Стратегія і тактика журналістської творчості
ся, зокрема, проблеми результативності преси. Справді, помилковою була вже сама постановка питання про «дієвість» саме партійно-радянської преси, яка випливає з поширених у роки радянської влади у керівних колах країни міркувань про можливість заміни суто економічних, матеріальних стимулів праці в народному господарстві адміністративно-ідеологічними, моральними тощо. За висловом публіциста І. Клямкіна, відбулась «ідеологічна окупація економіки». Причому, засобам масової інформації відводилась в такому стимулюванні надзвичайно важлива роль. Допускалось, що преса може бути чи не найважливішим елементом такого стимулювання. «Нашим першим і головним засобом для підвищення самодисципліни трудящих і для переходу від старих, зовсім не придатних прийомів роботи або прийомів ухиляння від роботи... повинна бути преса, що викриває недоліки господарського життя кожної трудової комуни, нещадно таврує ці недоліки...», — писав В. І. Ленін у первісному варіанті статті «Чергові завдання Радянської влади». «Преса повинна служити знаряддям соціалістичного будівництва», — підкреслено в остаточному варіанті цієї статті. Сьогодні зрозуміло, що такий підхід був помилковим. Надмірна ідеологізація призводила як до занепаду економіки, так і до гальмування прогресу на всіх інших ділянках суспільного життя, до зниження кваліфікації і майстерності спеціаліста-журналіста. Ефективність ЗМІ, які починають функціонувати в режимі правового демократичного суспільства, грунтується на нових механізмах впливу на аудиторію — винятково через громадську думку, через поширення інформації, ідей, постановку проблем. Якщо розглядати дієвість і ефективність ЗМІ в руслі соціалізації, то вони залежать від того, як преса спрямовує свої творчі зусилля на формування в свідомості читача почуття громадянської гідності, усвідомлення людиною своєї ролі в системі суспільних відносин, вагомості конкретних дій, вчинків. Таким чином, теорією і практикою підтверджено, що дієвість виступів ЗМІ в умовах національного відродження залежить: • по-перше, від рівня аналізу фактів і явищ, знання назрілих проблем, конструктивного підходу і залучення громадськості до їх вирішення; • по-друге, від глибини і свіжості думок, що їх висловлюють; • по-третє, від обсягу і характеру інформації, яку щоденно несуть масовій аудиторії газети і журнали, радіо і телебачення; _ • по-четверте, від своєчасності, оперативності і постійності її передачі; Теорія журналістики * по-п'яте, від яскравості показу і розкриття суспільно-політичних процесів. В умовах національного відродження, ринкових відносин з великою силою постають проблеми: економіка засобів масової інформації; преса як бізнес і соціальна інформація. Практики і теоретики пильну увагу починають приділяти вивченню місця ЗМІ в системі економічних відносин суспільства, в системі ринкових відносин. На IX з'їзді Спілки журналістів України (квітень, 1997 р.) підкреслювалося, що проблему «журналістика в системі економічних відносин суспільства» слід розглядати з точки зору державної (національної) підтримки ЗМІ, книгодрукування і соціального захисту журналістів, згідно з якими їм надавались би податкові пільги, пільгове кредитування, інвестиції, державні гарантії того, що ніхто не має права втручатись у внутрішні справи редакційних колективів. Справа в тому, що журналістика-функціонує у перехідний період в історії незалежної України, коли до крайньої межі загострилась ситуація в усіх сферах суспільства, особливо в економічній. Від руйнівних процесів у матеріальному виробництві чи не найбільш потерпають журналістські колективи засобів масової інформації, величезна роль яких у національному відродженні та демократизації визнана всіма. Позбавлені підтримки з боку держави, на краю загибелі опинились газети і журнали, фактично вже немає багатотиражної преси, у ряді випадків ледь зводять кінці з кінцями регіональні телебачення та радіомовлення. У цих непростих умовах журналістському корпусу України важливо притаманними йому формами й методами відстоювати інтереси держави та її "четвертої влади" — засобів масової інформації, — цілісність державної інформаційної політики, дбати про міцну законодавчу базу редакційних колективів, сприяти вирішенню соціальних питань, захищати пресу, телебачення і радіо від шантажу, залякувань, підкупів, фізичних і моральних розправ над журналістами, нескінченних