Главная | Обратная связь

Регіональні проблеми охорони від забруднення атмосферного повітря

Пріоритетні напрямки дій:

У вугільній промисловості: впровадження процесів видобутку вугілля без вилучення відпрацьованої породи на поверхню; максимальне використання метану, що виділяється з вугільних пластів; забезпечення збагачення всього об’єму видобутого вугілля для потреб енергетики з метою зменшення викидів двооксиду сірки; відтворення системи профілактики самозайняття та гасіння породних відвалів, що горять, шахт та вуглезбагачувальних фабрик.

В енергетиці: впровадження методів спалювання палива у псевдозрідженому (киплячому) шарі; розробка та впровадження комбінованих методів пригнічення або очищення викидів оксидів азоту та двооксиду сірки від котлоагрегатів; розвиток альтернативної енергетики.

У металургії та коксохімічному виробництві: виведення з експлуатації та реконструкція застарілого обладнання; впровадження безкоксової металургії; перехід на електродуговий та конвертерний спосіб виробництва сталі; розширення застосування сухого способу гасіння коксу; а також гасіння коксу чистою (знефеноленою) водою; глибоке очищення коксового газу від сірководню.

Від пересувних джерел: комплекс заходів, у тому числі регулювання двигунів, перехід на газоподібне паливо, виключення етилованого бензину, використання нейтралізаторів токсичних вихлопів, вдосконалення системи контролю за викидами автотранспорту та інші.

Перехід на екологічно чисті технології на всіх виробництвах. Оснащення джерел викидів ефективним пилогазоочисним обладнанням. Підвищення рівню технічного стану та експлуатації діючого обладнання.

Розробка та впровадження регіональної інформаційної системи, накопичення бази даних та впровадження реєстру викидів забруднюючих речовин з використанням засобів електронно-обчислювальної техніки за відповідними програмними комплексами.

 

Земельні ресурси

Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу.

Рельєф Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. За рельєфом в області можна виділити декілька основних районів: на півночі – Донецький Кряж, на півдні – Приазовська височина. На головному Дебальцево-Іванівському вододілі розташована найвища відмітка кряжу – 369 м. Максимальна амплітуда висот у цьому районі сягає 200 м. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На лесовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на карті області виділено 60 видів ґрунтів. Одним з самих актуальних питань в забезпеченні раціонального природокористування в області є поліпшення використання та охорони земельних ресурсів

 

Структура та стан земель

Земельний фонд Донецької області за станом на 01.01.2008 становить 2651,7 тис.га – 4,4 відсотка території України. Сільськогосподарськими угіддями зайнято 2646,4 тис.га, з них ріллі 1656,4 тис.га.

Адміністративно-територіальні одиниці Донецької області складають:

- міста обласного значення-28

- міста районного значення-24

- селища міського типу-131

- сільські населені пункти-1121

В облікових даних адміністративно-територіального устрою Донецької області в межах населених пунктів відбулося збільшення площі на 0,3 тис.га в зв’язку з встановленням меж сільських населених пунктів.

В області відбулися зміни кількості власників землі, землекористувачів, а також площа земель, які знаходяться у державній, колективній, комунальній та у власності фізичних і юридичних осіб.

Деградація земель

Серед регіонів України Донецька область характеризується найвищою еродованістю ґрунтового покриву. Тут сконцентровано 66,2% змитих сільськогосподарських угідь, із них 66,5% змитої ріллі (до загальної площі цих земель). Дефляційно небезпечні сільгоспугіддя становлять 85,8 %, а рілля – близько 90% їхньої площі по області.

Висока еродованість грунтового покрову в Артемівському, Тельманівському, Старобешівському, Першотравневому, Володарському, Слов¢янському, Шахтарському та Мар¢їнському адміністративних районах досягла 90-100%.

Основними причинами незадовільного стану захисту ґрунтів від ерозії в області є: надмірна розораність сільгоспугідь (82%), розміщення просапних культур на схилах стрімкістю понад 3⁰ (якщо з 1 га еродованних земель у середньому змивається 14 т мілкозему, то при розміщенні на них просапних культур 300-400 т); прямокутне розташування меж полів, лісосмуг, доріг без врахування рельєфу; слабка захищеність полів лісонасадженнями; нестача техніки для здійснення ґрунтозахисних технологій; відсутність комплексності в проведенні протиерозійних заходів.

