Главная | Обратная связь

Тема 5.5 Укладання фахових документів.

 

1. Різновиди реклами.

2. Мова реклами.

 

Література: Л11

Питання 1. Різновиди реклами.

Реклама виникла давно, ще у часи зародження торгівельних зв’язків до розпаду Римської імперії (до 5 ст. н.е.) . Письмовій рекламі передувала усна (саме слово „реклама” у перекладі означає кликати). Спочатку це були вигуки торговців і крамарів, що вихваляли і пропагували свій товар. Поряд з торгівельною рекламою розвивалася і політична реклама. Відомо, що в Стародавній Греції існували спеціальні глашатаї (сукальники, викрикувальники), що виголошували накази та ухвали офіційних установ та посадових осіб.

Пізніше рекламував товар, вироблений ремісником, спеціальний чоловік – гукальник.

З’явилися цехи рекламістів, які виготовляли і розклеювали оголошення на спеціально відведених місцях, а також на дверях храмів, на стовпах, деревах тощо.

З появою видавництва виникла друкована реклама. Першими нею стали користуватися видавці, церква, духовенство.

Несмілива спроба помістити оголошення в газеті виявилася вдалою (у 1704 році газета „Ньюс леттер” у м. Бостон помістила три оголошення) й у 18 столітті розпочався „переможний хід реклами” на газетних сторінках. Спочатку видавці газет самі виступали у ролі збирачів реклами, а пізніше з’явилися і посередники – рекламні агенти. Виробники зрозуміли, що успіх їхньої виробничої діяльності значною мірою залежить від успіхів реклами та рекламних кампаній. Тому на рекламу виробники стали виділяти значні кошти.

Сьогодні реклама стала знаряддям великого бізнесу. На неї витрачають величезні кошти. Так, у США ці витрати становлять половину асигнувань на освіту (25-30 млрд. доларів на рік).

У 20 столітті реклама стала не лише інформувати, а й захоплено розповідати. Над підготовкою реклами працюють великі колективи. Так, у Американську асоціацію рекламістів входить понад 100 тисяч фахівців.

Слово „реклама” запозичене з французької мови (з лат. вигукую, кричу), воно вживається у таких значеннях:

1. Інформація про споживні властивості товарів, різні види послуг з метою реалізації їх, створення попиту на них за допомогою преси, радіо, телебачення, плакатів, світлових стендів тощо;
2. Переносно – поширення відомостей про когось або про щось з метою популяризації.

В Україні прийнято закон „Про рекламу” , який складається з 4-ох розділів і 29 статей. Закон визначає основні засади рекламної діяльності в Україні, регулює правові відносини, що виникають у процесі створення, розповсюдження реклами тощо.

У Законі „Про рекламу” наведено такі визначення термінів : реклама, рекламодавець, виробник реклами, розповсюджувач реклами.

Реклама – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередковано одержання прибутку.

Рекламодавець – особа, яка є замовником реклами для її виробництва та розповсюдження.

Виробник реклами – особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами.

Розповсюджувач реклами – особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими рекламними способами.

Завдання реклами:

1. Привернути увагу (читача – заголовком, телеглядача – відеорядом).
2. Вплинути на емоції споживачів.
3. Аргументувати необхідність придбання даного товару .
4. Подати повну інформацію про товар (акцент зробити на користі товару для покупця).
5. Привернути увагу до повідомлення (реклама має бути складена так, щоб було бажання її дочитати чи дослухати до кінця).

 

Закордонні спеціалісти переконані, що:

• рекламне звернення має бути надруковане, це допоможе людям його прочитати;
• не можна друкувати заголовок великими літерами, бо вони заважають швидкому читанню;
• заголовок не радять розміщувати на тлі ілюстрації;
• не можна ставити крапку в кінці заголовка (крапка – це повна зупинка у читанні);
• перший абзац має складатися не більше ніж з 11 слів.

 

Існує велика кількість класифікацій реклами. Так, Міжнародною асоціацією рекламних агентств виділяють дев’ять груп реклами.

1. Друкована реклама:

1.1 Пряма, адресна, безадресна (особиста), листівки, буклети, каталоги.

1.2 Реклама в пресі, у газеті, у спеціальних та загальних журналах, у виданнях галузевих профспілок тощо.

 

2. Реклама засобами телебачення та радіо:

2.1 Радіореклама.

2.2 Телевізійна реклама.

2.3 Кабельне телебачення.

 

3. Зовнішня реклама та реклама на транспорті:

3.1 Зовнішня реклама (плакатні панелі, мальована реклама на щитах, стендах тощо).

3.2 Реклама на транспорті (усередені транспортних засобів, ззовні, авіа реклама, на повітряних кулях, на вокзалах, станціях, зупинках тощо).

 

4. Реклама на місці продажу:

4.1 Вітрини.

4.2 Внутрішньомагазинна інформація.

4.3 Рекламні матеріали і реквізит.

 

5. Виставки:

5.1 Виставочні заходи.

5.2 Торговельні музеї та музеї фірм.

5.3 Демонстрації, дегустації, модні ревю.

5.4 Інформаційні центри торгівельно-рекламної служби.

 

6. Рекламні фірми та кінореклама:

6.1 Рекламні фільми (до 20 хв.).

6.2 Навчальні та інші спеціальні фільми.

6.3 Інші різновиди кінореклами (напр. діареклама).

 

7. Рекламна упаковка і муляж:

7.1 Рекламна упаковка і муляж.

7.2 Етикетки.

7.3 Рекламний пакувальний набір, пакувальні кульки, конверти тощо.

 

8. Довідкові видання :

8.1 Реклама в довідкових та адресних книгах.

8.2 Реклама в професійних довідниках.

8.3 Реклама у транспортних виданнях (розклад руху поїздів тощо) та путівниках.

8.4 Реклама в театральних програмах.

8.5 Реклама на листках меню тощо.