 |
|
Моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами
Надзвичайна ситуація (НС) - це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Отже, безпосередніми причинами виникнення НС можуть стати будь-яка аварія, катастрофа, стихійне лихо (небезпечне природне явище) або інший небезпечний чинник, внаслідок впливу яких гинуть і (або) отримують ураження люди (тварини, рослини) і (або) виникають значні матеріальні збитки та (чи) суттєво погіршується стан навколишнього природного середовища (НПС).
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Катастрофа - це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків [2].
Для запобігання НС існує механізм, який виконує спостереження і контроль за об’єктами, процесами і системами захисту, в результаті якого отримуються дані для прогнозу зон та наслідків ймовірних НС – цей механізм називається моніторингом.
Механізм моніторингу ефективний щодо:
-захисту населення у надзвичайних ситуаціях;
-ліквідування зазначеної НС та її наслідків;
-організовування життєзабезпечення потерпілого населення.
Згідно з викладеним, зазначена інформація повинна містити відомості щодо:
-основних класифікаційних ознак кожної з ймовірних для досліджуваного об’єкта НС та можливої величини ризику її виникнення;
-основних показників джерела цієї НС;
-основних характеристик осередку ураження зазначеної НС та її можливих екологічних і соціально-економічних наслідків;
-передумови, які можуть сприяти виникненню такої НС;
-ступінь небезпеки експлуатації досліджуваного об’єкта та можливі величини територіального, індивідуального і соціального ризику тощо.
Враховуючи викладене основними складовими системи моніторингу надзвичайних ситуацій мають бути підсистеми моніторингу:
ü з ідентифікації усіх потенційно небезпечних обєктів - ПНО на території досліджуваних об’єктів;
ü з ідентифікації кожної з таких НС кожного із зазначених ПНО за причинами походження і величиною ризику їх виникнення;
ü з ідентифікації джерел, уражальних чинників та інших класифікаційних ознак кожної із зазначених ймовірних НС;
ü з прогнозування основних параметрів зон можливого ураження та можливих соціально-економічних наслідків кожної із цих ймовірних НС;
ü з ідентифікації кожної з досліджених таким способом ймовірних НС за їх рінями;
ü з визначення можливих величин сумарного територіального ризику, індивідуального ризику і соціального ризику досліджуваного ПНО та розробки і впровадження ефективних заходів зі зниження цих ризиків;
ü з ідентифікації досліджуваного об’єкта як обєкта підвищеної небезпеки - ОПН;
ü з визначення прийнятності досягнутих рівнів територіального, індивідуального і соціального ризиків та оформлення «Декларації про безпеку досліджуваного ОПН».
Складовими системи моніторингу НС мають бути також:
1.підсистема збирання, опрацювання, передачі, зберігання і використання моніторингової інформації щодо НС;
2.підсистема спостереження і лабораторного контролю;
3.підсистема моніторингу і державного контролю за станом цивільного захисту адміністративно-територіальних одиниць і обєктів господарювання [1].