Главная | Обратная связь

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Неоднакове застосування Вищим адміністративним судом або Вищим адміністративним судом та іншим судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права повинно проявитися у різних справах, однак у подібних правових ситуаціях. Йдеться про застосування насамперед норм матеріального права.

Однак можливі випадки, коли й неоднакове застосування норм процесуального права може стати підставою для оскарження за винятковими обставинами. Передусім це можливо тоді, коли таке застосування виявилось у судових рішеннях Вищого адміністративного суду. Можливі й випадки, коли суди касаційної інстанції в адміністративних справах і, наприклад, у цивільних справах по-різному застосовують аналогічні правила судочинства.

Визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України може бути підставою для перегляду за винятковими обставинами навіть рішення Верховного Суду України в адміністративній справі. Міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, на сьогодні є Європейський суд з прав людини.

Перегляд на цій підставі хоч і може мати більш формальний характер, оскільки рішення Європейського суду підлягають безпосередньому виконанню без “імплементації”, однак це важливо для відновлення справедливості і авторитету національної судової системи. Національна судова система повинна бути здатною визнавати свої помилки. Ця підстава для перегляду випливає з Рекомендації №R (2000) 2 щодо перегляду справ і відновленню провадження у справі на внутрішньодержавному рівні у зв‘язку з рішеннями Європейського суду з прав людини, схвалена Комітетом міністрів Ради Європи 19 січня 2000 року.

Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Тому він здійснюється за правилами адміністративного судочинства, встановленими для касаційного провадження, з урахуванням деяких особливостей. Зупинимося на найбільш суттєвих особливостях.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

До другого питання.

Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи з фактичного і (або) правового боку у зв‘язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд. Йдеться передусім про випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення. Тобто підставою для такого провадження є виявлення таких обставин, які об‘єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були відомі і не могли бути відомі суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

На результатах розгляду адміністративної справи може позначитися низка обставин, про існування яких не знали і не могли знати за умови добросовісного ставлення до виконання своїх обов‘язків судді і принаймні одна особа, яка брала участь у справі. Ця особа і наділена правом ініціювати перегляд у зв‘язку з нововиявленими обставинами. Таким же правом наділена й особа, яка фактично не брала участі в адміністративній справі, але за змістом правовідносин повинна була бути залучена до участі у справі.

У разі вчинення суддею злочинних зловживань при розгляді адміністративної справи, які позначилися на результатах розгляду (наприклад, ухвалення завідомо неправосудного судового рішення) достатньо, щоб хоча б одна особа, яка брала участь у справі, не знала про існування цієї обставини.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється протягом розумного строку, але не довше двох місяців після надходження заяви про перегляд. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви, однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення. Суд до закінчення провадження за нововиявленими обставинами своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд користується повноваженнями тієї інстанції, судом якої він є (див. частину першу статті 252 і частину першу статті 253 КАС). Це правило стосується повноважень суду щодо дослідження доказів, встановлення обставин в адміністративній справі, правової кваліфікації відносин, ухвалення судового рішення.

Водночас суд першої чи апеляційної інстанції не зобов‘язані знову досліджувати докази, які належним чином були дослідженні й оцінені при минулому вирішенні справи і щодо яких не виникло сумніву у зв‘язку з нововиявленою обставиною. Якщо перегляд здійснює суд касаційної інстанції (зокрема й Верховний Суд України), то він не має повноважень досліджувати докази та встановлювати обставини у справі.

Укладач: к.ю.н., доцент КЗПД В.О. Галай