Здавалка
Главная | Обратная связь

Диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації, в подальшому – 1 раз на рік.



Критерії ефективності лікування:

- ліквідація клінічних проявів захворювання.

 

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

 

Шифр МКХ-10 – К 12. 0 – Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит.

 

Клінічна форма: хронічний рецидивуючий афтозний стоматит

 

Діагностичні критерії:

Клінічні:

- болісність у порожнині рота;

- регіонарний лімфаденіт;

- ерозія (афта) круглої або овальної форми оточена облямівкою червоного кольору;

Лабораторні:

- мікробіологічні (виявлення умовно-патогенної і патогенної мікрофлори на слизовій оболонці порожнини рота);

 

Клініка:

Легка форма:

- рецидиви афт виникають один раз на кілька років.

Середньотяжка форма:

- рецидиви афт виникають 1 – 3 рази на рік.

Тяжка форма:

- рецидиви афт виникають 4 і більше разів на рік;

- афта переходить у виразку.

 

Лікування:

Загальне:

- імуномодулятори бактеріального походження (при середньотяжкий та тяжкій формах захворювання);

Місцеве:

- знеболення (місцево);

- антисептики (місцево);

- вітамінні препарати (місцево);

 

Критерії ефективності лікування:

- ліквідація клінічних ознак захворювання.

 


ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

 

Шифр МКХ-10 – В 00 – Герпесвірусні інфекційні хвороби

 

Клінічні форми: гострий герпес порожнини рота, рецидивуючий герпес порожнини рота.

 

Діагностичні критерії:

Клінічні:

- підвищення температури тіла, головний біль, млявість;

- регіонарний лімфаденіт;

- гострий катаральний гінгівіт;

- пухирці, ерозії на слизовій оболонці порожнини рота;

- пухирці, ерозії, кірки на червоній облямівці губ, шкірі навколоротової ділянки.

Лабораторні методи:

- цитологічне дослідження ділянок ураження (виявлення величезних багатоядерних клітин округлої форми з цитоплазмою блакитного кольору, кількість ядер 2 і більше);

- ДНК-полімеразне дослідження (ПЛР) з елементів ураження на HSV ½ або іменоферментний аналіз (ІФА) слини (прямий) на HSV ½;

- ІФА чи серологічні дослідження сироватки крові (вміст специфічних антитіл класів IgG та IgM до HSV-1 та HSV-2);

- клінічний аналіз крові – лейкоцитоз, еозинофілія, підвищення ШОЕ.

Клініка:

Легка форма:

- субфібрільна температура;

- підщелепний лімфаденіт;

- катаральний гінгівіт;

- до 5 елементів ураження на слизовій оболонці порожнини рота (пухирці, ерозії);

- відсутність уражень на інших ділянках шкіри та слизових оболонок.

Середньотяжка форма:

- температура 37,5-38,5о С;

- підщелепний та поверхневий шийний лімфаденіт;

- катаральний чи виразково-некротичний гінгівіт;

- від 5 до 20 елементів ураження на слизовій оболонці порожнини рота (пухирці, ерозії);

- ознаки інтоксикації – головний біль, блідість шкіри, нудота;

- можлива наявність уражень на шкірі навколоротової ділянки, залучення інших ділянок шкіри та слизових оболонок.

Тяжка форма:

- температура вища за 38,5о С;

- підщелепний та шийний лімфаденіт;

- виразково-некротичний гінгівіт;

- більше 20 елементів ураження на слизовій оболонці порожнини рота (пухирці, ерозії);

- ураження на шкірі навколоротової ділянки, залучення інших ділянок шкіри та слизових оболонок;

- ознаки інтоксикації – головний біль, блідість шкіри, біль в суглобах, нудота, рвота.

 

Лікування:

Загальне:

- противірусні препарати (внутрішньом'язево чи перорально) впродовж всього періоду гіпертермії і появи нових елементів ураження та наступних 3-х днів;

- імуномодулятори з противірусною активністю (при середньотяжкій та тяжкій формах захворювання);

- дезінтоксикаційна терапія;

- жарознижуючі та обезболюючі середники;

- загальнозміцюючі та імуномодулюючі препарати;

- дієтотерапія;

Місцеве:

- знеболюючі (місцево);

- антисептики (місцево)

- противірусні препарати (впродовж всього періоду гіпертермії і появи нових елементів ураження та наступних 3-х днів) – місцево;

- кератопластичні препарати (місцево);

 

Критерії ефективності лікування:

- ліквідація клінічних проявів захворювання;

- нормалізація цитологічних та імунологічних показників.

