 |
|
Види занесені до Червоної книги
Серед раритетних видів рослин Донецької області, 90 видів занесено до Червоної книги України, і ще 28 видів запропоновані для включення до її нового видання, 29 видів занесено до Світового червоного списку, 35 видів – до Європейського червоного списку, 6 видів охороняються Бернською конвенцією, а 265 охороняються на регіональному рівні. 209 видів з раритетної фракції флори (55,2 % від їх загальної кількості і 11,4 % флори Донецької області) відомі у регіоні лише з 1-3 місцезнаходжень.
Загалом близько 90,7 % видів рослин регіону зустрічаються на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду. У тому числі 86 видів, що занесені до Червоної книги України, 28 видів з Світового Червоного списку, 29 видів – Європейського Червоного списку. У колекціях Донецького ботанічного саду НАН України вирощується більш ніж 150 видів, що належать до раритетної фракції флори південного сходу України.
З метою збереження рослинних ресурсів, враховуючи рекомендації Донецького ботанічного саду НАН України, рішенням обласною ради від 23.03.2007 № 5/8-185 “Про внесення змін в рішення обласної ради від 29.02.2000 № 23/11-225” затверджений Перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними чи такими, що перебувають під загрозою зникнення на території області.
Водночас до групи ймовірно зниклих з флори області відносяться 23 автохтонних видів судинних рослин. Це наступні види: кукіль звичайний, астрагал понтійський, блисмус стиснений, виринниця короткоплода, осока дворядна, волошка верболиста, зимолюбка зонтична, черевички зозулині, згубниця бульбиста, козлятник лікарський, герань голубина, мачок жовтий, стародуб жорстковолосистий, лікоподієла заплавна, плаун булавовидний, шандра звичайна, ортилія однобока, вороняче око звичайне, гірчак альпійський, грушанка зеленоцвіта, жовтець багатокореневий, шипшина бедринцелиста, кендир сарматський. Ці види не відмічалися на території Донецької області більш, ніж 70 років.
134 види тварин, які перебувають на території області занесено до Червоної книги України, в тому числі за класами: комах - 58 видів, птахів - 44, ссавців - 15, риб та круглоротих - 7, плазунів - 4, ракоподібних - 3, черв’яків - 2, павукоподібних - 1 вид. Понад 140 видів тварин є рідкісними для регіону.
25 видів фауни занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СITES); 60 видів фауни занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції); 41 вид занесений до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS); 17 видів охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA); 5 видів охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS).
Лісові ресурси
За лісокористувачами територія лісового фонду Донецької області розподілена: Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства – 117,8 тис. га – 58%, Служба автомобільних доріг – 1,1 тис. га 0,5%, Управління Донецької залізниці – 7,9 тис. га – 3,9%, НПП «Святі Гори» - 10,7 тис. га – 5,3%, Комунальне підприємство «Води Донбасу» - 2,1 тис. га – 1%, землі запасу та інші – 64,1 тис. га – 31,5%
Загальна площина лісів Донецької області складає 203,7 тис. га. Зокрема площі під захисними насадженнями та лісовими смугами – 36,3 тис. га, лісами природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного і історико-культурного призначення – 11,6 тис. га.
Землі лісового фонду знаходяться на території 18 адміністративних районів та 28 міст і населених пунктів. Зі всієї кількості лісових площ тільки 119,5 тис. га знаходяться у віданні спеціалізованих підприємств лісового господарства. 36,6 тис. га лісів – у віданні підприємств, де є фахівець (у одній особі) лісового господарства. Вся решта площі лісів - 47,2 тис. га знаходиться у володінні громадян, організацій, підприємств, що не мають фахівців лісового господарства. На цих територіях лісогосподарська діяльність проводиться безсистемно, а лісозахист, лісовідновлення та протипожежні заходи не проводяться взагалі.
Більш ніж 70% лісових масивів області мають штучне походження і посаджені вони, перш за все, на землях, що підвергаються впливу водної та вітрової ерозії, а також в заплавах річок і навколо штучних водойм. Структуру цих лісів на 51% утворюють дубові і на 25% соснові насадження. В той же час в області збережені особливо цінні природні (байрачні, заплавні) ліси, типові для степової зони.
