Рекреаційні ресурси

Донеччина має величезні можливості для розвитку туризму: видатні гідрологічні, геологічні та біологічні пам'ятки природи, багате історичне минуле краю, численні пам'ятки історії та культури, курортні комплекси, десятки унікальних виробництв.

Природнокліматичні ресурси регіону сприяють розвитку екологічного туризму. На Донеччині збереглися екосистеми, які не зазнали істотного впливу господарської діяльності людини і які можна використовувати в наукових цілях або для естетичної насолоди. Такими місцями є:

· ботанічні природні заповідники: Хомутовський степ, Кам'яні могили, Азовська дача, Чердакли та ін.;

· ландшафти Білосарайської коси;

· ряд зоологічних та орнітологічних заказників: Кривокоський лиман, Білосарайська та Крива коса;

· етимологічні заказники: Старченківський та Кальчинський.

Світове визнання завоював первісток вітчизняного степового лісорозведення — Великоанадольський ліс. Лісовий масив протягнувся з північного заходу на північний схід між селом Благодатним і містом Волновахою; його площа — 2543 гектари. Історія виникнення Великоанадольського лісу у 1845 році пов'язана з ім'ям його засновника В.С. Граффа.

На Донеччині є і дивні геологічні пам'ятки природи. Серед них виділяються Дружківські скам'янілі дерева (Костянтинівський район). Прекрасним і унікальним куточком Донеччини є крейдяні Святі Гори, на яких збереглися рідкісні рослини давнини.

Першотравневий район Донеччини має добру базу для розвитку мисливського та рибальського туризму. Кліматичні умови Азовського моря та Сіверського Донця сприяють розвитку яхтингу, катання на водних лижах, греблі, віндсерфінгу та інших видів водного туризму.

В Донецькій області є всі умови для розвитку історико-культурного туризму. На території Донеччини є багато археологічних пам'яток, курганів, городищ, кам'яних баб, місць, пов'язаних з легендарним українським козацтвом на березі Азовського моря та у межиріччі Сіверського Донця.

Серед пам'яток історії Донеччини особливо виділяється Савур — Могила як пам'ятка старовини (курган, давнє поховання) і героїчного українського епосу. Але її ім'я та слава засяяли ще яскравіше у роки Великої Вітчизняної війни, коли вона стала свідком величі і мужності воїнів-визволителів Донбасу.

На Донеччині за роки незалежності отримав розвиток релігійний туризм. Тисячі паломників відвідують Святогірський монастир.

Донецька земля багата пам'ятками історії, що пов'язані з життям видатних політичних, церковних, військових діячів, народних героїв, діячів науки, літератури і мистецтва. Так, у селі Красному Донецької області у 1884 році народився великий композитор С.С. Прокоф'єв. Селище Сєдово Новоазовського району — місце народження мужнього полярника Г.Я. Сєдова, місто Маріуполь — батьківщина видатного художника А.І. Куїнджі.

Донецький край має величезні можливості для розвитку промислового туризму. Унікальним є широко відомий у нашій країні і за кордоном Артемівський завод шампанських вин, який розташований під землею на глибині 70-80м у виробках раніше діючих шахт для видобутку гіпсу. В Донецьку створюється музей історії промисловості під відкритим небом.

Рекреаційний комплекс Донецького регіону складають санаторії та пансіонати з лікуванням, будинки відпочинку, санаторії-профілакторії, бази відпочинку, готелі, туристичні заклади.

Рекреаційне господарство Донецької області сформувалося під впливом місцевих рекреаційних потреб і орієнтується на задоволення попиту населення з усіх основних видів короткочасного та довготривалого відпочинку.

Регіональним науковим та освітнім центром в сфері організації та розвитку туризму є Донецький інститут туристичного бізнесу. Менеджерів невиробничої сфери, у тому числі готельного бізнесу готує також Донецький інститут ринку і соціальної політики.