Ерозія як фактор деградації ґрунтового покриву й екологічної небезпеки оцінюється передусім інтенсивністю змиву та об’ємами переміщення ґрунтового субстрату. Середньорічний змив ґрунту з орних земель часто становить 10-15 т/га, а під просапними культурами подекуди досягає 20-30 т/га.

Ерозійні процеси руйнують родючий шар ґрунтів, знижують вміст у ньому органічних речовин, азоту, фосфору, калію, мікроелементів та інших поживних речовин. Наукові дослідження свідчать, що внаслідок ерозії істотно зменшується кількість гумусу в грунтах еродованих земель. Так, вміст гумусу в ґрунтах орних земель внаслідок ерозії та незбалансованого внесення і вивозу органічної речовини у 1981 році порівняно з 1882 р. знизився від 4,5 до 3,5% (для порівняння були використані дані вмісту гумусу в ґрунтах у 1882 році В.В.Докучаєва). В цілому за рік від ерозії втрачається близько 0,7 млн. т гумусу.

Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

В області в результаті виробничої діяльності підприємств порушено 24,2 тис.га земель сільскогосподарського призначення, у тому числі відпрацьованих і які підлягають рекультівації 4,8 тис.га. За даними державної статистичної звітності (2- ТП рекультивація) у 2007 році порушено 424,9 га земель, відпрацьовано 244,7 га земель, рекультивовано 107,5 га відпрацьованих земель. Проблеми рекультивації порушених земель накопичувались на протязі багатьох десятирічь, в основному за період роботи гірничодобувних підприємств до 1970 року. Також зростання відпрацьованих площ, що підлягають рекультивації, відбулося за рахунок банкрутства та ліквідації підприємств за період 1990-1998рр, такі як: Никитівський ртутний комбінат, щебеневі кар¢ери: Орлово- Слободський, Будьонівський та ін. відпрацьовано 244,7 га земель, рекультивовано 107,5 га відпрацьованих земель.

В області затверджена "Програма розвитку земельних відношень Донецької області на 2006-2010 р.р.", що включає і заходи, спрямовані на охорону і раціональне використання земель. Програмою передбачено зменшення сільськогосподарської освоєності території на 5,0 тис.га та зниження розораності шляхом виведення деградованих, малопродуктивних та забруднених земель з інтенсивного сільськогосподарського використання та переведення їх в природні території. Всього передбачається вилучити для першочергової консервації (до 2010 року) 4,5 тис.га орних земель, у тому числі 2,1 тис.га під реабілітацію і 0,5 тис.га під трансформацію. Решту деградованих і малопродуктивних земель планується вилучити після 2010 року.

Передбачається трансформація на засадах еколого безпечного використання 390,9 тис.га природних кормових угідь.

Землі сільськогосподарського призначення передбачено використовувати з обмеженнями щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, розорювання сіножатей і пасовищ, використання деградованих малопродуктивних, а також техногенно-забруднених земельних ділянок.

Охорона земель

З метою забезпечення охорони і раціонального використання земельних ресурсів області, необхідно здійснити рішучі заходи по виконанню робіт, що значно впливають на збереження та підвищення родючості ґрунтів, запобігання їх забрудненню й псуванню:

- забезпечення контролю використання та охорони земель, у першу чергу в межах прибережних захисних смуг водних об'єктів, земель природно-заповідного, лісного фондів;

- рекультивація порушених та відпрацьованих земель, відновлення родючості ґрунтів;

- на відпрацьованих порушених землях (до 70% площі) проводити лісотехнічну рекультивацію з послідуючою їх консервацією;

- здійснення контролю за цільовим використанням земельних ресурсів суб'єктами господарської діяльності;

- виконання місцевих регіональних програм, з метою впорядкування складування відходів, звільнення незаконно зайнятих земель та їх рекультивація.

- впровадження у виробництво проектів контурно-меліоративної системи землеробства з метою запобігання негативного впливу водної та вітрової ерозії на родючість ґрунтів;

- вивід з сівообігу деградованих земель з подальшою їх консервацією;

- впровадження лабораторного контролю за забрудненням ґрунтів внаслідок виробничої діяльності промислових і сільськогосподарських підприємств.

Забезпечення взаємодії органів Мінприроди України та органів Держкомзема України в Донецькій області в сфері контролю дотримання вимог земельного законодавства, контролю охорони земельних ресурсів і регулювання земельних відношень, що виникають при використанні природних ресурсів (надр, вод, лісів, рослинного і тваринного світу), об'єктів природно-заповідного фонду, об'єктів обертання з відходами та ін.