 

 


ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

 

Шифр МКХ-10 – В 00 – Герпесвірусні інфекційні хвороби

 

Клінічні форми: рецидивуючий герпес порожнини рота.

 

Діагностичні критерії:

Клінічні:

- підвищення температури тіла;

- регіонарний лімфаденіт;

- локальний катаральний гінгівіт;

- пухирці, ерозії на слизовій оболонці порожнини рота;

- пухирці, ерозії, кірки на червоній каймі, шкірі навколоротової ділянки.

Лабораторні методи:

- цитологічне дослідження ділянок ураження (виявлення величезних багатоядерних клітин округлої форми з цитоплазмою блакитного кольору, кількість ядер 2 і більше);

- ДНК-полімеразне дослідження (ПЛР) з елементів ураження на HSV ½ або іменоферментний аналіз (ІФА) слини (прямий) на HSV ½;

- ІФА чи серологічні дослідження сироватки крові (вміст специфічних антитіл класів IgG та IgM до HSV-1 та HSV-2);

- клінічний аналіз крові – лейкоцитоз, еозинофілія, підвищення ШОЕ.

Клініка:

Легка форма:

- частота рецидивів 1-2 раз на 2-3 роки;

- субфібрільна чи нормальна температура;

- підщелепний лімфаденіт;

- катаральний гінгівіт поблизу від елементів ураження;

- поодинокі елементи ураження (пухирці, ерозії), які локалізаються слизовій оболонці язика щік, губ, кутиків рота, червоній каймі губ і шкірі;

Середньотяжка форма:

- частота рецидивів 1-2 раз на рік;

- субфібрільна чи нормальна температура;

- підщелепний, можливо шийний лімфаденіт;

- катаральний гінгівіт поблизу від елементів ураження;

- 1-5 елементів ураження (пухирці, ерозії), які локалізаються слизовій оболонці язика щік, губ, кутиків рота, червоній каймі губ і шкірі;

Тяжка форма:

- частота рецидивів частіше 3-х разів на рік;

- гіпертермія чи нормальна температура;

- підщелепний, можливо шийний лімфаденіт;

- катаральний чи виразково-некротичний гінгівіт;

- кількість елементів ураження більше 5 - пухирці, ерозії, схильні до злиття, повторна поява елементів ураження;

- виражені ознаки інтоксикації.

 

Лікування:

Загальне:

- противірусні препарати (внутрішньом'язево чи перорально) впродовж всього періоду гіпертермії і появи нових елементів ураження та наступних 3-х днів;

- імуномодулятори з противірусною активністю (при середньотяжкій та тяжкій формах захворювання);

- дезінтоксикаційна терапія;

- жарознижуючі та обезболюючі середники;

- загальнозміцюючі та імуномодулюючі препарати;

- дієтотерапія;

Місцево:

- знеболюючі (місцево);

- антисептики (місцево)

- противірусні препарати (впродовж всього періоду гіпертермії і появи нових елементів ураження та наступних 3-х днів) – місцево;

- кератопластичні препарати (місцево);

У період реконвалесценції і реабілітаці:

- для пацієнтів з тяжкою формою захворювання – пролонгована (протирецидивна) противірусна терапія препаратами ацикловіру впродовж 2-12 місяців;

- загальнозміцюючі та імуномодулюючі препарати;

- пробіотики;

- імуномодулятори бактеріального походження.

 

Критерії ефективності лікування:

- ліквідація клінічних проявів захворювання;

- нормалізація цитологічних та імунологічних показників.