Важливими напрямками в розвитку туристичного потенціалу області є оцінка можливостей її природних та рекреаційних об'єктів, що покладається на Донецький інститут туристичного бізнесу, створення місцевих «Правил забудови територій», що взяло на себе Управління архітектури та містобудування, а також якісне проведення сертифікації туристичних послуг Донецьким центром стандартизації, метрології та сертифікації.

Регулярне проведення міжнародного туристичного салону під егідою Донецької облдержадміністрації та управління зі справ сім'ї, молоді та туризму покликано позитивно впливати на розвиток туристичної галузі в Донбасі, сприяти ефективному впровадженню вітчизняного туристичного продукту на міжнародному ринку та подальшому розвитку індустрії туризму.

Сьогодні в'їзний туризм на Донеччині має в основному діловий характер і пов'язаний з розвитком бізнесу, а також спортивними змаганнями з футболу та легкої атлетики, фестивалями театрального та балетного мистецтва. Важливу роль в цьому відіграють відомі донеччани Сергій Бубка та Вадим Писарєв.

Донецький регіон має в своєму розпорядженні 123 турфірми і суб'єкти господарської діяльності, що одержали ліцензію на право туристичної діяльності. Серед суб'єктів туристичної діяльності давно відомі туристичні фірми («САМ», «Супутник», «Гамалія», «Іліташ-тур»), що пропонують організацію відпочинку як в Україні, так і за її межами.

Кількість туристичних суб'єктів у Донецькій області складає біля 5% від загальної кількості зареєстрованих в Україні і займає 7 місце серед інших регіонів, поступаючись м. Києву, Автономній Республіці Крим, Одеській області, м. Севастополю, Дніпропетровській і Львівській областям.

Три чверті суб'єктів туристичної діяльності Донецького регіону знаходяться у м. Донецьку і біля 13% у м. Маріуполі. Перелік туристичних послуг, запропонованих фірмами, достатньо широкий і може задовольнити потреби різноманітних груп населення. Це відпочинок і санаторно-курортне лікування, як на території України, так і у закордонних здравницях, тури за автомобілями, індивідуальні і групові тури в країни Західної Європи, Азії, Африки, Близького Сходу, Південної й Північної Америки, Австралії, VIP- тури для заможних людей; пізнавальні екскурсії по містах, захоплюючі тури для дітей, пароплавні круїзи, екзотичний відпочинок; освіта за кордоном, бізнес-тури, гірськолижний відпочинок.

Для виїзного туризму характерні такі напрямки:

· відпочинок та шопінг — Туреччина, ОАЕ, Єгипет, Греція, Польща, Угорщина, Китай;

· дозвілля та відпочинок — Болгарія, Іспанія, Чехія, Італія, Кіпр, Хорватія, о. Крит, Туніс;

· екскурсійно-пізнавальні тури — Франція, Англія, Швейцарія, Австрія, країни Південно-Східної Азії;

· лікувально-оздоровчий відпочинок — Чехія, Словаччина, Ізраїль;

· діловий туризм — Англія, Японія, Сірія, Ізраїль.

На цьому сегменті ринку туристичних послуг найбільш активно працюють — ЗАТ «Супутник — Донецьк», ТОВ «Віват-тур», ДПТФ «Іліташ-тур», ТОВ ТА «Паспорт-плюс», ТОВ ПКФ «Діоніс», СП «Харіс», ТОВ «Унікон», ТОВ ТФ «САМ»,ТОВ «Авіатур», «Авіакампанія АНП», ТОВ «Дружба», ТОВ «Роіл-вояж», ПП «Силема-тур», ТОВ «Тур-сервіс», ТОВ ТФ «Ельдорадо», ПП «Міраж», ТОВ «Робінзон».

