 |
|
Властивості психічних станів
Психічні стани людини характеризуються цілісністю, рухливістю
і відносною стійкістю, взаємозв’язком з психічними процесами і
властивостями особистості, індивідуальною своєрідністю і типовістю,
крайнім різноманіттям, полярністю.
Цілісністьпсихічних станів виявляється в тому, що вони
характеризують у певний проміжок часу всю психічну діяльність
загалом, виражають конкретне взаємовідношення всіх компонентів
психіки. Складний, цілісний характер психічних станів можна
проілюструвати на прикладі стану переконання людини в чому-
небудь. Тут у наявності і пізнавальні, і емоційні, і вольові компоненти:
знання і об’єктивний погляд на докази чого-небудь, упевненість в
правильності цього знання і, нарешті, вольовий стимул, який спонукає
до практичної діяльності і спілкування.
Рухливістьпсихічних станів полягає в їх мінливості, в наявності
стадій протікання (початок, певна динаміка і кінець).
Психічні стани мають відносну стійкість,їх динаміка менш
виражена, ніж у психічних процесів (пізнавальних, вольових,
емоційних). При цьому психічні процеси, стани і властивості
особистості найтіснішим чином взаємопов’язані між собою. Психічні
стани впливають на психічні процеси, будучи фоном їх протікання. У
той же час вони виступають як “будівельний матеріал” для
формування якостей особистості, передусім характерологічних.
Наприклад, стан зосередженості мобілізує процеси уваги, сприйняття,
пам’яті, мислення, волі й емоцій людини. У свою чергу, цей стан,
неодноразово повторюючись, може стати якістю особистості –
зосередженістю.
Під впливом психічних станів, які виникають у ході життєвих
відносин, конфліктних ситуацій, трудової діяльності можлива також
перебудова або навіть зміна відносно стійких якостей особистості.
Психічні стани відрізняються крайнім різноманіттям і полярністю.
Останнє поняття означає, що кожному психічному стану людини
відповідає протилежний стан (упевненість – невпевненість, активність
– пасивність, фрустрація – толерантність тощо).
Класифікація психічних станів
Для вивчення і діагностики психічних станів велике значення має
їх класифікація. Психічні стани людини можна класифікувати
наступним чином:
1) залежно від ролі особистості і ситуації у виникненні психічних
станів – особистісні і ситуативні;
2) залежно від домінуючих (провідних) компонентів (якщо такі
чітко виступають) – інтелектуальні, вольові, емоційнітощо;
3) залежно від міри глибини – стани(більш або менш) глибокі
або поверхневі;
4) залежно від часу протікання – короткочасні, затяжні, тривалі
тощо;
5) залежно від впливу на особистість – позитивні і негативні,
стенічні,що підвищують життєдіяльність, і астенічні;
6) залежно від міри усвідомлення – стани більш або менш
усвідомлені;
7) залежно від причин, що їх викликають;
8) залежно від міри адекватності об’єктивної обстановки, що
викликала їх.