спірних торговельних питань, що діяла в рамках ГАТТ була громіздкою й неефективною, оскільки дозволяла окремим країнам блокувати прийняття рішень. Система врегулювання торговельних спорів, що діє у СОТ, більш ефективна, оскільки дозволяє приймати багато рішень, що не можуть бути блоковані окремими країнами, на автоматичній основі. В наш час СОТ є головною міжнародною організацією, що регулює торгівлю товарами, послугами та інтелектуальною власністю. Це регулювання містить в собі реалізацію узгоджених принципів поведінки країн в міжнародній торгівлі та комплекс заходів, що проводяться під егідою СОТ з участю більшості країн світу.
Найбільш важливі принципи, на яких базується міжнародна торговельна система, наступні: · торгівля без дискримінації; · лібералізація міжнародної торгівлі; · застосування заходів, які обмежують імпорт, тільки на основі правил СОТ – відмова країн від використання протекціонізму як засобу торговельної політики; · передбачуваність торговельної політики; · сприяння конкуренції. · Основні функції СОТ:
Структура організації:
- рада по торгівлі товарами; - рада по торгівлі послугами; - рада по пов’язаним з торгівлею аспектом інтелектуальної власності.
Україна є членом СОТ з 2008 р ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|