Напрямки внутрішнього туризму дуже різноманітні з географічного положення, видів туризму та цін. Влітку найбільшим попитом користуються тури на Азовське узбережжя, Слов'яногір'я, Крим. Взимку користується попитом відпочинок та лікування в Західній Україні, а також спортивно-оздоровчі види відпочинку в Карпатах. На внутрішньому ринку успішно працюють ЗАТ «Супутник — Донецьк«, ТОВ «Тур-сервіс», ТОВ ТФ «Ельдорадо», ТОВ «Унікон», ТОВ «Авіатур», ТОВ «Дружба», ТОВ «Інтурс — Донецьк» та ТОВ «Донецький інститут туристичного бізнесу». Для підйому внутрішнього туризму туристичним фірмам Донеччини необхідно орієнтуватися на бажання і можливості користувачів, а також комплекс турпослуг в різних рекреаційних зонах України; привести ціноутворення власного турпродукту відповідно до якості надаваємих рекреаційних послуг та платоспроможністю користувачів.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 №583 „Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки“ розпорядженням голови облдержадміністрації затверджено комплексні заходи щодо реалізації цієї програми в Донецькій області. Згідно з цими заходами передбачається створити при управлінні у справах сім'ї, молоді та туризму облдержадміністрації координаційну раду з питань туризму за участю представників туристичних підприємств, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.

У плані розвитку матеріальної бази туризму пропонується:

· провести інвентаризацію об'єктів туристичної інфраструктури

· розробити регіональні програми будівництва, реконструкції та модернізації матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу з урахуванням пріоритетного залучення до їх виконання суб'єктів підприємництва

· вжити заходів щодо розширення мережі об'єктів туристичної інфраструктури в сільській місцевості

· зміцнити матеріально-технічну базу Донецького звідного воєнізованого аварійно-рятувального загону з метою забезпечення безпеки туристів.

розпорядженні передбачається аналіз використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини для розвитку туризму. Для цього необхідно:

· провести інвентаризацію та оцінку стану природних ресурсів на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду області

· розробити перелік об'єктів культурної спадщини для включення в туристичні та екскурсійні маршрути

· вжити заходів щодо розвитку територій Українського степового природного заповідника, Донецького ботанічного саду, регіональних ландшафтних парків та окремих категорій заказників, пам'яток природи та заповідних урочищ

· розробити механізм раціонального та екологічно збалансованого використання природного потенціалу для потреб туризму на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду області

· виконати роботи щодо відновлення ландшафтів та поліпшення упорядкування рекреаційних зон на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду області

· створювати сприятливі умови, відповідну інфраструктуру та розробляти різнотематичні туристичні маршрути, в тому числі маршрути в заповідниках, національному природному та регіональних ландшафтних парках, інших об'єктах природно-заповідного фонду області

В плані організації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків та молоді передбачається:

· оптимізувати мережу міських і районних центрів туризму та краєзнавства, туристсько-краєзнавчих гуртків, відкривати відділи туризму та краєзнавства у Палацах і Будинках дитячої та юнацької творчості, Центрах позашкільної роботи

· забезпечувати позашкільні заклади науково-методичними розробками

· з метою підвищення професійного рівня туристсько-краєзнавчого активу області удосконалювати систему курсової перепідготовки для викладачів шкіл та позашкільних закладів, розробити і впровадити інноваційні програми курсової підготовки

· вивчати і впроваджувати у практику роботи кращий досвід педагогічних працівників шляхом проведення обласного конкурсу "Майстер-педагог позашкільної освіти" (туристсько-краєзнавчий напрямок)

· проводити огляди-конкурси на кращу організацію туристсько-краєзнавчої та екскурсійної роботи в закладах освіти Донецької області

· розвивати літні форми навчання, організовувати роботу профільних таборів юних туристів, археологів, краєзнавців

· організовувати масові туристсько-краєзнавчі заходи: туристські зльоти, змагання, чемпіонати зі спортивного туризму та орієнтування, туристські свята, походи вихідного дня, ступеневі та категорійні походи, навчально-тренувальні збори

