Главная | Обратная связь

ЗБЕРІГАННЯ СИРОВИНИ

Для забезпечення безперервної роботи спиртзаводу повинен бути запас сировини. Картопля не витримує навіть легких приморозків, тому заготовляють усю її кількість і закладають на тривале зберігання восени. Зерно надходить більш-менш рівномірно протягом року, але інколи виникає потреба приймати значні партії си­ровини, тому зерносховища розраховують не менш, ніж на трьохмісячну потребу заводу у зерні. На спиртзаводах зерно зберігають у механізованих сховищах насипом. При цьому способі найбільш повно використовується площа і об'єм приміщень, збільшується можливість механізації усіх робіт з переміщення і переробки зерна, ство­рюються кращі умови для спостереження за зерновою масою. При зберіганні зерна контролюють головним чином температуру, а також во­логість, вміст домішок, зараженість шкідниками і свіжість зерна (запах і колір), у партіях солодового зерна перевіряють його енергію проростання та здатність до проростання. Механізовані сховища призначені для зберігання зерна на підлозі чи в силосах. У обох випадках, крім внутрішніх транспортних засобів і автоматичних вагів, їхобладнують сепаратором для очищення зерна від пилу і грубих домішок. На великих спиртзаводах зерно зберігають у силосних елеваторах. У кожний силос зерно загружають окремо по культурах. Зберігання сирого зерна у силосах забороняється, вогке зерно зберігають тільки в охолодженому стані. Для запобігання псування зерна комахами і кліщами сховища перед їх заван­таженням ретельно дезинфікують отрутохімікатами - хлорпікрином, трихлорнітрометаном та іншими нешкідливими для виробництва спирту речовинами. Для за­хисту зерна від гризунів у сховищах підлогу біля стін на відстані біля 1 м роблять бетонною, нижню частину стін штукатурять. Мелясу зберігають у вертикальних циліндричних резервуарах місткістю від 500 до 2000 тонн. Найбільш вигідне співвідношення висоти до діаметру 1:1. Їх загальну місткість розраховують, виходячи із забезпечення заводу запасом меляси на 5 місяців. Тривалий час зберігають мелясу, яка містить сухих речовин не менше 75 %, має лужну або близьку до нейтральної реакції (рН не нижче 6,8) і витримує пробу на "самозакисання". При зберіганні протягом 6 місяців нормально забрудненої мікроорганізмами меляси з 75 % сухих речовин втрати цукру за 1 місяць у середньому 0,5 % від маси його у мелясі. При 68 % сухих речовин і сильній інфікованості споровими бактері­ями і дріжджами (до 500 тисяч клітин у 1 г) втрати зростають до 2,8 % за 1 місяць.

Контрольні питання і завдання

1.Біохімічні основи зберігання зерна.

2. Біофізичні процеси при зберіганні сировини.

3. Умови і способи зберігання зерна і меляси.

 

З. ПІДГОТОВКА СИРОВИНИ ДО ПЕРЕРОБКИ

Підготовка зерна

Усі види зерна, яке надходить у виробництво, очищають від пилу, землі, ка­міння, металевих предметів (шматочків дроту, цвяхів, гайок) та ін. Домішки засмі­чують, викликають швидкий знос і навіть пошкодження обладнання, порушують нормальне протікання технологічних процесів, тому їх видаляють. Зерно, яке при­значене для приготування солоду, звільняють від зіпсованого зерна, половинок та насіння бур'янів. Домішки, які відрізняються від зерна даної культури товщиною або шириною і аеродинамічними властивостями, відокремлюють на повітряно-ситовому сепараторі. У очищеному зерні вміст домі­шок повинен бути не більше 1 %. Дрібні металеві домішки, які містяться у зерні після очистки у повітряно-си­тових сепараторах, відокремлюють з допомогою магнітних сепараторів. Сепарато­ри з постійним магнітом вмонтовуються у дно похилого жолобу, по якому рухається зернова маса. Більш досконалими є електромагнітні сепаратори з постійним магнітним по­лем. Вони складаються із циліндричного барабану, який виготовлений з немагнітного матеріалу, і розташованого всередині нього електромагніту, що утворює магнітне поле.

ПІДГОТОВКА МЕЛЯСИ

При переробці у спирт меляси підготовка її зводиться до гомогенізації (усере­днення складу), підкислювання, асептування, внесення живильних речовин для дрі­жджів і розведення водою. Мелясу, яка сильно інфікована мікроорганізмами, підда­ють тепловій стерилізації, а при виробництві спиртових дріжджів як хлібопекарсь­ких ще і очищують від завислих домішок. У залежності від способу переробки меляси - одно - чи двопотокового готу­ють мелясне сусло одної чи двох концентрацій сухих речовин: 22 % чи 12 і 32 % відповідно. Сусло концентрацією 12 % називають суслом для дріжджів, сусло кон­центрацією 32 % - основним. Однопотоковий спосіб використовують на заводах, які виробляють спирт і хлібопекарські дріжджі. Після зважування меляса підкислюється, асептується і збагачується живиль­ними речовинами для дріжджів у спеціальному змішувачі, розводиться водою до концентрації сухих речовин 35.. .40 % , очищується від завислих домішок у кларифікаторі і, нарешті, розводиться до концентрації 22 %.

Кількість меляси, яка витрачається щодоби, розраховують, виходячи із добо­вої продуктивності заводу, нормованого виходу спирту з 1 т умовного крохмалю і вмісту зброджуваних речовин у мелясі.

Добову продуктивність спиртового заводу виражають у декалітрах (дал) без­водного спирту - сирцю, який міститься у всіх продуктах ректифікації, з врахуванням втрат при виділенні спирту із зрілої бражки (0,2 %). Припустимо, що на заводі за добу виробляється А (дал) ректифікованого спирту вищої очистки міцністю К_а (об. %), В (дал) головної фракції етилового спирту міцністю К_в(об. %), С (дал) сивушного масла міцністю К_с(об. %), D(дал) сивушного спирту міцністю К_d (об.%). Тоді добова продуктивність заводу Q(дал) складає :

Q = (АК_а + ВК_b + СК_С + DK_d / 100) ∙ 1,002

При нормативному виході спирту V (дал) з 1 т умовного крохмалю і вмісті

зброджених речовин у мелясі ∑_збр. у перерахунку на цукрозу витрата меляси М(т) складає : М = 100 Q / V ∙ 0,95 ∑_збр,

де 0,95 - коефіцієнт перерахунку цукрози в умовний крохмаль.

Для обліку меляси використовують платформені ваги вантажопідйомністю 3,5 і 10 т у залежності від продуктивності заводу.