 |
|
Методичні рекомендації.
До першого питання.
Учасником адміністративного судочинства є особа, яку чинним законодавством України наділено процесуальними правами та обов'язками щодо участі в адміністративній справі у адміністративних судах. Тобто це особа, яка може або повинна здійснювати процесуальні дії, спрямовані на досягнення мети процесу, хоча б в одній зі стадій даного провадження.
Отже, до участі у публічно-правових спорах, як із суб’єктивних так і об’єктивних причин залучаються різні за статусом та організаційною структурою суб’єкти: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, іноземці, особи без громадянства.
У зв’язку із значною кількістю суб’єктів, котрі вступають у адміністративні процесуальні відносини, важливе значення для вивчення існуючих видів учасників адміністративного судочинства, перш за все, має їх класифікація, яка не просто систематизує таких учасників у окремі групи, але й дозволяє навести специфічні ознаки, завдання, повноваження усіх хто так чи інакше причетний до адміністративної справи.
Зазначимо, що національним процесуальним законодавством урегульована не лише безпосередня реалізація конституційного права фізичних і юридичних осіб на судовий захист, але й визначено суб’єкта правовідносин, який поряд із фізичними та юридичними особами є одним із основних учасників адміністративного судочинства. Тобто у порядку адміністративного судочинства передбачена можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень (наприклад, ч. 2, 3 ст. 2 КАС України).
До другого питання.
Третіми особами визнаються учасники адміністративно-позовного провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу між сторонами для захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Треті особи мають юридичний інтерес в результатах розгляду судом справи. Це пов'язано з тим, що рішення, прийняте судом у справі, може вплинути на правове становище цих осіб. Позиція третіх осіб у справі обумовлена тим, що вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення у справі, яке б відповідало їх інтересам, що залежать від існуючих між ними і сторонами правовідносинами, або ж зміною їх на свою користь.
В зазначеному проваджені беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, та ті які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору це учасники провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу, заявивши позов на предмет спору до сторін, з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити в адміністративну справу за своїм бажанням у будь-який час до закінчення судового розгляду. Для цього вони пред'являють адміністративний позов до сторін.
Адміністративний позов подається третіми особами, які заявляють самостійні вимоги, у формі позовної заяви, яка повинна відповідати всім вимогам ст. 106 КАС України. Позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оплачується судовим збором (ст. 89 КАС України). У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – це учасники адміністративно-позовного провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу на стороні або відповідача з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Одна й та особа може брати участь в адміністративно-позовному провадженні у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці тільки однієї сторони.
Підставою виникнення юридичного інтересу в третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є її до процесуальний зв’язок з однією із сторін адміністративної справи, в яку вона вступає. При розв'язанні і питання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд повинен перевірити існування між цією особою ти однією з сторін правових відносин і можливість впливу рішення суду по справі між сторонами на цю особу.
Треба зазначити, що постановлене судом рішення по справі за участю третіх сторін, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, може насамперед вирішити наслідки взаємовідносин між сторонами та цими третіми особами, тобто вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї з сторін.
До третього питання.
Інша група учасників даного провадження – це секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, спільним для них є те, що вони не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи. Саме ознака наявності юридичного інтересу в результаті справи первісно відрізняє осіб, які беруть участь у справі від інших учасників провадження.
Разом з тим процесуальне положення інших учасників провадження не однакове, що дозволяє розділити їх на дві групи.
Перша — це особи, які обслуговують судове провадження. До них можна віднести секретаря судового засідання, судового розпорядника та перекладача.
Основними обов'язками цієї групи учасників адміністративного процесу є: надання кваліфікованої допомоги всім учасникам адміністративного процесу, забезпечення нормального ходу судового засідання із вживанням усіх передбачених законодавством засобів, тощо.
Друга група, яку можливо відокремити у адміністративному судочинстві, це особи, які сприяють розгляду справи. До неї відносяться: свідок, експерт та спеціаліст. Представники цієї групи повинні насамперед з'являтися за викликом суду та надавати у розпорядження суду всі дані, що стосуються справи.
Укладач: к.ю.н., доцент КЗПД В.О. Галай