· з метою удосконалення краєзнавчої та екологічної роботи активізувати участь учнівської молоді у Всеукраїнському русі „Моя земля — земля моїх батьків“, Всеукраїнських експедиціях „Краса і біль України“, „Сто чудес України“, акції „Марш парків“ і продовжити проведення конференцій учасників цих заходів на обласному районному та міському рівнях

· залучати засоби масової інформації до висвітлення діяльності позашкільних закладів освіти туристсько-краєзнавчого напрямку щодо поширення позитивного досвіду роботи

· проводити конкурс молодіжних проектів щодо організації туристичної діяльності у Донецькій області

· створити бібліотеку звітів про походи, спеціалізованої літератури для самодіяльного молодіжного туризму

· організувати висадку дерев у районі з'єднання р. Клебан-Бик та р. Кальміус з метою організації місця для проведення туристичних змагань

· надати допомогу навчальним закладам з метою створення мережі тренувальних залів для навчання молоді основам туризму та альпінізму.

Мінеральні ресурси

Мінерально-сировинна база Донецької області майже на 48,6% складається з горючих корисних копалин (кам'яне вугілля, метан вугільних родовищ і газ вільний), друге місце належить неметалічним корисним копалинам, провідними з яких є гірничохімічні, гірничорудні та нерудні для металургії (табл. 7.1.).

Найбільш широко розповсюджені глинисті породи, що масово використовуються для виробництва цегельно-черепичної сировини, представлені вони легкоплавкими глинами, суглинками, лесами, аргілітами та глинистими сланцями.

В межах області розташоване одне газове родовище – Дробишівське.

На території Донецької області на державному балансі налічується 703 родовищ корисних копалин загальнодержавного значення з 33 видів сировини. Станом на 01.01.2007 р. на території області експлуатується 331 родовища загальнодержавного значення з 23 видів мінеральної сировини, за якими підприємства, що здійснюють експлуатацію родовищ корисних копалин, періодично звітують про стан видобувних робіт (за формою 5-гр по видобутку твердих корисних копалинах і за формою 7-гр по видобутку підземних вод).

Невідпрацьовані запаси вугілля 66 закритих шахт області кількістю категорій А+В+С₁-620,7 млн.т, що складають 4,5% від загальних запасів області. Запаси кам'яного вугілля на території Донецької області в межах Донецького басейну зосереджені на 362 об'єктах і становлять: балансових категорій А+В+С₁ – 13918,6 млн.т, з них коксівного – 7192,3 млн.т, антрациту – 2080,9 млн.т. В області працює 163 шахти, виробнича потужність яких становить 43,97 млн.т вугілля на рік, а балансові запаси вугілля категорій А+В+С₁– 5118,4 млн.т. Видобуток вугілля у 2007 році склав 23,1 млн.т.

В області 56 шахт виробничою потужністю 26,6 млн.т/рік цілком або частково відпрацьовують коксівне вугілля; 82 шахти області потужністю 8,3 млн.т/рік експлуатують антрацити. На діючих шахтах запаси коксівного вугілля складають 2804,6 млн.т (54,8% від загальних запасів шахт); антрацитів-753,0 млн.т (14,7% від загальних запасів шахт). Глибина експлуатації вугільних пластів в області коливається від 12 до 1300м, середня глибина становить 595м. У 2007 році на глибинах понад 700м видобуто 62,0% загального видобутку області, в тому числі 23 шахти області працювали на глибині понад 1000м. Видобуток їх склав 7,2 млн.т, або 31,0% від загального видобутку.

У Донецькій області (Красноармійський район) споруджується одна шахта Добропільська Капітальна проектною потужністю 2400 тис.т.

Резерв розвіданих ділянок для будівництва типових шахт у Донецькій області представлений 14 ділянками з виробничою потужністю 31,9 млн.т. Запаси вугілля на резервних ділянках складають 2652,3 млн.т, з них коксівного – 1218,4 млн.т, антрацитів – 555,1 млн.т.

