 |
|
Вольове регулювання поведінки
Вольове регулювання поведінки характеризується станом оптима- льної мобілізованості особистості, необхідним режимом активності,
концентрацією цієї активності у потрібному напрямі.
Головну психологічну функцію волі складає посилення мотивації
і вдосконалення на цій основі регуляції дій. Цим вольові дії відрізня-
ються від імпульсивних, тобто дій, що здійснюються мимовільно і не-
достатньо контролюються свідомістю.
На рівні особистості вияв волі знаходить своє вираження в таких
властивостях, як сила волі(міра необхідного вольового зусилля для
досягнення мети), наполегливість(уміння людини мобілізувати свої
можливості для тривалого подолання труднощів), витримка(уміння
гальмувати дії, почуття, думки, що заважають здійсненню прийнятого
рішення), енергійністьта інші. Це – первинні (базові) вольові особис-
тісні якості, що визначають більшість поведінкових актів.
Існують і вторинні, що розвиваються в онтогенезі пізніше, ніж
первинні вольові якості: рішучість(уміння приймати і втілювати в
життя швидкі, обгрунтовані і тверді рішення), сміливість(уміння по-
долати страх і йти на виправданий ризик заради досягнення мети, не-
зважаючи на небезпеку для особистого благополуччя), самовладання
(уміння контролювати почуттєву сторону своєї психіки і підпорядко-
вувати свою поведінку рішенню свідомо поставлених завдань), упев-
неність в собі. Ці якості потрібно розглядати не тільки як вольові, але
і як характерологічні.
До третинних потрібно віднести вольові якості, найтіснішим чи-
ном пов’язані з етичними: відповідальність(якість, що характеризує
особистість з точки зору виконання нею етичних вимог), дисципліно-
ваність(свідоме підкорення своєї поведінки загальноприйнятим нор-
мам, встановленому порядку), принциповість(вірність певній ідеї в
переконаннях і послідовне проведення цієї ідеї в поведінці), обов’яз-
ковість(уміння добровільно покласти на себе обов’язки і виконати
їх). До цієї ж групи відносяться якості волі, пов’язані з відношенням
людини до праці: діловитість, ініціативність (уміння працювати
творчо, роблячи вчинки на власний розсуд), організованість(розумне
планування й упорядкування своєї праці), виконливість(старанність,
вчасне виконання доручень і своїх обов’язків) тощо. Третинні якості
волі звичайно формуються тільки до підліткового віку, тобто моменту, коли вже є досвід вольових дій.
Вольові дії можна поділити на прості і складні. У простому во-
льовому акті спонукання до дії (мотив) переходить в саму дію майже
автоматично. У складному вольовому акті дії передує облік його нас-
лідків, усвідомлення мотивів, прийняття рішень, виникнення наміру
його здійснити, складання плану його здійснення тощо.
Розвиток волі у людини пов’язаний:
а) з перетворенням мимовільних психічних процесів у довільні;
б) придбанням людиною контролю над своєю поведінкою;
в) виробленням вольових якостей особистості;
г) тим, що людина свідомо ставить перед собою все більш важкі
завдання і переслідує все більш віддалені цілі, які вимагають
значних вольових зусиль протягом довгого часу.
Формування вольових якостей особистості можна розглядати як
рух від первинних до вторинних і далі – до третинних якостей.