Главная | Обратная связь

Проаналізувати основні теорії емоцій

Існуючі психологічні теорії емоцій торкаються фізіологічних й інших пов’язаних з ними питань, оскільки будь-який емоційний стан

супроводжується численними фізіологічними змінами в організмі.

Еволюційна теорія(Ч. Дарвін) виходить з того, що емоції з’явилися

у процесі еволюції живих істот як пристосувальні (адаптаційні) механізми

до обставин життя. За концепцією У. Джемма – К. Ланге, що розвивають

еволюційну теорію, органічні зміни є першопричиною емоцій.

У людини в динаміці емоцій не меншу роль, ніж органічні і фізич-

ні впливи, грають когніції (знання). Виходячи з цього, були запропоно-

вані нові концепції емоцій.

Теорія когнітивного дисонансу(Л. Фестінгер) виходить з того,

що позитивні емоційні переживання виникають тоді, коли очікування

людини збуваються і когніції втілюються в життя, тобто коли реальні

результати поведінки знаходяться в консонансі (відповідності) з намі-

ченими. Негативні ж емоції виникають, функціонують і посилюються

тоді, коли між очікуваними результатами і тими, що наступили, є ди-

сонанс (невідповідність, розходження).

По суті когнітивістською є й інформаційна концепція,запропо-

нована вітчизняним фізіологом академіком П.В. Симоновим, виходячи

з якої сила і якість емоції, що виникли у людини в кінцевому результа-

ті, визначаються силою потреби й оцінкою здатності її задоволення в

даній ситуації.

Охарактеризувати поняття і основні ознаки волі

Поняття про волю

Воля– свідоме регулювання людиною своєї поведінки (діяльність

і спілкування), пов’язане з подоланням внутрішніх і зовнішніх пере-

шкод. Це здатність людини, яка виявляється в самодетермінації і само-

регуляції нею своєї поведінки і психічних явищ.

Основні ознаки вольового акту:

а) застосування зусиль для виконання вольового акту;

б) наявність продуманого плану здійснення поведінкового акту;

в) посилена увага до такого поведінкового акту і відсутність без-

посереднього задоволення, що отримується у процесі і внаслі-

док його виконання;

г) нерідко зусилля волі спрямовані не стільки на перемогу над

обставинами, скільки на подолання самого себе.

В цей час у психологічній науці немає єдиної теорії волі, хоч бага-

тьма вченими і робляться спроби розробити цілісне вчення про волю з

його термінологічною визначеністю і однозначністю. Таке положення

з вивченням волі пов’язане з боротьбою, що ведеться ще з початку ХХ

століття, між реактивною й активною концепціями поведінки людини.

Для першої концепції поняття волі практично не потрібне, бо її прихи-

льники представляють всю поведінку людини як реакції людини на

зовнішні і внутрішні стимули. Прихильники ж активної концепції

людської поведінки, яка останнім часом стає провідною, поведінку

людини розуміють як спочатку активну, а саму людину – наділену

здібністю до свідомого вибору форм поведінки.