судових розбирань, чиновницького свавілля. Життя висунуло такі проблеми, як створення національної паперової індустрії, зміцнення виробничої бази засобів масової інформації, реформування власності виробничо-поліграфічного комплексу, передплата і розповсюдження періодичних видань, підготовка і перепідготовка журналістських кадрів. Винятково важливого значення набувають контакти журналістських організацій і владних структур в умовах ринкової економіки. Стратегія і тактика журналістської творчості Набута практика й аналіз діяльності ЗМІ дають підставу стверджувати, що такі контакти можуть бути успішними лише за умови, коли вони будуватимуться у двох рівноцінних площинах: при активному залученні офіційних осіб до вирішення назрілих журналістських проблем, а також шляхом постановки і розв'язання пекучих питань працівників преси через офіційні владні структури. Безперечно, важливим моментом тут є вироблення інституціями журналістських організацій правильної стратегічної і тактичної ліній у стосунках з владними структурами, особливо з місцевою владою, знання соціально-економічної ситуації у районі, області, регіоні чи країні. Розглянемо на конкретному прикладі контактів журналістської організації з місцевими органами влади, скажімо, в Івано-Франківській області. Спільно із зацікавленими сторонами журналісти детально обговорювали на своєму розширеному пленумі питання про стан преси і шляхи її виходу з кризи. Виробили конкретні рішення та рекомендації щодо фінансового і матеріально-технічного забезпечення видання газет на місцях. Дещо вдалося погамувати пристрасті та апетити монополістів, але галопуючі інфляційні процеси поставили на порядок денний нового, розширеного пленуму питання «Про виживання преси». Ділові процеси стали основою для підготовки з ініціативи організації журналістів питання "Про пресу" на сесію обласної Ради. Депутати прийняли конкретну ухвалу, в основу якої лягли пропозиції журналістської організації, головними з яких були: централізована грошова допомога з боку офіційної влади демократичним виданням, конкретні рекомендації місцевим органам влади щодо вирішення питань життя і праці журналістів, їх соціального і правового захисту. Справді, успіху можна добитися в разі налагодження чіткого і дійового контролю за виконанням постанови. Тому розширений пленум за участю представника Президента в області, двох заступників голови обласної Ради, начальників облуправлінь, редакторів, секретарів первинних журналістських організацій, ветеранів преси дозволив виробити позицію, спрямовану на виживання засобів масової інформації, жодне з демократичних видань не припинило своєї діяльності. Відстоювання справедливих позицій колег на всіх рівнях додало авторитету журналістській організації. Контакти з владними структурами — це партнерські контакти. Виправдовують себе систематичні прес-конференції і брифінги для працівників засобів масової інформації, де розмова, як Теорія журналістики правило, завжди виходить далеко за рамки офіційності і тематики зустрічі, порушуються і напрацьовуються питання ділового контакту у вирішенні проблем журналістики. На тій же Івано-Франківщині відчутною стала матеріальна допомога тим виданням, які за нею зверталися, — або конкретна сума, або позика без процентів на певний період. Із переведенням обласних журналістських організацій на самоокупність і самофінансування представник Президента, скажімо, надав грошову допомогу, державна адміністрація сприяла у виділенні службового приміщення для правління і пільгової плати за його оренду. Стало закономірністю в усіх питаннях, які стосуються засобів масової інформації, обов'язково і першочергово враховувати думки і пропозиції обласної журналістської організації. Ось кілька конкретних прикладів. Коли згідно з результатами двох місяців рівень передплати на видання 1993 р. склав лише 2,8 % до попереднього, правління обласної організації журналістів, звернулося з вимогою до представників відповідної служби серйозно займатися передплатою, поставити це питання на офіційну основу. Журналісти попросили представника Президента провести нараду з усіма зацікавленими і залученими до цієї роботи, взяти хід передплати під особистий, якщо можна так сказати, захист державних адміністрацій. Належно спрацювали відповідні фахівці і на прохання обласної журналістської організації щодо захисту інтересів видань по розповсюдженню газет з