Резерв розвіданих ділянок для реконструкції і продовження терміну служби діючих підприємств (резерв групи «б») у Донецькій області представлений 25 ділянками з виробничою потужністю 9,0 млн.т. Запаси вугілля на резервних ділянках групи «б» складають 908,2 млн.т, з них коксівного – 421,4 млн.т, антрацитів – 186,3 млн.т.

У Донецькій області обліковано 47 ділянок перспективних для розвідки.

Супутніми корисними копалинами у кам`яному вугіллі є газ - метан та германій. Запаси метану, що вміщені у вугіллі 63 шахт, становлять С₁+С₂ – 104909,11 млн.м³. Метан вугільних родовищ практично не використовується і негативно впливає на ведення гірничих робіт. У процесі видобутку вугілля у 2007 році погашено 372,397 млн.м³ газу метану, використано 100,518 млн.м³. На території Донецької області існує 5 ділянок, що розвідуються, з прогнозними ресурсами 80908 млн.м³.

На 109 родовищах кам'яного вугілля підраховані запаси германію кількістю 37078,9 т. У вугіллі, видобутому у 2007 році, нараховувалось 40,5 т германію. Останніми роками германій з вугілля не вилучається через відсутність необхідного обладнання, а видобуток германію в складі вугілля є технологічно вимушеним.

Таблиця 7.1.

Мінерально-сировинна база

Види корисних копалин	Загальна кількість родовищ по роках	Родовища, на яких вели видобуток по роках	Одиниця виміру	Видобуток сировини в 2007 р.	Балансові запаси А+В+С
2006	2007	2006	2007	(без втрат)	станом на 01.01.08р.
1	2	3	4	5	6	7	8
Вугілля					млн. т	23,1	13918,6
Метан вугільних родовищ					млн. м³	323,14/ 100,518*	79535,5
Германій					т	40,5	37078,9
Сіль кухонна					тис. т	4118,8	1,5E+07

Крейда для хім. пром.					тис. т
Фосфорит зернистий/ фосфорит-глауконітова руда					тис. т	4,507
Фарбова сировина					тис. т		588,74
Графіт					тис. т
Каолін					тис. т	568,15
Глина вогнетривка					тис. т	5875,65
Кварцит та кварц					тис. т		6783,9
Доломіт для металургії					тис. т	1906,55
Вапняк флюсовий					тис. т
Вапняк доломітизований					тис. т
Плавиковий шпат					тис. т		1230,8
Пісок формувальний					тис. т	318,2
Цементна сировина					тис. т
Крем'яна сировина					тис. т
Вапняк на вапно					тис. т
Гіпс і ангідрит					тис. т
Крейда будівельна					тис. т
Сировина скляна і фосфоро-фаянсова					тис. т	163,6	27200,7
Пісок будівельний					тис.м³	345,22
Камінь облицювальний					тис.м³	0,7
Керамзитова сировина					тис.м³
Камінь будівельний					тис.м³	2145,8
Петрургійна сировина					тис. т
Глина тугоплавка					тис. т	842,12
Цегельно-черепична сировина					тис.м³
Води підземні, прісні					тис.м³/доб	101,927	948,082

Води підземні, мінеральні					тис.м³/доб	0,14811	7,9093

Води дренажні					тис.м³/доб	33,095	55,615

*- вилучено із надр при видобутку вугілля;

**- використано.

Металічні корисні копалини представлені рудами заліза, ртуті, літію, цирконію та розсіяними елементами (германій).

Руди заліза представлені 1 родовищем, яке не розробляється. Руди ртуті представлені 7 родовищами, з яких до 1995 року розроблялось Микитівське родовище.

Станом на 01.01.2008 на балансі запасів України по Донецькій області нараховується 227 родовищ неметалевих корисних копалин (з врахуванням комплексності – 205), з яких 81 (з врахуванням комплексності – 56) вели видобуток сировини в 2007 році.

