Здавалка
Главная | Обратная связь

Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ІТЗЦЗ)



Основним керівним документом, відповідно до якого повинні плануватися та здійснюватися ІТЗЦЗ є «Будівельні норми і правила», що зберігають свою чинність на всій території України. Інженерно-технічні заходи ЦЗ — це комплекс заходів, спрямованих на: захист населення та зниження можливих втрат та збитків від наслідків великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій; підготовку галузей промисловості та об'єктів господарювання до стабільної роботи при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та під час розгортання конфліктних ситуацій; створення умов для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (надалі - РіНР) та ліквідації наслідків виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та застосування засобів озброєної боротьби.
При проектуванні та здійсненні ІТЗЦЗ використовується диференційований метод. Великі адміністративні та промислові центри (міста) відносять до груп з ЦЗ за такою класифікацією: міста «особливі групи», 1-ї, 2-ї та 3-ї груп з ЦЗ. Великі промислові та інші господарські об'єкти відносять до об'єктів «особливої важливості», 1-ї та 2-ї категорій з ЦЗ, при цьому об'єкти атомної енергетики виділяють в окрему групу. Відповідно до вимог проектування ІТЗЦЗ здійснюється зонування території на якій розташовані категорійні міста та об'єкти господарювання. Територія, на якій розташовані категорійні міста всіх груп та об'єкти господарювання «особливої важливості», де може виникнути надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі DРф, що дорізнює 10 кПа (0,1 кгс/см2) та більше, складає зону можливих руйнувань. Частина території зони можливих руйнувань, у межах якої надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі дорівнює 30 кПа (0,3 кгс/см2) та більше, складає зону можливих сильних руйнувань. Зона можливих руйнувань категорійного міста та об'єкта з прилеглою до нього смугою шириною 10 км формує зону можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення). Для атомної станції (АС) зону небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) становить зона її можливих руйнувань та прилегла до цієї зони смуга території шириною 20 км для атомної станції із встановленою потужністю до 4 ГВт та 40 км для АС з встановленою потужністю понад 4 ГВт. Нові промислові підприємства не повинні розміщатися в зонах можливих сильних руйнувань категорованих міст і об'єктів особливої важливості, у зонах можливого катастрофічного затоплення, а також у регіонах і містах, де будівництво і розширення промислових підприємств заборонені або обмежені, за винятком підприємств, необхідних для безпосереднього обслуговування населення, а також для потреб промислового, комунального і житлово-цивільного будівництва в місті. Подальший розвиток діючих промислових підприємств, що знаходяться в категорованих містах, а також об'єктів особливої важливості повинно здійснюватися за рахунок їхньої реконструкції і технічного переозброєння без збільшення виробничих площ підприємств, чисельності робітників і обсягу шкідливих стоків і викидів. Групи нових промислових підприємств і окремих категорійних об'єктів слід розташовувати в економічно перспективних малих і середніх містах, селищах і сільських населених пунктах, розташованих від меж проектної забудови категорійних міст і об'єктів особливої важливості на відстані: не менше 60 км — для міст особливої і першої груп з цивільної оборони; не менше 40 км — для міст другої групи з цивільної оборони; не менше 25 км — для міст третьої групи й об'єктів особливої важливості з цивільної оборони (у тому числі АС) [9].     10.Найменування та визначення основних показників та уражаючих чинників джерел природних та техногенних НС
Джерело природньої НС Фактор ураження Характеристика дії або проявлення фактора ураження
Небезпечні геологічні процеси
Землетрус Сейсмічний; Фізичний; Сейсмічний удар; Деформація гірських порід; Вибухова хвиля; Викид вулкана; Нагін хвилі (цунамі); Гравітаційне зміщення гірських порід, сніжних мас і льодовиків; Затоплення поверхневими водами; Деформація русел рік; Електромагнітне поле.
Викид вулкана Динамічний; Тепловий(термічний); Хімічний або теплофізичний; Фізичний. Струс земної поверхні; Деформація земної поверхні; Викид та випадання продуктів виверження; Рух лави, грязьових чи камінних потоків; Гравітаційне зміщення гірських порід; Пекуча хмара; Лава, пар, гази; Забруднення атмосфери, ґрунтів, гідросфери; Грозові розряди.
Зсув, обвал Динамічний; Гравітаційний. Зміщення (рух) гірських порід; Струс земної поверхні Динамічний, механічний тиск зміщених мас.
Карст (карстові процеси) Хімічний; Гідродинамічний; Гравітаційний. Розчинення структури порід; Руйнування структури порід; Переміщення (вимивання) часток породи; Зміщення (обрушення) породи; Деформація земної поверхні.
Провал ґрунтів Гравітаційний. Деформація земної поверхні; Деформація ґрунтів.
Розроблення берегів Гідродинамічний; Гравітаційний. Удар хвилі; Розмивання ґрунтів; Перенесення (перевідкладання) часток ґрунту; Зміщення (обвалення) порід берегової частини.
Небезпечні гідрологічні явища і процеси
Підтоплення Гідростатичний; Гідродинамічний; Гідрохімічний. Підвищення рівня ґрунтових вод; Гідродинамічний тиск потоку ґрунтових вод; Забруднення затоплення грунтів; Корозія підземних металічних конструкцій.
Ерозія ґрунтів Гідродинамічний. Гідродинамічний тиск потоку ґрунтових вод; Деформація русла річки.
Цунамі, штурмовий нагін води Гідродинамічний. Удар хвилі; Гідродинамічний тиск потоку ґрунтових вод; Розмивання ґрунтів; Затоплення території; Підпор води в річках.
Сель Динамічний; Гравітаційний; Гідродинамічний; Аеродинамічний. Зміщення (рух) гірських порід; Удар; Механічний тиск потоку селі; Гідродинамічний тиск потоку селі; Ударна хвиля.
Повінь, паводок, катастрофічне затоплення Гідродинамічний; Гідрохімічний. Потік (плин) води; Забруднення гідросфери, ґрунтів.
Затор Гідродинамічний. Підйом рівня води; Гідродинамічний тиск води.
Сніжна лавина Динамічний; Гравітаційний; Аеродинамічний. Зміщення (рух) мас снігу; Удар; Тиск зміщених мас снігу; Ударна (повітряна) хвиля; Звуковий удар.
Небезпечні метрологічні явища і процеси
Сильний вітер, шторм, шквал, ураган Аеродинамічний. Вітровий потік; Вітрове навантаження; Аеродинамічний тиск; Вібрація.
Пильна буря Аеродинамічний. Видування і засипання верхнього шару ґрунту, посівів.
Смерч, вихор Аеродинамічний. Сильний розряд повітря; Підєм потоку вихру; Вітрове навантаження.
Сильні опади (Протяжний дощ; Сильна завірюха; Ожеледь; Град; тощо.) Динамічний; Гравітаційний; Гідродинамічний. Потік (плин) води; Затоплення території; Снігове навантаження; Сніжні заноси; Вітрове навантаження; Навантаження ожеледі; Вібрація; Удар.
Туман Теплофізичний Зниження видимості.
Заморозок Тепловий Охолодження ґрунтів, повітря.
Засуха Тепловий Нагрів ґрунтів, повітря.
Суховій Аеродинамічний і тепловий Висихання ґрунтів.
Гроза Електрофізичний Електричні розряди.
Природні пожежі
Пожежа Теплофізичний; Хімічний. Полумя; Нагрів тепловим потоком; Помутніння повітря; Небезпечні дими; Забруднення атмосфери, грунтів, гідросфери.