Рубки догляду за лісом та санітарні рубки згідно матеріалів лісовпорядкування (2007 року) в цілому по області проводились на площі 3266 га і при цьому заготовлено ліквідної деревини 5200 м³. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини та підвищення продуктивності лісів, на землях держлісфонду здійснено лісовідновлення на площі 926,2 га, зелених зон навколо населених пунктів – 470,0 га; створено захисних лісових насаджень на землях інших землекористувачів – 68,2 га.
Лісистість області – 7,69%; загальний запас деревини складає – 14,5542 тис. м³; середній запас деревини 155 м³/га; площа лісів на одну особу населення – 0,05 га; запас деревини на одну особу – 2,61 м³; середній приріст на 1 га лісу – 3 м³ в рік..Середній річний приріст 3 м³/га за один рік. Всього в лісах Донецької області 23,7 млн.м³ деревини. Інтенсивність лісокористування 18%, що відповідає заготівлі деревини в середньому 0,53 м³ з одного гектара в рік. Середній вік насаджень становить 57 років. Молодники складають 14,9%, середньовічні – 49,7%, пристигаючі – 9,0%, стиглі та перестійні – 26,4%.
Ліси області віднесені до 1 групи. Вони виконують виключно природоохоронні та рекреаційні функції, підлягають особливій охороні, і тому рубки головного користування в них не проводяться.
Рубки головного користування на території Донецької області не ведуться.
Об’єкти ПЗФ
На сьогодні в області існує 114 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі філіали Українського степового заповідника — Хомутівський Степ і Кам'яні Могили (частина), 6 заказників (Бердянський заказник, Білосарайська Коса, Великоанадольський заказник, Гори Артема, Роздольненський заказник), 10 пам'яток природи (балка Гірка, урочище Грабове, Дружківські скам'янілі дерева, Клебань-Бицьке оголення, Кравецька балка, Маяцька дача, Новоєкатерининське оголення, озера Ріпне і Сліпне, Стильське оголення); Донецький ботанічний сад, місцевого значення 25 заказників, 20 пам'яток природи, парк Маяцького лісництва – пам’ятка садово-паркового мистецтва, 6 заповідних урочищ.
Хомуто́вський степ— відділ Українського державного степового заповідника АН УРСР розташований на кордоні з Ростовською областю Росії за 20 км від узбережжя Азовского моря. Площа — 1 030,4 га. Назва степу походить від козаказа прізвищем Хомутов.
У заповіднику є музей (експонати місцевої фауни та флори розділені за чотирма порами року).
Територія заповідника є ділянкою хвилястої Приазовської рівнини, що поступово знижується до поділу річки Грузький Єланчик, на лівому березі якої протягнулися заповідні землі. Місцевість перерізують розгалужені балки Клімушевська, Брандтова, Красна.
Хомутовський степ — єдина збережена ділянка різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазов'я, в складі рослинності яких домінують ковила Лессінґа, ковила волосиста і типчак. Серед різнотрав'я багато рідкісних рослин: воронець, катран татарський, тюльпан Шренка, калофака волзька та інші. На вапнякових відслоненнях ростуть ендеміки: дріт скитський, льон Черняєва й інші. Всього в заповіднику налічується близько 550 видів рослин, серед яких 50 рідкісних.
У Хомутовському степу гніздяться хохітва, дрохва, орел степовий, сіра куріпка, є степова гадюка та інші. Реакліматизований бабак, винищений у 20 столітті.
Національний природний парк «Святі Гори»— національний природний парк, розташований в північній частині Донецької області України, в Слов'янському (11 957 га), Краснолиманському (27 665 га) і Артемівському районах. Створений 13 лютого1997 року Указом Президента України № 135/97. Парк в основному протягнувся уздовж лівого берега річки Сіверський Донець з великими виступами на правому березі. У 2008 році крейдяні гори на території національного природного парку «Святі гори» потрапили в Top-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України». Загальна площа парку — 40589 га, з них у власності парку знаходиться 11 878 га.
У парку знаходяться крейдяні гори, на яких збереглися рідкісні рослини, наприклад, сосна крейдова збереглася з дольодовикового періоду.
Флора: загальна кількість видів рослин, що зростають на території парку — 943, з них 48 занесені в Червону книгу України. Охороняється рослинність долини річки Сіверський Донець: реліктові бори сосни крейдової, реліктові та ендемічні рослинні угрупування на відшаровуваннях крейди, байрачні ліси, степи, лугова і болотяна рослинність заплав. Флора налічує 20 ендемічних видів.