Видобуток неенергетичних матеріалів провадився за 18 видами, серед яких найважливішими для області та держави є нерудні корисні копалини для металургії (флюсові і доломітизовані вапняки, вогнетривкі глини, доломіти), гірничо хімічні корисні копалини (кам'яна сіль), будівельні корисні копалини (цементна сировина, гіпс, будівельне каміння і крейда). Разом з тим не провадився видобуток 10 видів корисних копалин, промислові запаси яких оцінені та ураховані в Державному балансі корисних копалин по Донецькій області, серед яких: фосфорит, сировина карбонатна для хімічної промисловості, сировина для виробництва мінеральних пігментів, графіт, сировина польовошпатова, інші.

Крім вказаних родовищ з балансовими запасами, на території області розвідано, опошуковано або обстежено близько 250 родовищ та проявів мінеральної сировини, які не значаться на балансі з різних причин, виявлені також 84 перспективні площі багатьох видів неметалевих корисних копалин. У межах перспективних площ можливе відкриття промислових родовищ, які у майбутньому можуть значно змінити мінерально-сировинну базу області. Частина з них (особливо невеликі родовища і прояви) не санкціоновано розробляються дрібними організаціями, колективними господарствами та місцевим населенням для власних потреб. В межах перспективних площ є можливість вибору окремих ділянок з особливо сприятливими гірничо-технічними і економічними умовами та відмінною якістю сировини, які є перспективними для проведення подальших пошукових та розвідувальних робіт з метою виявлення великих родовищ корисних копалин.

Висновок

Найважливішими екологічними проблемами області є :

а) забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, зливовими водами міст;

б) проблеми щодо умов скидання мінералізованих шахтних вод у водні об’єкти;

в) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону;

г) підтоплення земель та населених пунктів регіону.

Для поліпшення стану довкілля потрібно розробляти конкретні цілі та програми захисту довкілля, які стосуються насамперед:

· визначення граничнодопустимих значень шкідливих для навколишнього середовища викидів;

· економії енергії;

· сприяння використанню відходів тепла;

· утилізація старих матеріалів, а також відходів;

· підтримання здоров'я лісів та природної сили самоочищення водойм;

· впровадження автомобілів з мінімальною кількістю відпрацьованих газів і бензинів без вмісту свинцю;

· заохочення бережливого ставлення споживачів до навколишнього середовища.

Заходи щодо поліпшення довкілля:

1) технологічні - розробка і впровадження нових технологій, очис-них споруд, видів палива;

2) архітектурно-планувальні - озеленення населених пунктів, орга-нізація санітарно-захисних зон, раціональне планування підприємств і житлових масивів;

3) інженерно-організаційні - зниження інтенсивності руху транс-порту на перевантажених автомагістралях, організація екологічно-па-трульного контролю;

4) економічні - вкладання коштів у розвиток нових, ресурсозбережуваних технологій;

5) правові - прийняття і додержання законодавчих актів щодо підтримання якості атмосфери, водойм, ґрунту;

6) освітянсько-виховні - формування екологічної культури, насам-перед у молоді.

7) Охорона природи має проводитись лише в поєднанні з сільським господарством, оскільки тут можуть урівноважитись найзначніші за площею екосистеми.

Важливимивимогами є:

· уникання будь-якої інтенсифікації використання;

· обмеження розмірів, широкі смуги околиць;

· розширення сівозмін з місцевими видами та сортами замість централізовано вирощуваних високопродуктивних видів;

· скорочення застосування добрив;

· недопущення виливання рідкого гною на сільськогосподарські площі, замість цього - кругообіг органічних відходів;

· підтримка природних методів господарювання;

· перехід від грошової допомоги виробництву до допомоги, пов'язаної з певними місцями;

· врахування досягнень сільського господарства для забезпечення природного балансу.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 67