Розглянемо окремі види надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Хімічна аварія - це порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів, що приводить до викиду аварійно хімічно небезпечних речовин (ВИГУКІВ) у повітря в кількостях, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, функціонування біосфери.

Радіаційна аварія - це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрої, за якого стався вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за передбачені проектом межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення і забруднення навколишнього середовища. Основними вражаючими факторами таких аварій є радіаційний вплив і радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами і пожежами.

Гідродинамічна аварія - надзвичайна подія, пов'язана з виходом з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди або його частини і некерованим переміщенням великих мас води, що несуть руйнування та затоплення великих територій.

Аварії і катастрофи на залізничному транспорті можуть виникнути внаслідок несправності колії, рухомого складу, засобів сигналізації, блокування, помилки диспетчерів, неуважність та халатність машиністів. Найчастіше відбуваються зіткнення, наїзди на перешкоди на переїздах, схід рухомого складу з рейок, пожежі і вибухи безпосередньо у вагонах.

Найбільш поширеними джерелами виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є пожежі і вибухи, які відбуваються на промислових об'єктах, об'єктах видобування, зберігання та переробки легкозаймистих, горючих і вибухових речовин, а також на транспорті, в шахтах, гірських виробках, метрополітенах, у будівлях та спорудах житлового, соціально-побутового і культурного призначення.

Основними вражаючими факторами вибуху є повітряна ударна хвиля і осколкові поля, утворені летять уламками різного роду об'єктів, технологічного устаткування, вибухових пристроїв [10].

 

 

Висновки

Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, які несе суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті НС, – запобігати їх виникненню, а в разі виникнення проводити заходи, адекватні ситуації, що склалася.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків.

Зазначені функції запобігання щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.
Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.