Главная | Обратная связь

Коефіцієнт поперечної стійкості

Втрата стійкості за умовою перекидання небезпечніша за втрату стійкості за умовою поперечного ковзання. Тому автомобілі проектують так, щоб забезпечувалася умова , тобто

Здійснивши перетворення і знехтувавши доданками, що містять , одержимо

.

Конструктивний параметр називається коефіцієнтом поперечної стійкості. Для гарантованого виконання нерівності потрібно брати до уваги найбільше значення коефіцієнта зчеплення. Якщо прийняти , а також пам'ятати, що при виводі формул для визначення критичних швидкостей не враховувався крен, то бажано, щоб виконувалася умова .

Правильний вибір коефіцієнта поперечної стійкості зменшує небезпеку перекидання, але повністю її не усуває. Наприклад, якщо при боковому ковзанні зовнішні колеса наштовхнуться на перешкоду (рис. 56), то автомобіль може перекинутися. Перебіг процесу перекидання буде таким самим, як при розгляненому вище крені.

Рис. 56. Схема переходу ковзання в перекидання при ударі в перешкоду

Курсова стійкість

При русі автомобіля водій повинен забезпечити його курсове положення, що визначається значенням курсового кута γ (рис. 37). Залежно від потреби він прагне або підтримати кут γ сталим, або змінити його певним чином. З-за похибок водія при керуванні та з-за дії сторонніх збурюючих сил курсовий кут постійно змінюється, оскільки будь-які поперечні сили, що діють на колеса, зумовлюють зміну напрямку їх руху. Причинами зміни напряму руху коліс є їх кочення з відводом, коли збурюючі сили відносно невеликі, або бокове ковзання коліс при дії значних збурень. Збурюючою може бути будь-яка сила, вектор якої не співпадає з поздовжньою віссю автомобіля, наприклад відцентрова сила при криволінійному русі, поперечна складова ваги автомобіля при русі на віражі, поперечна складова аеродинамічної сили, неоднакові гальмівні сили на колесах.

Зміна курсового кута при коченні коліс з відводом залежить від співвідношення кутів відводу мостів, тобто від поворотності автомобіля. В розділі "Керованість автомобіля" розглянено вплив дії поперечної сили на траєкторію руху автомобілів з різними видами поворотності і встановлено, що автомобілі з нейтральною і недостатньою поворотностями певним чином протидіють відхиленню курсового кута, і після припинення дії збурюючої сили рух автомобіля стабілізується з іншим курсовим кутом, якщо не було керуючого втручання водія. Автомобіль з надлишковою поворотністю продовжує змінювати напрям руху навіть після припинення дії збурюючої сили, а при певній швидкості, що називається критичною за умовою відводу, стає практично некерованим.

При дії значних поперечних сил, які перевищують сили зчеплення коліс з дорогою, починається бокове ковзання коліс, що може перерости в занос. Занос автомобіля починається із заносу одного з мостів, тому доцільно розглянути стійкість при заносі окремо взятого кожного моста. При повороті автомобіля бокові реакції дороги пропорційні нормальним навантаженням, що припадають на мости, тому ймовірнішим є занос заднього моста, на який переважно припадає більше навантаження (рис. 57).

Рис. 57. Схема заносу заднього моста

При прямолінійному русі автомобіля з швидкістю v_x, з цією ж швидкістю переміщуються центри обох мостів. Занос заднього моста зумовлює появу в його центрі поперечної швидкості v_y. Результуюча швидкість заднього моста v напрямлена під кутом до поздовжньої осі автомобіля, тому автомобіль повертається відносно миттєвого центру О. Виникає відцентрова сила P_j, момент якої відносно передньої осі сприяє збільшенню заносу.

Рис. 58. Схема заносу переднього моста

При заносі переднього моста (рис. 58) виникаюча відцентрова сила створює момент відносно задніх коліс, який протидіє наростанню заносу переднього моста, тому занос гаситься сам по собі.

Щоб погасити занос задніх коліс потрібно повернути керовані колеса в бік заносу так, щоб центр повороту перемістився на той бік автомобіля, куди почався занос. Виникаюча відцентрова сила напрямлена так що її момент відносно переднього моста протидіє заносу (рис. 59).

Рис. 59. Гасіння заносу заднього моста