телевізійними програмами. За допомогою представника Президента деякі видання отримали в свою власність газетні кіоски, організували розповсюдження преси, продаж супутніх товарів і зміцнили таким чином своє фінансове становище. Під егідою державної адміністрації в області вдалося покінчити із безробіттям серед журналістів у районах. Дійшли згоди в питаннях плати за поліграфічні послуги. Підсумковим можна вважати те, що позиції та авторитет обласної організації журналістів зміцніли на всіх рівнях, хоч залишилося невдоволення зробленим: аналіз роботи підтвердив, що, незважаючи на певні здобутки, характер вирішеного мав на собі відбиток стихійності, а не планомірності і стабільності. Причиною цьому стало і те (а ця тенденція виявилася і в інших регіонах України), що в результаті боротьби за владу, сфери впливу загубилося стрижневе — ні в системі Рад, ні в представництві Президента не запрацювали на повну силу служби преси. Через це доводиться організаціям журналістів брати на себе до певної міри невластиві їм функції. Бажання ігнорувати чинне законодавство, створити загін «ки- Стратегія і тактика журналістської творчості шенькової преси» нерідко призводить до того, що на розгляд ряду сесій обласних Рад виносяться питання про діяльність газет, співзасновниками яких є самі обласні Ради. Враховуючи етичний і правовий аспекти цього, організації журналістів мають виступати проти свавілля, розправи над журналістськими кадрами, прагнення владних структур підім'яти демократичну пресу. Єдино правильним можуть бути лише ділові контакти керівництва Рад усіх рівнів з керівництвом редакційних колективів, організацій журналістів. Сталі контакти газет і владних структур, їх систематичність допоможуть журналістам значною мірою вирішувати питання нелегкого журналістського життя. Владні структури при проведенні ділових зустрічей, нарад, прес-конференцій, інших заходів обов'язково мають залучати до цього журналістські організації. Зустрічі голів Рад і представників Президента всіх рівнів з редакторами газет мають присвячуватися животрепетним питанням виживання преси, наприклад, перевірка правильності ціноутворення за послуги поліграфістів і зв'язківців при випуску газет та встановлення верхньої шкали рентабельності для обох монополістів. Контроль з боку держадміністрації допоможе навести належний порядок у цих галузях, зняти напругу у стосунках між журналістами та їх суміжниками. У взаєминах з органами влади журналісти мають використовувати форму депутатських запитів виступати на сесіях з окремих проблем, висловлювати свою точку зору і позицію. Зокрема, це стосується поліграфічного устаткування, проблем забезпечення газет папером, шляхів вирішення конфліктних ситуацій. Конструктивна робота в цьому напрямі не ставить журналістів у залежність від органів влади, а навпаки, допомагає владі у вирішенні нелегких завдань. Не завжди це належно оцінюється, не всіма однаково сприймається. Але журналістика консолідує сили в процесі національного відродження і побудови громадянського суспільства. Не випадково лейтмотивом програми спілчанського позачергового з'їзду України звучало: Спілка журналістів республіки як об'єднання професіоналів має міцно стояти на захисті своїх корпоративних інтересів: соціальних, економічних, правових, творчих. Найпекучіше завдання — подолання фінансової кризи, інтеграція української журналістики в світові професійні структури. На цю проблему слід подивитися з точки зору національної безпеки нашої незалежної держави. Поставимо кілька питань: чому може призвести до негативних наслідків зволікання урядових структур у вирішенні живо- Теорія журналістики трепетних проблем такої могутньої зброї, якою є преса? Чому урядові слід брати під свою опіку 20-тисячну армію журналістів України? Чому не відчуває підтримки особливо регіональна преса, що стоїть найближче до читача? Прислухаймося до слів відомої журналістки Валентини Шу-мик, котра у редагованому нею незалежному рівненському тижневику «Сім днів» пише: «З початку існування газети на ринку колектив чітко сформулював своє творче кредо: інтелектуальність у судженнях, об'єктивність у подачі інформації та непримерен-ність до всього, що заважає чи суперечить становленню і розбудові молодої Української.