 |
|
Національні системи телебачення республіки Корея та Японії.
Ксерокс
Моделі іміджевої комунікації
Іміджева комунікація виникає в сучасному суспільстві, оскільки імідж являє собою найбільш ефективний тип повідомлення, що реалізовується в умовах дефіциту інформації, відсутність часу, навіть неуважності співрозмовника. Якщо ми подивимося на ступінь впливу факторів, які впливають на прийняття рішення про людину в перші десять секунд, то здаються нам найбільш важливі змістовні аспекти просто не встигають включитися в дію. Ось ці дані: зміст - 7%, голос - 38%, зовнішність - 55%. Ймовірно, звідси й приказка - "по одягу зустрічають ..." Її продовження "по розуму проводжають ..." вступає в дію набагато рідше. Це пов'язано також і з тим, що нові канали комунікації типу телебачення розраховані саме на першу частину цього прислів'я. Як вдало написав американський соціолог Д. Рисман у своїй книзі "Самотня натовп", з п'ятдесятих років відбулася зміна типажу людини-моделі для суспільства. Якщо раніше це були лідери виробництва, то сьогодні ними стали лідери дозвілля - актори, режисери, співаки
Моделі психотерапевтичної комунікації
Психотерапия (как и психоанализ) опирается на коммуникацию, которая призвана внести коррекцию в поведение человека. При этом для воздействия избираются более глубинные слои психики человека. Как считал С. Эйзенштейн, сходная проблема стоит и в искусстве: «Воздействие на зрителя или слушателя возможно лишь при условии, что самой формой произведение обращено к этим глубинным архаичным слоям сознания». С. Эйзенштейн связывал форму в искусстве с тенденцией к регрессу, как содержание – с тенденцией к прогрессу. Искусство уводит зрителя от рациональной логики в чувственное мышление, что, согласно С. Эйзенштейну, является уводом зрителя в культурный регресс. Этот вопрос С. Эйзенштейн считал основной проблемой искусства.
Психотерапевтическая коммуникация призвана, с одной стороны, откорректировать когнитивные механизмы, управляющие поведением, с другой – обучить человека новым моделям поведения практически, осуществляя это обучение на условных примерах. Но и в том и в другом случае речь идет об изменении глубинных норм для достижения изменения в поверхностном поведении.