Главная | Обратная связь

Інтеграційні інтереси країн АСЕАН

У країнах Південно-Східної Азії існує значна асиметрія в рівнях і темпах розвитку, що зумовлює гальмування інтеграційних процесів. Наприклад, прибуток на душу населення Мьянми становить соту частину аналогічного показника Сінгапуру. Тому створення субрегіональної зони вільної торгівлі (ЗВТ) АСЕАН – АФТА зі скасуванням мит, диференціацією товарів і приєднанням менш розвинутих членів проводиться у кілька етапів Реально ЗВТ буде створено не раніше 2008 р., коли до неї увійдуть Лаос і Мьянма.

Асеановці дійшли висновку, що без тісної кооперації з крупними азійськими економіками, включаючи створення зон вільної торгівлі з ними, Асоціація не зможе реалізувати свої амбітні цілі. Зі свого боку Японія і Китай розглядають допомогу в розвитку відсталим країнам АСЕАН як один з суттєвіших механізмів зміцнення відносин з країнами-членами Асоціації.

У січні ц. р. під час саміту АСЕАН на Філіппінах було заявлено, що виникли серйозні передумови для поглиблення азійської інтеграції. Було ухвалено розробити Статут АСЕАН, створити раду міністрів членів організації за аналогією з Єврокомісією, що допоможе Асоціації трансформуватися в юридично оформлену структуру, яка може “вести переговори за міжнародним торговим столом”.

Крім того, важливим сигналом про розширення інтеграції стала присутність на згаданому саміті індійської делегації. Офіційний Делі демонструє зацікавлення у встановлені тісних економічних відносин з країнами Східної Азії. У разі формалізації цих відносин вигоду отримають не тільки економіки держав-учасниць, але також відкриється перспектива створення ширшого пан-Азійського інтеграційного утворення, яке поєднає Східну й Південну Азію.

Інтеграційна модель Китай +АСЕАН

Закріпившись на світових товарних ринках і беручи активну участь на світових ринках капіталу, Китай готовий грати за їх правилами, але при цьому зацікавлений у формуванні нових, більшою мірою відповідних китайським інтересам, міжнародних торговельних, інвестиційних та інноваційних правил гри. Стратегія глобального зовнішньоекономічного наступу Китаю “йти у зовні”, взята на озброєння у 2000 р. вдало виконується, в чому важливу роль відіграє Всесвітній форум китайських підприємців – мережеве об’єднання китайського великого капіталу в світі.

У відповідності із цілями повернути собі належне місце на міжнародній арені відбувається і розворот КНР до більш агресивної зовнішньої політики. Найбільш сильні позиції Китаю сьогодні в Шанхайській організації співробітництва та в шестисторонній зустрічі щодо Північної Кореї.

Постійно зростає вага й значення китайського чинника в країнах АСЕАН. За рівнем торгівлі з країнами Південно-Східної Азії Китай наближається до Японії. В 2005 р. обсяг двосторонньої торгівлі Китай-АСЕАН склав 113 млрд.дол., а Японія-АСЕАН – 153 млрд.дол. Однак враховуючи щорічний приріст взаємної китайсько-асеанівської торгівлі в 20%, Японія скоро може поступитися місцем Китаю. За обсягами прямих інвестицій у країни АСЕАН Пекін суттєво відстає від Токіо, у 2005 р. вони склали 570 млн. дол. і 3120 млн. дол. відповідно.

З липня 2005 р. вступили в силу домовленості, досягнуті між Китаєм та АСЕАН про поступове зниження митних бар’єрів на шляху торгівлі товарами більш ніж 7 тис. найменувань. До 2015 р. сторони планують створити зону вільної торгівлі – КАФТА, яка за обсягами товарообігу поступатиметься лише ЄС та НАФТА.

Рішення Китаю і країн-членів АСЕАН запровадити зону вільної торгівлі є переконливим свідченням зацікавлення Пекіну у поглибленні регіональної інтеграції. Китайські інтереси до інтеграції з АСЕАН можна поділити на глобальні: перетворити майбутню КАФТу на контрбалансир АТЕС, та тактичні: зміцнити свій вплив на країни Індокитаю, збільшити потоки інвестицій від китайської діаспори, туризму, каналізувати надмірну робочу силу, а також отримати доступ до енергоносіїв з Індонезії, Малайзії та Брунею. Країни АСЕАН зацікавлені у створенні спільного ринку через розширення можливостей залучення західних інвестицій, збільшення обсягів торгівлі, списання боргів Китаєм, зниження ним торговельних бар’єрів щодо цілої низки товарів, які виробляються в АСЕАН, широкі зобов’язання Пекіну у допомозі розвитку в басейні р. Меконг тощо.

Є й конфліктні точки взаємовідносин, серед яких – суперечка за приналежність островів у Південно-Китайському морі, які мають важливе стратегічне положення і багаті на енергоносії. Визнання островів китайською територією поставить у залежне становище Японію, оскільки 75% імпорту її енергоносіїв проходить саме через Південно-Китайське море.