держави». А послухаємо, що про нас пишуть і «віщають» наші північні сусіди. Прикладів можна навести безліч. Ось чому будь-які зволікання чи то зневага до журналістського цеху і недооцінка шовіністичних випадів вчорашніх центральних газет — це не тільки економічна проблема, а, насамперед, проблема національного престижу. Адже все це підриває нашу державну політику, спотворює її в уявленні світової цивілізації. Уряд України мусить знайти шляхи, щоб зупинити подібні втручання і диктат чужої преси в справи суверенної України. А тому дуже важливо подбати, щоб всі наші газети, місцева преса мали хоча б мінімум паперу і фарб, які виробляє Росія. Наші газети мають право так само вільно розповсюджуватися на території сусіда. Тим більше — в українській діаспорі. Українське слово в ефірі, газеті, журналі, яких би форматів і тиражів вони не були — це далеко серйозніша зброя, аніж армія новобранців. Бо рідне слово може вплинути на народ по-різному: адже він утратив уже чимало надій. Загальновідомо: народ може не мати державності, землі, але якщо він має мову — він народ. А значить, має історію, культуру, віру, майбутнє. І преса як могутня частина культури зберігає цей живий струмочок нації. Нехтувати пресою на цьому відрізку буття згубно. Бо ніде правди діти, ми ще залишаємось, м'яко кажучи, неповноцінним державним народом. Над нами є чимало наглядачів зі Сходу. І найбільш вишколені з них — всілякі одинці та дрозди, що відробляють свою пайку запроданців. Рішуче протистояти експансії перелицьованих учорашніх центральних видань, що так і залишають за собою право повчати Україну і навіть її Президента, як йому жити в своїй оселі і якою мовою розмовляти в своїй країні. Отже, треба оперативно гасити брехні. А журналісти, як ніхто інший, знають, як це робити. Таким чином, пріоритетними питаннями є боротьба за дер- Стратегія і тактика журналістської творчості жавну підтримку засобів масової інформації, захист національної преси від фінансового зашморгу. Що значить підтримка преси в умовах переходу до ринку? Це означає —- звільнити періодичні видання від податків, розвивати целюлозно-паперову промисловість в Україні, розумно вирішувати питання передплати на газети та журнали, по-господарськи підійти до роздержавлення поліграфічної бази, передачі її трудовим колективам, у тому числі і редакціям видань, створення акціонерних товариств. Одним словом, мова йде про визначення ролі «четвертої влади» у сучасному суспільстві, пошук шляхів забезпечення економічної незалежності національних засобів масової інформації. Державна підтримка засобам масової інформації має надаватися на підставі: ? реалізації засобами масової інформації програмних цілей (програмних концепцій, основних принципів) діяльності і планів, спрямованих на виробництво соціально важливої інформаційної продукції, яка призначена для задоволення актуальних потреб суспільства; ? конкретного економічного стану та умов діяльності засобу масової інформації; ? потреб становлення та господарсько-економічної стабілізації засобу масової інформації; Q необхідності реконструкції, розширення, будівництва виробничої матеріально-технічної бази суб'єкта інформаційної діяльності, у чому зацікавлена держава; □ невідкладності економічної, матеріально-технічної, організа Пріоритетною державною підтримкою має заохочуватися виробництво та поширення інформаційної продукції державною мовою, особливо в регіонах з переважанням неукраїнськомовної інформаційної продукції. З цією метою створюються відповідні перспективні державні програми та запроваджуються в межах наявних можливостей додаткові пільги для засобів масової інформації, які виробляють таку інформаційну продукцію. Засоби масової інфор-Преса, телебачення і радіомовлення пок- дій, що відбуваються в Україні, формуванні громадської думки з точки зору національних інтересів українського народу. Прикладом цілеспрямованих зусиль засобів Теорія журналістики масової інформації в цьому напрямі може слугувати конституційний процес і висвітлення його пресою, телебаченням і радіомовленням. Практично всі газети опублікували у повному обсязі, або ж у викладі інформаційно-методичний матеріал "Конституція України: "проти" і "за", започаткували спеціальні рубрики. За період обговорення проекту Основного Закону України, приміром, у друкованих та електронних засобах масової інформації України було подано тисячі пропозицій та зауважень до проекту. Коли ж Конституція стала реальністю, ЗМІ започаткували новий етап — широке і різнобічне висвітлення соціальних та політико-правових аспектів прийняття Основного