Фауна: на території парку живуть 256 видів тварин, з них 50 занесені в Червону книгу України. Фауна налічує 43 види ссавців, 194 — птахів, 10 — плазунів, 9 — земноводних, 40 — риб.
На території парку знаходиться 129 об'єктів археології (від палеоліту до середньовіччя), 73 пам'ятники історії. У 1980 році на нинішній території парку був заснований державний історико-культурний заповідник. Основу комплексу пам'ятників заповідника складає — Свято-Успенська Святогірська Лавра (заснована в XIII — XVI століттях, статус лаври отримала в 2005 році), розташована на скелястому правом березі Сіверського Донця. До комплексу історичних пам'ятників також відноситься монументальна скульптура Артемароботи І. П. Кавалерідзе. Поряд з пам'ятником знаходиться Меморіал Великої вітчизняної війни.
На території парку побудовані шосейні і залізничні дороги, розташований ряд населених пунктів (у тому числі — місто Святогірськ). C півдня до території парку примикає містоСлов'янськ.
До складу Національного природного парку «Святі Гори» входіять наступні природні території:
§ ботанічний пам'ятник природи загальнодержавного значення «Маяцька дача»
§ лісовий заповідник місцевого значення «Урочище Сосна»
§ лісовий заповідник місцевого значення «Заплава-1»
§ пам'ятник природи «Дуб»
§ Дендропарк Маяцького лісництва
§ орнітологічний заповідник місцевого значення «Болото Мартиненково»
§ загальнозоологічний заповідник місцевого значення «Чорний Жеребець»
§ ботанічний заповідник місцевого значення «Конвалія»
§ ландшафтний заповідник місцевого значення «Підпісочне»
§ ландшафтний заповідник місцевого значення «Чернецьке»
§ гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення «Озеро Чернецьке»
§ «Соснові насадження»
§ пам'ятник природи «Тополя»
«Клебан-Бик» — регіональний ландшафтний парк на території Костянтинівського району Донецької області, розташувався на обох берегах рікиКривий Торець і Клебан-Бикського водоймища.
Загальна площа регіонального ландшафтного парку 1974 га. Особливу цінність на території парку має Клебан-Бицьке водосховище з прилеглими земельними ділянками.
Територія регіонального ландшафтного парку розташована в Костянтинівському районі на берегах Клебан-Бицького водосховища, в гирлі річки Клебан-Бик. Територія парку характеризується не тільки унікальними природними комплексами і об'єктами, але й особливими рекреаційними умовами, що визначаються різноманітними мальовничими ландшафтами, придатністю для різних видів відпочинку, доступністю для мешканців великих населених пунктів.
Дана територія має гористий характер, вона складається з кам'янистих гряд, відслонень гірських порід із значною щільністю та глибиною ерозійного розгалуження, великим оголенням корінних порід, що виступають суцільними грядами. Особливий інтерес має пам'ятка загальнодержавного значення "Клебан - Бикське відслонення", площа якої 60 га. Його головна визначна пам'ятка — вихід на денну поверхню дуже давніх гірських порід, що утворилися в прибережних ділянках старовинного Пермського моря. У кам'яновугільний період (понад 300 млн років тому) це було неглибоке море, на дні якого мешкали численні безхребетні. До наших часів тут збереглися сліди незвичайної рослинності. Скам'янілі рештки рослин, коралів, молюсків можна знайти на лівому крутоярому березі водоймища.
Рослинний світ представлений байрачними лісами, де збереглася кам'янистолюбива засухостійка флора, а також ділянки цілинних типчаково-ковилових петрофільних степів. Чагарники представлені караганою, шипшиною, таволгою, кизильником чорноплідним. У байрачних лісах домінують дуб звичайний, ясен високий, до них примішуються в'яз голий, клен польовий та ясенелистий, липа серцевидна.
Багатий також і тваринний світ: біля водоймища, на його берегах живуть черепахи, ящірки, жаби, світ птахів налічує близько 100 видів, у водоймищах водиться майже 20 видів риб.
Регіональний ландшафтний парк "Зуївський"До складу регіонального ландшафтного парку (РЛП) увійшли природні території, що відзначаються особливою привабливістю, науковою та природоохоронною цінністю.