 


ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

 

Шифр МКХ-10 – ВІЛ/СНІД

 

Клінічні форми: ураження слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів з ВІЛ/СНІД:

 

Діагностичні критерії

Ураження найбільш тісно пов’язані з ВІЛ-інфекцією:

- кандидоз – еритематозний, гіперпластичний, псевдомембранозний,

- волясяна лейкоплакія;

- ВІЛ-гінгівіт;

- виразково-некротичний гінгівіт;

- ВІЛ-пародонтит;

- саркома Капоши;

Ураження менш тісно пов’язані з ВІЛ-інфекцією:

- атипові орофарінгеальні виразки;

- ідіопатична тромбоцитарна пурпура;

- ксеростомія, одно- чи двобічне збільшення слинних залоз;

- вірусна інфекція (не Епштешн-Бар) – цитомегаловірусна, викликана herpes simplex, людським папіломавірусом – бородавчасті ураження, вірусом вітряної віспи;

Ураження можливо пов'язані з ВІЛ-інфекційєю

- бактеріальні інфекції – гінгівіт, пародонтит, актиномікоз, інфекції, що спричинені Enterobscter cloacea, Echerrichia coli, Klebsiella pneumoniae, туберкульоз, Mycobacterium avium intracellulare; хвороба кошачої царапини;

- загострення апікального періодонтиту;

- грибкова інфекція некандидозної етіології – криптококкозб геотрихоз, гістоплазмоз, мукоромікоз; меланінова гіперпігментація;

- неврологічні порушення -тригемінальна невралгія, параліч лицевого нерву;

- остеомієліт; синусит;

- запалення підщелепної жирової клітковини – абсцес, флегмона, плоскоклітинна карцинома, токсичний епідермоліз.

Лабораторні:

- загальноприйняті методи діагностики ВІЛ/СНІД;

- імунологічні генно-інженерні, імунофермнетний аналіз, радіоімунний метод, аглютинаційні реакції, імунофлуоресценція);

- вірусологічні;

- гематологічні.

Показання до обстеження на ВІЛ/СНІД:

1. Злоякісні новоутворення (саркома Капоши, лімфома).

2. Інфекції:

2.1. Грибкові (кандидоз, криптококоз);

2.2. Бактеріальні (“атиповий” мікобактеріоз);

2.3. вірусні інфекції (цитомегаловірусні; такі, що спричиняють вірусом простого герпеса, попавовірусом, вірусом HTIV);

2.4. Найпростіші і гельмінтні (Pneumocystis carina, токсоплазмоз, криптоспорідіоз, стронгілоідоз).

Допоміжні діагностичні критерії:

- ДНК-полімеразне дослідження (ПЛР) з елементів ураження на HSV ½ або іменоферментний аналіз (ІФА) слини (прямий) на HSV ½;

- ІФА чи серологічні дослідження сироватки крові на вміст специфічних антитіл класів IgG та IgM до HSV-1 та HSV-2;

- цитологіне дослідження зішкрябів з поверхні елементів ураження для виявлення величезних багатоядерних клітин;

- клінічний аналіз крові.

Клініка:

Кандидоз слизової оболонки порожнини рота:

- псевдомембранозна форма – значна кількість м'яких білих осередків ураження (нальотів), що легко знімаються при пошкрябуванні;

- гіперпластична форма – наявність щільних білих уражень, спаяних з поверхнею слизової оболонки;

- атрофічна форма (еритематозна) – наявність еритематозних плям без нальоту на фоні яких можуть виникати осередки гіперкератозу.

Виразково-некротичний гінгівостоматит (пов'язані з фузоспірілярною інфекцією):

- гострий виразково-некротичний гінгівіт у фронтальній ділянці.

Волосяна лейкоплакія (пов'язані з вірусом Епштейн-Бара):

- білесоваті волосяні розростання (кератинові утворення), що не знімаються після пошкрябування переважно по краю язика.

Орофарінгеальні виразки:

- виразки і афти, що локалізуються на піднебінні (пов'язані з Cryptococcus neoformans);

- виразки і афти, що локалізуються на слизовій оболонці піднебіння, язика, зони Клейна і слизовій оболонці носа (пов'язані з цитомегаловірусною інфекцією.

Саркома Капоши:

- судинна пухлина, яка характеризується множинними пігментними ураженнями) у формі м'якого синюшного (від бурого до синьо-червоного кольору) вузлика, безболісна.

 

Лікування:

Здійснюється згідно з протоколами лікування окремих нозологічних форм.

 

Критерії ефективності лікування:

- зменшення клінічних проявів захворюванн.

 


ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.