Закону. Особливою популярністю користувалися цикли телепрограм "Азбука закону", "Відкрита студія", матеріали газетних рубрик: "Слово депутата", "Наш Основний Закон" та ін. Такий творчий підхід характеризує роботу багатьох редакційних колективів. З прийняттям Конституції України, наголошувалось у пресі, процес державотворення не завершується. Конституція дає змогу на її основі розробляти закони, які сприяли б поліпшенню економічного становища, дали б простір для розвитку всіх продуктивних сил суспільства. Значну роботу преса, телебачення і радіо провели, висвітлюючи підготовку до першої річниці Конституції України. Задовго до цієї дати періодичні видання ввели на своїх сторінках спеціальні розділи, тематичні сторінки, широко залучали до виступів працівників органів влади, місцевого самоврядування, керівників різних рівнів, юристів, лідерів політичних партій і рухів: газета "Деснянська правда", наприклад, разом з Чернігівською облдержадміністрацією провела "круглий стіл" представників дев'яти політичних партій на тему "Конституція України та шляхи впровадження її в життя"; видання Львівської облдержадміністрації -газета "Український шлях" - заснувала рубрику "Відкритий мікрофон", мета якої підтримувати зв'язок редакції з читачами; угорськомовна газета Закарпаття "Карпаті ігаз со" ("Карпатське слово правди") провела на своїх сторінках широке обговорення теми "Конституція України і національні відносини"; ямпільсь-ка районна газета "Голос часу" Сумської області відкрила на своїх шпальтах заочну школу "Вивчаємо Конституцію України", яку ведуть учені-юристи. Вирішуючи широке коло творчих питань у висвітленні конституційної тематики, редакційні колективи спрямовують набутий досвід, інтелектуальний потенціал на всебічну пропаганду ініціатив усіх гілок влади з питань державотворення. ________ Стратегія і тактика журналістської творчості Переважна більшість періодичних та електронних засобів масової інформації міцно стоїть на державницьких позиціях, послідовно та аргументовано висвітлюють питання побудови громадянського суспільства, виховання молодої зміни на засадах національної ідеї. Так, обласна газета "Наддніпрянська правда" опублікувала серію матеріалів під рубрикою "До 80-річчя Української революції", в яких, зокрема, проаналізувала кожен із чотирьох проголошених Центральною радою Універсалів, що стали важливою віхою у творенні української державності. Центральні видання, регіональні ЗМІ — від республіканських до районних і обласних газет - прагнуть розкрити принципові засади української національної політики, що сформульовані у Конституції, а також у низці відповідних законів. На шпальтах видань систематично виступають представники владних структур, народні депутати, політологи, юристи з питань збереження міжнаціональної злагоди і толерантності. Це особливо характерно для ЗМІ регіонів, де проживають представники різних націй і народностей, - Донецької, Луганської, Закарпатської, Чернівецької, Одеської областей. На сторінках газет "Донбасе", "Донеччина", "Наша газета", "Срібна земля", "Молодий буковинець", "Одеські вісті" та інших знайшли постійне місце матеріали про долі людей різних національностей. Проблеми адаптації та інтеграції в українське суспільство депортованих кримських татар та осіб інших національностей, відродження і розвитку їхньої культури знаходяться у центрі уваги державної телерадіокомпанії "Крим". Вона широко розповіла, зокрема, про міжнародний симпозіум, який провела Верховна Рада України за сприяння американської правозахисної організації "Фрідом Хауз" та міжнародної організації з питань міграції. У циклових передачах "На актуальну тему" (кримськотатарська мова), "Форунг" та "Хронос" (німецька мова), "Болгарські зустрічі" (болгарська мова) порушувалися такі важливі теми, як отримання громадянства України, виділення земельних ділянок для переселенців, допомога держави в індивідуальному будівництві, працевлаштування представників депортованих народів. У телепередачах, публікаціях газет "Крымские известия", "Крымская газета", "Кримська світлиця", в міських і районних газетах певною мірою висвітлюються питання відродження національних культур: вивчення мов, відкриття національних шкіл, проведення днів національних культур. Кримські газетярі і те-лерадіожурналісти не обійшли увагою наукову конференцію "Проблеми етнічних меншин". ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|