Це лісове урочище "Липове", балка біля с. Ведмеже, Зуйгора, долини річок Кринка та Ольхова, відслонення скельних гірських порід, степові ділянки і лісові масиви Макіївського лісництва. Загальна площа регіонального ландшафтного парку становить 1214,2 га.
Рослинність представлена в основному різнотравно-типчаково-ковиловими степами та їх петрофільним варіантом. На кам'янистих ділянках степу поширені чебречники з наявністю деревію тонколистого, полину Маршалла, бедринця крейдяного, перлівки трансільванської. Під скелями ростуть три рідкісних види папоротей. По Липовій балці та схилах Зуй-гори поширені дубові ліси, серед яких є рідкісні формації, що підлягають охороні. Всього у межах РЛП виявлено 509 видів рослин, у тому числі багато ендемічних та реліктових. Тому 36 видів з них підлягають особливій охороні. Це дуже цінний куточок Донеччини щодо рослинного світу і ландшафту в цілому.
Територія ландшафтного парку має значний рекреаційний потенціал. І це насамперед пов'язано з районом селища Зуївка, де унікально поєдналися геологічні, геоморфологічні, гідрографічні та біологічні особливості, які у всі часи привертали до себе увагу любителів природи, туризму та альпінізму.
Створення регіонального ландшафтного парку "Зуївський" відкриває можливості організованого відпочинку, спортивно-оздоровчих та рекреаційних заходів та дозволяє забезпечити збереження та раціональне використання природних об'єктів.
Донецький кряж - регіональний ландшафтний парк, загальною площею майже 10000 тис. га, розташована в Шахтарському та Амвросіївському районах, обмежена поймою р.Кринка з притоками і асфальтовою дорогою с. Петрівське — с. Григорівка — с. Кринички.
Донецький кряж як купол, піднімається над місцевістю і відіграє величезну природну, рекреаційну й економічну роль. Зокрема на височині виникають і стікають з неї у басейни Дніпра, Дону й Азовського моря річки, тут формується особливий (більш прохолодний і вологий) клімат. Все це дає підставу виокремлювати у степовому Донбасі особливу інтразональну природну категорію, так званий "Донецький лісостеп", розташований у Шахтарському і Амвросіївському районах.
Сьогодні загальна площа парку складає 3952,2 га. Парк створений на землях Амвросіївського держлісгоспу і сільгосппідприємств. Територія являє собою типову ділянку різнотравно-типчаково-ковильного степу з байрачними масивами в гирлах балок та штучними насадженнями лісових культур. До складу парку входять степові ділянки та штучні масиви, які являють особливу наукову та природоохоронну цінність. Тут збереглися ділянки цілинних та різнотравно-типчаково-ковилових степів з байрачними лісовими масивами у гирлах балок та штучними насадженнями лісових культур у степах.Флористичний список включає понад 260 видів рослин, з яких 46 — ендемічних і 10 — занесених до Червоної книги України. Фауна включає понад 150 видів комах і 200 видів наземних хребетних, з яких 15 занесені до Червоної книги України. Ця територія є місцем зростання рідкісних видів рослин і тварин, в тому числі занесених до Червону книги України, а мальовничі ландшафти і сприятливі умови для занять спортивною риболовлею і полюванням надають території регіонального ландшафтного парку значну рекреаційну цінність.
Неповторну своєрідність даній території надає оспіваний з козацьких часів ансамбль комплексу «Савур-Могила». Щорічно тисячі людей відвідують це місце, щоб віддати данину пам'яті героям-визволителям Донбасу. А з висоти оглядового майданчика відкривається неповторний пейзаж Донецького кряжа зі степовими ділянками, байрачними лісами, сільгоспугіддями та селами. Істотне зменшення пасовищних навантажень, що відбулося за останні роки, викликало швидкі відновлювальні процеси степового біорізноманіття, і тепер степова рослинність даної території знаходиться в задовільному стані.
З оглядового майданчика Савур-Могили відкривається неповторний пейзаж Донецького кряжу зі степовими ділянками, байрачними лісами, сільськогосподарськими угіддями та селищами, що заблукали уздовж русел степових річок.
Річки та лісові масиви дають можливість для занять спортивним рибальством та мисливством. Все це надає регіональному ландшафтному парку "Донецький кряж" великої рекреаційної цінності.